(про необхідність заповідання степових ландшафтів в межах Вознесенського та Веселинівського районів Миколаївщини)
У результаті проведених експедицій в межах Веселинівського та Вознесенського районів Миколаївщини нами були підготовлені наукові обгрунтування створення ландшафтних заказників “Райдолинський степ” у межах Веселинівської ОТГ Веселинівського району, “Балка Глибока” та “Черталківський-2” в межах Прибужанівської ОТГ, а також ботанічного заказника “Цілинна ділянка степу в балці Суха”. Наразі готові проекти створення перших трьох заказників. Наступний крок – погодження їх з громадами. Згідно з вимогами Закону України “Про природно-заповідний фонд України” таке погодження здійснює Управління екології та природних ресурсів ОДА.
Сьогодні Миколаївська область є однією з найменш успішних за кількістю природоохоронних територій та й природних територій як таких. В умовах глобальних змін клімату це означає стрімке перетворення регіону на пустелю. Не створивши заказники і цінні природні території, жителі степових регіонів залишать нащадкам лише вивітрену суховіями ріллю. Для прикладу, у північних регіонах Криму вже зараз відбувається масове відселення людей, адже їхній регіон почав перетворюватись на пустелю. Проте там, де природа залишається, ситуація не така загрозлива…
Протягом 2019 року нами було проведено 4 експедиції басейнами річок Чичиклії та Чортали (Вознесенський та Веселинівський Миколаївщини) з метою виявлення цінних територій. У результаті експедицій було запропоновано надати їм статусу об’єктів природно-заповідного фонду.
Необхідність збереження цих об’єктів полягає не лише у їхній унікальності. Вона також викликана тотальним знищенням степів. Зберегти останні клаптики природи означає буквально не допустити перетворення більшості ОТГ на аграрну пустелю.
Балка Глибока – дві відокремленні ділянки степу в балці Глибокій, загальною площею близько 135 га. Розташовується між селами Манне та Очаківське в межах Вознесенського району. Рослинність території представлена різнотравно-злаковими степами з високим проективним покриттям, основу якого становлять ковила волосиста (Stipa capillata), ковила українська (Stipa ucrainica), костриця валіська (Festuca valesiaca) та ін. У складі флори проектованого заказника виявлено види рослин, занесені до Червоної книги України: шафран сітчастий (Crocus reticulatus), півники понтичні (Iris pontica ), горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis Stev.), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), ковила українська (Stipa ucrainica), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила шорстка (Stipa asperella), зморшок степовий (Mouchella stepicola), тюльпан Шренка (Tulipa shrenkii). Натомість півники солелюбні (Iris halophylla), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica) та леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia tenuiflora) – рослини, які охороняються на регіональному рівні в Миколаївської області (затверджений рішенням обласної ради народних депутатів від 16.10.90 № 1). Рослинні формації ковили волосистої (Stipa capillatae), ковили Лессінга (Stipa lessingianae) та ковили української (Stipa ucrainicae) занесені до Зеленої книги України. Згідно з Резолюцією 4 Бернської конвенції на території, запропонованій для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Глибока», виявлено тип оселища Е1.2 – Багаторічні трав’яні кальцефітні угруповання та степи ( Perennial calcareous grassland and basic steppes).
