Міндовкілля оприлюднило на своєму сайті остаточний варіант «Концептуальної записки, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки». Її мета – аргументувати ЄС, чому Україна обмежила процедури екологічних оцінок під час воєнного стану.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінці не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Концептуальна записка підготовлена в рамках оцінки умов, які випливають з Плану для України та не вирішує майбутніх процедур у контексті процесу вступу України до ЄС. Ми вже писали, що сам план прямо суперечить Екологічному договору для України. Проте Міндовкіля навіть не спробувало скоригувати його після зауважень. До речі, після наших зауважень, озвучених під час нарад та надісланих до Міндовкілля, в протоколі громадського обговорення навіть не згадали, що якісь зауваження надходили поштою. Документ «бездоганний» і громадськість «зауважень не має».
Які ж проєкти планують реалізувати, оминаючи ОВД? Записка перелічує проєкти будівництва об’єктів військового та оборонного призначення, які використовуються виключно для забезпечення оборони держави та на які поширюються вимоги законодавства про державну таємницю, ліній електропередач, об’єктів розподіленої енергогенерації, відновлення окремих будівель, що були зруйновані під час російських обстрілів, виробництво боєприпасів. Жоден українець не здивується цьому переліку. Підтримати Збройні Сили України на фронті і знеструмлені під час обстрілів міста – питання які треба вирішувати протягом годин, а не місяців.
Але цей очевидний перелік раптово завершують очевидно лобістські пункти: відновлення Каховської ГЕС і «діяльність, пов’язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища» на території Смарагдової мережі. Аргументація на більшій частині сторінок записки створює враження, що лише задля цих двох пунктів її і розробляли.
Особливо небезпечним виглядає пункт щодо Каховського водосховища. Які найважливіші питання опускає Міндовкілля, пропонуючи не проводити оцінку проєктів можливої відбудови ГЕС?
– Територія колишнього водосховища тепер заростає молодим лісом. За оптимістичними прогнозами, його площа становитиме понад 890 кв км. За роки розмінування, проєктування, будівництва та наповнення нового водосховища на цій території буде найбільший дорослий ліс у Степовій зоні України. За законом, цей ліс – самосійний, держава зобов’язана охороняти такі ліси. Та й державам-партнерам, які вкладають великі гроші в ліквідацію водосховищ, навряд сподобається, якщо ми будемо свідомо знищувати десятки тисяч га природних лісів для створення водосховища.
– Територію колишнього водосховища займають кілька заказників і 2 нацпарки, що зараз активно заростають молодими лісами. Тобто Міністерство пропонує не проводити оцінку затоплення заповідних лісів?
– Нижче за течією від дамби Каховської ГЕС розмістився Національний парк «Нижньодніпровський» і 40 інших територій ПЗФ. Укргідроенерго заявляє, що «оновлена» Каховська ГЕС буде використовуватись для регулювання пікових навантажень, тобто для масштабних скидів води в окремі години. Це означає колосальні скачки рівня води в заплаві Дніпра, що входить до нацпарку (він весь у зоні можливого коливання рівня води). Тобто все живе на території найбільшого нацпарку півдня України двічі на день буде затоплюватись і змиватись потоками води (а взимку ще й криги). Усі природоохоронні території в цій зоні мають 1-2 міжнародних статуси, запровадження і дотримання яких є частиною європейської інтеграції України.
– Однією з причин необхідності відбудувати Каховську ГЕС називають потребу поновити зрошення. Проте зрошувані колись землі тепер є театром масштабних бойових дій. Чи будуть вони повернуті в господарський обіг, поки судити зарано. Крім того, саме в межах зони зрошення з Каховського водосховища відбувалось найбільше засолення грунтів. Ще 15-20 років і ґрунти в межах зрошуваних земель використовувати буде неможливо. Чи варті 20-25 років відбудови задля останніх 15 років зрошення? І цей процес не варто оцінювати?
– Енергетика. В умовах війни Каховська ГЕС показала свою вразливість та катастрофічні наслідки руйнування. Заміна її на децентралізовані сонячні електростанції задля того ж ефекту потребуватиме в 100 разів меншої площі.
