У дні воєнного вторгнення на територію Київської області російські війська умисно підпалювали ліси в межах зони відчуження Чорнобильської АЕС. Новини були прикуті до важких боїв у районі Гостомеля, Ірпеня та Бучі, а про пожежу згадували лише тому, що вітри від неї дули на Київ. Згадана територія входить до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Приблизно 15 000 га лісів, які б мали особливо охоронятись, були знищені пожежами.
У вогні війни й надалі руйнуваться заповідні території. Зараз, коли тривають важкі бої на Слобожанщині (у районі міст Лиман і Святогірськ), ніхто не говорить, що ці міста оточені національним парком «Святі гори». Одночасно на Херсонщині вогнем охоплена основа Кінбурнської коси, що входить до Чорноморського біосферного заповідника. Саме це місце 1988 року першим з усіх в колишньому СРСР отримало сертифікат ЮНЕСКО. У цих двох унікальних заповідних територіях одночасно горить кілька тисяч га лісів та інших екосистем. Попередньо збитки, завдані державі пожежами лише в цих двох заповідних територіях, можна оцінити щонайменше в 30 мільярдів гривень. Поки ми не можемо оцінити масштаби пошкодження вогнем багатьох дрібних територій природно-заповідного фонду. Це дослідження матиме сенс після завершення війни і звільнення України. Тим більше, пожежі тривають.
Утім, реальні збитки для природних екосистем не можуть бути компенсовані коштами, так само як і не можна компенсувати коштами втрати важливих екосистемних послуг для людства. Єдиним відчутним для природи варіантом компенсації завданих втрат зможе стати розширення природно-заповідного фонду в майбутньому. Наприклад, створення поряд з пошкодженим НПП «Святі гори» очікуваного давно НПП «Ізюмська Лука», а також створення поряд з Чорноморським біосферним заповідником нового НПП «Долина курганів».
Фото Cydonia A., Святі Гори
