Минулого тижня Уряд оприлюднив свою доопрацьовану програму дій на 2020 рік https://cutt.ly/tujeaTH. Ідеться про рік, у який уперше в країні пройшли масштабні пилові бурі в усіх регіонах, уперше стався справжній торнадо, найбільші в історії лісові пожежі та найбільша в історії посуха. Усі ці безпрецедентні події мали б стати причиною змін до Програми дій Уряду. Адже більших кліматичних викликів Україна не мала. Та розробники урядової програми мислять інакше.
Коли весь цивілізований світ рухається в бік збереження довкілля та боротьби зі змінами клімату, наш Уряд продовжує жити парадигмою посилення експлуатації природних ресурсів.
Поки ЄС приймає стратегію біорізноманіття, яка вимагає терміново перетворити 10% полів на різноманітні природні ландшафти та почати роботу над консервацією земель, наш Уряд бачить своїм завданням знищення залишків природних територій.
Занепокоєння Української природоохоронної групи викликають такі пункти програми дій Уряду:
Розділ 5.7 «Земельна реформа» не містить жодних заходів, спрямованих на консервацію та збереження природних земель, і спрямована винятково на максимальне залучення земель у сільське господарство.
Пропонується зокрема:
- Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад
- Дерегуляція процедури погодження документації із землеустрою та оцінки земель, запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
- Визначення механізмів повернення самозалісених сільськогосподарських угідь до стану, придатного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем.
- Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування, контролю за використанням та охороною земель органам місцевого самоврядування.
Що це означатиме на практиці? Повториться помилка 1990-х років, і залишки державних земель будуть передані в приватну власність.
Але тепер до втрати самих земель Уряд додасть ще ліквідацію контролю. Дохід від використання земель становить значну частку місцевих бюджетів, і тому органи місцевої влади зовсім не зацікавлені в контролі за використанням земель. Можна лише уявити, як вони будуть самі контролювати заборону розорювати пасовища, сіножаті та ділянки на схилах. Навіть зараз, коли контроль за використанням земель належить до повноважень урядових контролюючих органів, по всій державі людям доводиться боротись з незаконними оранками ділянок природних степів і лук.
Найбільш безглуздими в Програмі є пункти, які стосуються меліорації та самосійних лісів. За офіційними даними Уряду, викиди вуглецю від сільського господарства перевищили поглинання його лісами. І замість винайдення механізмів для надання офіційного статусу лісам самозаліснених земль, Уряд пропонує… вирубати молоді ліси і переорати їх! А бажання відновити меліоративні системи й далі осушувати болота на фоні масових весняних пожеж осушених боліт та торфовищ свідчить лише про повне нерозуміння причинно-наслідкових зв’язків авторами програми.
Розділ 9.2. «Екологічна політика» є набором закликів без конкретних індикаторів, цифр, показників.
Раніше пропонувалось збільшити частку природно-заповідного фонду до 15% площі держави, а в чинній версії програми така цифра відсутня. Натомість пропонується «забезпечити розбудову Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України з метою включення його до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО». Очевидно, що надання статусу об’єкту спадщини ЮНЕСКО штучному дендропарку зовсім не покращить екологічну ситуацію в державі. А пригадуючи, як народний депутат Антон Яценко при всіх владах традиційно піариться на «розвитку» «Софіївки» (за бюджетнй кошт), цей пункт Програми взагалі починає виглядати в новому світлі.
Також Уряд знову не пропонує здійснювати системну реформу лісової галузі, вважаючи достатнім обмежитись обліком деревини інвентаризацією та реалізацією існуючої політики, хоча вона призводить для масових незаконних рубок, деградації біорізноманіття, падіння репутації лісової галузі.
Утім, можна відмітити й кілька позитивних моментів, зокрема реформування системи екологічного податку, реформи Держекоінспекції, розробки дієвого механізму запобігання лісовим пожежам, створення окремого екофонду в Державному бюджеті, формуванні Смарагдової мережі тощо.
Українська природоохоронна група вважає ухвалення Програми в такому вигляді неприпустимим і шкідливим для України. Ми закликаємо народних депутатів доопрацювати її, перш ніж затверджувати рішенням Верховної Ради України. Зокрема треба повністю переробити блок щодо земельної реформи на основі сталого використання земельних ресурсів, зокрема збереження самосійних лісів, степів та лук, консервації деградованих земель.
Також треба прибрати лобістські корупційні заходи та впровадити чіткі показники та індикатори виконання програми в сфері охорони довкілля.
