Репортаж із місця скандальної висадки павлоній у степу

Пригадуєте дискусію, що розгорнулася кілька днів тому з приводу акції висадки павлоній на берегах Аджаликського лиману на Одещині? Нагадаємо, що 7 червня активіст Анатолій Кавун оприлюднив фотозвіт про акцію «озеленення», під час якої висадили 500 саджанців павлонії. Автор закликав приєднатись до наступних акцій на берегах лиманів Одещини. Новина викликала значний розголос серед природоохоронців і навіть отримала негативний резонанс у ЗМІ (https://cutt.ly/FnZ8L97). В результаті автор приховав свій пост.

Ми особисто обстежили ділянку, на якій відбулась акція з посадки павлоній. І наші припущення підтвердились. Ділянка повністю зайнята рідкісним типом природних оселищ Е1.2 (також у Зеленій книзі України воно зазначене як угруповання асоціації пониклошавлієво-лессінгоковилової). Значний відсоток території зайнятий популяціями кількох видів ковил, всі види яких занесені до Червоної книги України. Павлонії висаджені “активістами” просто серед ковил, в яких викопали лунки для їх висадки.

Такі бездумні акції, які на думку активістів, є гарною природоохоронною справою, стають прямим знищенням природи.

Крім того, такі акції порушують і земельне законодавство. Будь-яка територія в Україні не є “нічим”. Наприклад, ділянка, на якій відбулась скандальна посадка павлоній, є землями запасу Чорноморської міської громади Одеського району Одеської області. Це означає, що Чорноморська міська громада несе відповідальність за збереження рідкісних видів та природних оселищ на цій території. Ми підготували звернення до національної поліції України та Офісу Генерального прокурора з цього питання, адже громада допустила нецільове використання земельної ділянки та пошкодження об’єктів, що охороняються на ній згідно чинного законодавтсва.

Довідка:
Одеська область повністю знаходиться у Степовій зоні України, проте степові ландшафти тут майже не збереглись. Залишки природних степів тут розірвані на велику кількість окремих невеликих ділянок і на більшості з них відбувається деградація природного біорізноманіття.. Наслідком цього стало те, що у Червоній книзі України кожен третій вид – представник степових екосистем. Життєвий простір всіх їх майже повністю знищений оранками і посадками штучних лісів.
Тому збереження кожної з останніх ділянок степу вкрай важливе!

В рамках Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, Україна імплементує так звану Оселищну директиву, що передбачає охорону рідкісних типів оселищ. Серед них і оселище Е1.2 – степи. Тож Україна несе відповідальність перед ЄС за збереження останніх залишків степів. На цей час Постійний комітет Бернської конвенції розглядає дві скарги на Україну щодо намірів знищувати такі ділянки. Ще дві таких скарги вже призвели до припинення незаконної діяльності.

Окремо варто сказати і про використання для створення штучних насаджень чужорідних видів – інтродуцентів. Поширення таких видів, які агресивно вселяються у наші аборигенні екосистеми і заповнюють собою життєвий простір тисяч місцевих видів, розглядається як одна з 5 головних причин нинішнього вимирання Життя на Землі. На цей час Україна – одна з останніх держав Європи, що не має затвердженого списку дерев-інтродуцентів та не здійснює заходів з їх знищення. На цей час лише триває розробка відповідного законопроекту.Тому висадка такого агресивного інтродуцента як павлонія на останніх залишках природних степів із масою зникаючих видів – подвійний злочин проти природи.

Більше про проблему залісення степів:
https://cutt.ly/mnZ8JHw
https://cutt.ly/ZnZ8KIJ