– Ефективність використання води була низькою і цей ефект посилювався через глобальні зміни клімату та опустелювання регіону через надмірну розораність. Втрати води продовжувались і в каналах. У 2013 році лише у Північно-Кримському каналі внаслідок випаровування та фільтрації було втрачено 45% води. Зрошення полів проводилося дощовими установками з великими втратами випаровування. Ця водозатратна система відповідала технологічному рівню СРСР середини 20 століття і створювалась до появи уявлень про екологічні стандарти. Відновлення економіки такого зразку не відповідає принципам та цілям сталого розвитку, що були затверджені для України Президентом Володимиром Зеленським.
Особливо дивні такі виправдання на фоні того, що в «Екологічному договорі для України», який розробила Робоча група високого рівня з питань екологічних наслідків війни під головуванням Андрія Єрмака та Маргот Вальстрем, чітко прописаний обов’язок проводити ретельну ОВД, особливо для можливої відбудови Каховської ГЕС.
РЕКОМЕНДАЦІЯ 27꞉
Майбутнє Каховської греблі є одним із прикладів, який продовжує обговорюватися в засобах масової інформації науковцями та експертами громадянського суспільства. Уряд раніше заявляв про намір відновити греблю. Тим часом були розроблені цікаві компромісні пропозиції, які заслуговують на увагу, наприклад, будівництво греблі в менших масштабах. Рекомендується залучити незалежних експертів для ретельного аналізу варіантів і пов’язаних з ними екологічних наслідків, враховуючи значний масштаб цього проєкту та його довгострокові й багатогранні наслідки.
РЕКОМЕНДАЦІЯ 42꞉
Необхідно передбачити чіткі заходи захисту, щоб діяльність з реконструкції не завдавала значної шкоди навколишньому середовищу. Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка мають бути обов’язковими для всіх проєктів, планів і програм, незалежно від того, чи йдеться про відбудову після війни, чи про нормальний розвиток, з належним наглядом для забезпечення їх реалізації.
Україна повинна переглянути своє законодавство та будь-які винятки, що діють у воєнний час, і внести необхідні зміни, щоб забезпечити оцінку впливу всіх проєктів будівництва або реконструкції на навколишнє середовище, а також дотримання директив ЄС з оцінки впливу на навколишнє середовище та стратегічної екологічної оцінки.
Слід сказати, що плани інших урядових органів передбачають відновлення економіки на півдні України після деокупації, але не очікування можливого відновлення водосховища у далекому майбутньому. Так, з перших днів після теракту були вкладені колосальні кошти у створення альтернативної системи водопостачання міст Кривий Ріг, Нікополь, Марганець і Покров. Рішенням РНБО від 9 жовтня 2023 року «Про стан забезпечення продовольчої безпеки» доручено розробити «План заходів із протидії загрозам продовольчій безпеці України, які виникли внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС (з урахуванням базових вимог та критеріїв НАТО в частині забезпечення безперервності постачання населенню питної води та продовольства затвердити програму першочергових заходів із протидії загрозам продовольчій безпеці України, які виникли внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС)».
Станом на кінець 2023 року також Державне Агентство Водних Ресурсів розробило План управління річковим басейном Дніпра. Цей документ передбачає лише реконструкцію систем водопостачання міст, що раніше використовували воду Каховського водосховища і зовсім не передбачає відновлення самого водосховища. Нарешті, «Концепція Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року», затверджена 30 липня 2024 року, не має навіть натяку на відновлення Каховської ГЕС і включає лише відновлення водопостачання іншими шляхами.
Аналогічно, питання викликає і спорудження Національного військового меморіального кладовища. Проєкт вже реалізується – до затвердження будь-яких відступів від ОВД – на території Смарагдової мережі, обов’язок охороняти яку покладено на міжнародному рівні саме на Міндовкілля. Саме Міндовкілля пропонує не оцінювати вплив на дику природу цього проєкту.
На нашу думку, правильним рішенням буде повне виключення згадок про Каховську ГЕС з тексту Концептуальної записки. Такий можливий проєкт відновлення матиме колосальну кількість впливів на регіон, які по своїх масштабах не поступатимуться наслідкам руйнування на Каховській ГЕС. Як зникнення, так і поява водосховища є великим потрясінням для довкілля. Залишити такий проєкт без оцінки впливу на довкілля буде вкрай нерозумно. Те саме стосується і Національного меморіального кладовища. Після затвердження такої записки Міндовкілля стає фактично головним державним органом, що «благословляє» вирубку лісу, що охороняється на міжнародному рівні.