Райдолинський степ – пропонована для заповідання територія розміщена в межах Веселинівської ОТГ. Це система балки Кобилянської, яка є правим відгалуженням першого порядку басейну річки Чичиклія, на південь від с. Райдолина в межах території Веселинівської селищної ради та Луб’янівської сільської ради Веселинівського району. Також у межі входить відокремлена степова ділянка правого схилу долини річки Чичиклія, площею близько 15 га. У балці Кобилянська добре збережений степовий ландшафт. Пропонована для заповідання площа становить близько 300 га. За показниками біорізноманіття та збереженістю ландшафтів територія балки Кобилянської є однією з небагатьох територій, що не зазнали значного антропогенного впливу, зберігши при цьому ділянки цілинного степу з видами, які охороняються згідно з Червоною книгою України (2009) та Регіональним червоним списком. Серед видів, що занесені до Червоної книги України, виявлено астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall) астрагал понтійський (Astragalus ponticus), горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), шафран сітчастий (Crocus reticulatus), рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), ковила Лессінга (Stipa lessingiana). Також в балці Кобилянській та її відрогах знаходиться одна з найбільших у північно-західному Причорномор’ї популяцій півників понтичних (Iris pontica Zapal). На схилах балки цей вид зустрічається дуже часто. Серед грибів, занесених до Червоної книги України, виявлено зморшок степовий (Morshella stepicola). Таким чином, раритетна фракція судинних рослин і грибів у межах заказника нараховує 10 видів. Це вказує на важливу созологічну складову екосистеми даної території. Серед регіонально рідкісних видів, що підлягають особливій охороні в межах Миколаївської області, виявлено півники солелюбні (Iris halophilla), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), белевалію сарматську (Bellevalia sarmatica). Угруповання Зеленої книги України представлені формаціями ковили волосистої (Stipeta capillatae), ковили Лессінга (Stipeta lessingianae) та мигдалю низького (Amygdaleta nanae). Фауна безхребетних цієї території включає 3 види денних метеликів (Lepidoptera), занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку та видів, які підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією: поліксена (Zеrynthia polyxena), подалірій (Iphiclides podalirius). З ряду прямокрилі (Orthoptera) зустрічається дибка степова (Saga pedo), що знаходиться під особливою охороною Червоної книги України, Європейського червоного списку та Бернської конвенції. Багатшою за видовим різноманіттям є фауна ряду Перитинчастокрилих (Hymenoptera). З видів, що знаходяться під захистом, відмічені сколія-гігант (Scolia maculata), бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga), джміль глинистий (Bombus argallaceus), джміль яскравий (Bombus ponorum). Зважаючи на це, територія є важливим осередком комах-запилювачів та ентомофагів. З представників Плазунів (Reptilia) на досліджуваній території відмічена ящірка прудка (Lacerta agalis), а також вуж звичайний (Natrix natrix). Земноводні (Amphibia) представленні жабою озерною (Rana ridibunda). Усі зазначені види знаходяться під особливою охороною та занесені в різні охоронні списки. Також тут представлені раритетні птахи (Aves). На гніздуванні та під час кочівель тут зустрічаються такі види птахів: з ряду Зозулеподібні (Cuculiformes) відмічено зозулю звичайну (Cuculus canorus). З ряду Голубоподібні (Columbiformes) – горлицю звичайну (Streptopelia turtur) та припутня (Columba palumbus). З ряду Соколоподібні (Falconiformes) зустрічається лунь очеретяний (Circus aeruginosus), лунь польовий (Circus cyaneus), канюк звичайний (Buteo buteo), зимняк (Buteo lagopus). З видів, занесених до Червоної книги України та Європейського червоного списку, відмічені сорокопуд сірий (Lanius excubitor) та лунь польовий (Circus cyaneus), що відмічені в межах території взимку. Склад фауни ссавців даної території представляє сліпак подільський (Spalax zemni), який є ендеміком Правобережного Степу та Лісостепу та занесений до Червоної книги України, та ласка (Mustela nivalis) – занесена в список регіональної охорони Миколаївської області.
Територія “Райдолинського степу” адміністративно в південно-західній межі поєднується з проектованим орнітологічним заказником “Веселинівські плавні”, що в разі заповідання утворять цінне природне ядро та збережуть близько 500 га степових, лучних та плавневих біотопів. Запроектований заказник “Веселинівські плавні” є важливим як місце поширення орнітофауни, зокрема видів, що є рідкісними та включеними до Червоної книги і додатків Бернської конвенції – конвенції про охорону видів флори та фауни й місць їх існування.
