Цілий рік ми їздили незвіданими закутками України, а тепер настав час домашньої роботи: усе, що побачили, ми офорлюємо в обґрунутвання на заказники або смарагдові території. Зокрема йдеться про серію екседицій на Миколаївщині, де збереглось найбільше степових балок.
Що готово?
1.Розширення заказника «Черталківський»
Об’єкт розташований на правому березі долини річки Чортала між селами Глюгове та Криворучка на Миколаївщині.
В екологічній мережі виконує роль ключової території регіонального значення. Орієнтовна площа для розширення – 200 га. Ця територія – типова степова екосистема зі степовою та чагарниковою рослинністю на схилах та днищах ярів. Це різнотравно типчаково-ковиловий степ, що тягнеться довгою смугою правого крутого берега долини Чортали, а також ділянки лучних та остепнених луків. Включення цієї частини русла річки є необхідністю, оскільки вона є одним з місць годування птахів, а також місцем поширення земноводних та рептилій, що занесені в різні охороні списки.
Проектований заказник «Черталківський»
Серед представників флори, занесених до Червоної книги України, тут зустічаються півники понтичні, горицвіт весняний, горицвіт волзький, астрагал шерстистоквітковий, ковила волосиста, ковила Лесінга, ковила шорстка, зморшок степовий, тюльпан Шренка та інші.
Серед комах, що охороняються, зустрічаються 4 види денних метеликів, занесених до ЧКУ, Європейського червоного списку та види, які підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією: поліксена, подалірій, махаон, сатурнія велика та інші.
Серед птахів, занесених до ЧКУ та Європейського червоного списку, тут відмічені сорокопуд сірий та лунь польовий. Склад фауни ссавців даної території представлений мешканцями степових біотопів. Серед видів, що охороняються, відмічені сліпак подільський, який є ендеміком Правобережного Степу та Лісостепу та занесений до ЧКУ. Також у межах території зустрічаються мисливські види – сарна європейська, кабан дикий, лисиця звичайна, фазан звичайний та куріпка сіра. Вовк входить в охоронні списки Бернської конвенції. .
- Проектований заказник «Балка глибока»
Об’єкт розташований в межах системи річки Чичиклія між селами Манне, Новосілка та Очаківське, що на Миколаївщині.
В екологічній мережі може виконувати роль природного ядра місцевого значення. Орієнтовна площа заказника становить 135 га. Територія представляє собою типову степову екосистему.
Серед представників флори проектованого заказника зустрічаються види рослин занесені до ЧКУ: шафран сітчастий, півники понтичні, горицвіт весняний, горицвіт волзький, астрагал шерстистоквітковий, зморшок степовий, тюльпан Шренка тощо. Астрагал білуватий та ковила українська є ендемічними видами.
Проектований заказник «Балка глибока»
Згідно з резолюцією №4 Бернської конвенції на цій території знаходяться під загрозою зникнення та потребують спеціальних заходів охорони оселища Е1.2 – Багаторічні трав’яні кальцефітні угруповання та степи.
Фауна. З представників плазунів тут відмічена ящірка прудка, а також вуж звичайний. Серед земноводних – жаба озерна. Птахи: за даними натурних спостережень на гніздуванні та під час кочівель тут зустрічаються зозуля звичайна та горлиця звичайна. З видів, занесених до ЧКУ та Європейського червоного списку, відмічені сорокопуд сірий та лунь польовий, що знаходяться в межах території взимку.
Склад фауни ссавців даної території представлений мешканцями степових біотопів. Серед видів, що охороняються, відмічені сліпак подільський.
- Проектований заказник «Райдолинський степ»
До заповідання пропонується територія системи балки Кобилянської та Понтичної, яка репрезентує справжні степи південних відрогів Подільської височини. Тут зростає 11 видів флори, зустрічається 12 видів фауни ЧКУ та чотири угруповання Зеленої книги України. Територія розміщена в межах Веселинівської селищної та Луб’янівсткої сільської ради Веселинівського району на Миколаївщині. Площа – близько 300 га.
Проектований заказник «Райдолинський степ»
Тут виявлено степові та лучно-степові види судинних рослин. За показниками біорізноманіття та збереженістю ландшафтів територія балки Кобилятської є однією з небагатьох територій, що мало зазнали антропогенного впливу, зберігши при цьому цілинні степи з видами, які охороняються ЧКУ та Регіональним червоним списком. Серед видів, що занесені до ЧКУ: горицвіт весняний, шафран сітчастий, рястка Буше, ковила волосиста, ковила Лессінга та інші. Серед грибів занесених до Червоної книги України виявлено зморшок степовий. Таким чином, червонокнижна фракція судинних рослин і грибів у межах заказника нараховує 11 видів. Це вказує на важливу созологічну складову цінності екосистеми даної балки.
Дана територія може бути важливою з точки зору естетичної та екоосвітньої функції. Специфічний пологий рельєф нижньої та середньої частини балок Кобилянської і Понтичної відкриває неймовірні широкі краєвиди. І незважаючи на невелику площу в межах Райдолинського степу, у багатьох місцях від горизонту до горизонту можна побачити лише степ, що не зазнав надмірного антропогенного навантаження.
Проблемою збереження території, що вимагає моніторингу, є нецільове використання земель, а саме оранка. Оскільки поряд зафіксовані випадки самозахвату земель, є ризик знищення цінної степової території.
Карта за посиланням: http://bit.ly/2PiLBP9
