Ми розпочали пілотне відновлення степових біотопів у національному природному парку «Бузький Гард» на Миколаївщині. Серед всього різноманіття типів природних оселищ України для такого проекту було обрано саме степи, оскільки степовий біом є найбільш трансформованим на території України. Через тотальну розораність степової та лісостепової зон степи, які колись займали близько 40% території нашої держави, нині становлять за різними оцінками не більше 3-4% їх початкової площі.
На території Європейського Союзу зональні степи взагалі відсутні і винятки становлять лише азональні лучні степи у деяких країнах Центральної і Східної Європи. Тому збереження степів в Україні має важливе значення у загальноєвропейському контексті: зберегти їх у Європі можна лише якщо зберегти в Україні. Цей тип природних обселищ охороняється на міжнародному рівні і включений до Резолюції 4 Бернської конвенції як E1.2 Perennial calcareous grassland and basic steppes / Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи. В класифікації біотопів Оселищної Директиви йому відповідає тип 62C0*Ponto–Sarmatic steppes / Понтично-сарматські степи.
Нашим завданням було обрати територію, на якій буде втілюватись план дій з відновлення цього типу біотопів. Такою ділянкою обрали степові схили поблизу с. Мигия Миколаївської області в межах Національного природного парку «Бузький Гард». Ділянка входить до території Смарагдової мережі Bugzkyi Gard National Nature Park (SiteCode: UA0000040), яка після вступу України у ЄС має увійти до мережі NATURA 2000. Ділянка є дуже важливою для біорізноманіття і має значну кількість видів, що мають національний та міжнародний статус охорони. Наприклад, рід ковила, усі представники якого занесені до Червоної книги України, представлений на ділянці аж десятьма видами.
Ця територія не вперше привертає увагу науковців та природоохоронців. Починаючи з 2016 року вона була навчальним полігоном у різноманітних проектах, в тому числі таких, які підтримувались Єврокомісією. А у 2018 році тут були закартовані біотопи.
Та поряд з інтересом до ділянки, ще у 2018 року науковці відмітили інтенсивне її заростання різними видами дерев і чагарників. На жаль, за шість років, що минули з часу картування, деревно-чагарникова рослинність значно поширилася на степові ділянки, і це вже зараз призвело до скорочення чисельності цілого ряду рідкісних видів. Врятувати їх можна лише підтримуючи степові біотопи, а це означає проведення невідкладних дій з розчистки від деревно-чагарникової рослинності та подальшу підтримку розчищених територій.
Але ділянка увійшла до складу Національного природного парку без вилучення її у землекористувача, тож реалізація проекту розчистки має супроводжуватись оформленням дозвільної документації, узгодженої із землекористувачем – ДП «Ліси України». Крім того, для тривалого підтримання різноманіття степової рослинності на ділянці після розчистки (як і на інших цінних степових ділянках в межах Парку та регіону загалом), потрібно вирішити цілий ряд соціально-економічних проблем. Саме такі проблеми є першопричинами занепаду традиційного використання місцевими жителями природних пасовищ і сіножатей, у тому числі степів, в результаті чого відбувається їх заростання деревно-чагарниковою рослинністю.
Ми розробляємо План дій зі збереження природних степових оселищ півдня України і вже навесні наступного року запланували зустрічі з заінтересованими сторонами, співпраця з якими покаже яким саме чином можна відновлювати степові біотопи. Успішне відновлення степів тут дозволить масштабувати такі роботи у майбутньому на значно більших площах.
Розробка Плану дій та пілотна розчистка ділянки відбувається в рамках проекту Life “Conservation of Natural Heritage for Life in Ukraine”.