Черталківський-2 – територія, яка пропонується для розширення ландшафтного заказника місцевого значення «Черталківський» (створений рішенням обласної ради від 02.10.2013 №8), розташованого на правому березі долини річки Чортала, що є притокою першого порядку басейну річки Південний Буг, між селами Глюгове та Криворучка в межах Прибужанівської ОТГ Вознесенського району Миколаївської області. Південно-західна межа території проходить поряд та стикується з межею заказника «Черталківський», південна – проходить прямою смугою вздовж полів і відмежовується лінією сіл Глюгово та Криворучка, східна межа проходить поряд з лісовим масивом. У межах території протікає р. Чортала, уздовж близько 2,2 км (ділянка урочища Лисичий Яр). Річище в межах території звивисте, вузьке, завширшки від 2 до 5 м. Гідрологічний режим цієї території є постійним, що забезпечено існуванням плавневих біотопів нижче за течією, а також специфічних водно-болотних рослинних угруповань тугайного типу. Необхідність включення цієї частини русла річки зумовлена тим, що вона є одним з місць годування птахів, а також місцем поширення земноводних та рептилій, що занесені в різні охоронні списки. Серед представників флори на запропонованій для розширення заказника території зустрічаються види рослин, занесені до Червоної книги України, а саме: шафран сітчастий (Crocus reticulatus) – раніше не наводився для території заказника «Черталківський» (нами був виявлений як в сучасних межах заказника, так і на запропонованій для його розширення території), півники понтичні (Iris pontica), горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), ковила українська (Stipa ucrainica), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила шорстка (Stipa asperella), зморшок степовий (Mouchella stepicola). Багате різноманіття птахів також має ряд видів, що знаходяться під охороною. Серед них види включені до Додатку 2 Бернської конвенції «Про охорону дикої флори та природних середовищ існування в Європі». З ряду Зозулеподібні (Cuculiformes) відмічено зозулю звичайну (Cuculus canorus). Ряд Голубоподібні (Columbiformes) представлені горлицею звичайною (Streptopelia turtur) та припутнем (Columba palumbus). З ряду Соколоподібні (Falconiformes) відмічені лунь очеретяний (Circus aeruginosus), лунь польовий (Circus cyaneus), канюк звичайний (Buteo buteo), зимняк (Buteo lagopus). З видів, занесених до Червоної книги України та Європейського червоного списку, відмічені сорокопуд сірий (Lanius excubitor) та лунь польовий (Circus cyaneus), що знаходяться в межах території взимку. Загалом за даними орнітологів та літературними джерелами, у цій місцевості відомо понад 60 видів птахів. Зважаючи на високу наукову, фітосозологічну, ландшафтно-естетичну цінність описаної території, її необхідно включити до територій природно-заповідного фонду. На нашу думку, доцільно за рахунок цієї степової території розширити вже існуючий ландшафтний заказник місцевого значення «Черталківський», що охоплює лише незначну частину цього важливого природного урочища.
Нещодавно частина урочища була розорана, тому необхідно якнайшвидше надати їй заповідний статус. Подальше розорювання може спричинити значний вплив на територію заказника «Черталківський», зокрема може зумовити засмічення території рудеральною рослинністю. Розширення ландшафтного заказника «Черталківський» дозволить найбільш ефективно та повноцінно зберегти цінні степові та заплавні екосистеми долини річки Чортала, популяції степових раритетних видів рослин, середовище існування степової фауни, а також місця перебування рідкісних птахів, охороняти які Україна зобов’язалася на міжнародному рівні. Територія проектованого заказника “Черталківський-2” адміністративно поєднується з ландшафтним заказником “Черталківський”, що в разі заповідання дозволить зберегти степи всього правого схилу долини річки Черталка в межах Вознесенського району.
Зважаючи на те, що дані степові території є важливими як місця поширення рідкісних видів флори, фауни та мікобіоти, угруповань Зеленої книги України, а також оселищ, в тому числі, які знаходяться під охороною Бернської конвенції, необхідним є надання цим територіям статусу об’єктів природно-заповідного фонду.
Цілинна ділянка степу в балці Суха – проектований ботанічний заказник місцевого значення “Цілинна ділянка степу в балці Суха”, розташований на правому схилі балки Суха, що є притокою першого порядку басейну річки Чичиклія, неподалік села Нове (Ділянка 1) та села Новосілка (Ділянка 2) в межах території Прибужанівської ОТГ Вознесенського району Миколаївської області. Площа близько 30 га.
Ландшафт: схил лесової височини з чорноземами звичайними малогумусними неглибокими. У деяких місцях спостерігається вихід материнської породи – лесу, на поверхню. Переважно це спостерігається в місці розташування яру. Дана територія – типова степова екосистема зі степовою та чагарниковою рослинністю на схилі та днищі яру. Територія, що пропонується до заповідання, – цілинна ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу, який має велику цінність з точки зори біорізноманіття, оскільки більшість степів є дуже трансформованими внаслідок господарської діяльності. Це стосується й останніх клаптиків степу в межах Прибужанівської ОТГ.
Дана ділянка степу залишилася цілинною в зв’язку з лише частковим використанням її як пасовище. Натомість основу пасовищного навантаження було зосереджено на іншій території балки Сухої, де ще 10 років тому були великі площі цілинних степів (близько 1000 га). Наразі майже вся балка в межах Прибужанівської ОТГ розорана, за винятком ділянок, пропонованих до заповідання, та невеликих деградованих ділянок внаслідок сільськогосподарського використання. Картина їх знищення під час експедицій в 2020 році була вражаючою. Фактично, територія, проектована для створення заказника, є залишками колись цілинної степової балки.
Серед представників флори Червоної книги України зустрічаються: шафран сітчастий (Crocus reticulatus), півники понтичні (Iris pontica Zapal) горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила шорстка (Stipa asperella), зморшок степовий (Mouchella stepicola). Також тут поширені види регіонального списку охорони: півники солелюбні (Iris halophylla), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia tenuiflora).
Степовий клин – проектований ботанічний заказник. Розташований біля с. Вокзал Прибужанівської ОТГ Вознесенського району. Це відріг балки Широка.
Степова рослинність території представлена видами, які занесені до Червоної книги України: шафран сітчастий (Crocus reticulatus), півники понтичні (Iris pontica), горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis Stev.), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила шорстка (Stipa asperella), зморшок степовий (Mouchella stepicola). Також тут поширені види регіонального списку охорони: півники солелюбні (Iris halophylla), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia tenuiflora). Також тут поширені еферда двоколоскова (Ephedra distashia), шавлія поникла (Salvia nutans), залізняк колючий (Phlomis pungens), типчак (Festuca vallesiacae), миколайчики польові (Eryngium camprestre), пирій повзучий (Elytrigia repens) та ін.
Покровський степ – об’єкт представляє типову степову екосистему. Розташований у межах Веселинівського району Миколаївської області на південь від села Покровка, що знаходиться в межах Покровської сільської ради. Заповісти пропонується 3 добре збережені степові ділянки в межах балки Кам’яної та Вила, а також ділянки правого берега долини річки Чичиклія з пд-зх сторони села Покровка. Ці території – основна частина балки та декілька балкових відрогів. Територія включає цілинні балки на правому березі річки Чичиклія південніше села Покровка. Їх загальна площа становить близько 360 гектарів.
У межах степового масиву поширені зональні угруповання формацій ковил волосистої (Stipeta capillatae) та Лессінга (Stipeta lessingianae), занесені до Зеленої книги України. Територія є важливою для збереження сліпака подільського (Spalax zemni), а також багатьох видів комах-запилювачів і ентомофагів, що охороняються Червоною книгою України.
Тут виявлено види Червоної книги України та ті, що охороняються Регіональним червоним списком, а саме: горицвіт весняний (Adonis vernalis), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), мигдаль степовий (Amygdalus nana), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), карагана скіфська (Caragana scythica), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), шафран сітчастий (Сrocus reticulates), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), гіацинтик блідий (Hyacintella leucophaea), півники карликові (Iris pumila), леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia sp.), гадюча цибулька занедбана (Muscari neglectum), рястка Гуссона (Ornithogalum gussonei), проліска дволиста (Scilla sp.) та тюльпан бузький (Tulipa hypanica).
Знахідки рідкісних видів всіх рідкісних видів у проектованих заказниках, зроблені за 2019-2020 рік, опубліковані у виданнях НАН України.
Джерела:
- Скоробогатов В. М. Знахідки рослин, занесених до Червоної книги України, у Вознесенському та Веселинівському районах Миколаївської області // Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6) – Т. 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 11). – Київ- Чернівці: Друк Арт, 2019. – С. 330-336. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні 449
- Скоробогатов В. М. Нові знахідки рідкісних степових видів рослин у межах Причорноморської низовини (Одеська та Миколаївська області) // Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6) – Т. 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 11). – Київ- Чернівці: Друк Арт, 2019, С. 337-339.
- Скоробогатов В.М. Знахідки рідкісних видів фауни в межах Миколаївської області // Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ/ Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 7. Т. 3.- Київ, 2019.- С. 288-289.
- Скоробогатов В., Василюк О./ Степові ландшафти Веселинівського та Вознесенського районів Миколаївщини: сучасний стан та перспективи збереження. / Сучасні фітосозологічні дослідження в Україні: зб. науккових праць з нагоди вшанування памяті видатного фітосозолога, д-ра біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко- Малюк (1938 – 2016 рр.). – вип. 4; упоряд. В. П. Коломійчук; вступ. сл. В. П. Коломійчук. – К.: Талком, 2020. – 124 с.
Автор статті Віктор Скоробогатов
