Ми підготували комплексну пропозицію щодо розширення природно-заповідного фонду в центральній частині Харківщини. Шість заказників, які ми пропонуємо створити, вже давно відомі науковцям і мають європейський природоохоронний статус. У минулому колишній склад обласної адміністрації категорично заперечував проти створення заказників у зоні інтересів лідерів “Опозиційного блоку” у Верховній Раді України. Сподіваємося, що тепер ніщо не заважатиме Харківській області оголосити заказниками природоохоронні території європейського значення.
Харківщина — одна з областей із найменшою площею ПЗФ
Ця історія розпочалась кілька років тому. Харківська обласна державна адміністрація вже кілька разів поспіль відмовляла науковцям у створенні нових заказників на території нинішнього Чугуївського району Харківської області. Востаннє природоохоронці отримали таку відмову у 2018 році, хоча саме цей рік відзначився останнім, коли Харківщина займалася розширенням ПЗФ. Лише в 2021 році статус для збереження цінних біотопів було надано на площу не більше ніж 33,5 га, і відтоді — за майже чотири роки — в області не створено жодного заповідного об’єкта.
Разом із тим, площа природно-заповідного фонду Харківської області становить лише 2,38%, через що область посідає передостаннє місце в Україні. Харківщина наразі є однією з небагатьох областей, які протягом багатьох років узагалі не займаються створенням і розвитком ПЗФ. Крім того, чимало природно-заповідних територій Харківщини постраждали внаслідок воєнних дій, а отже, окрім необхідності збільшення кількості природоохоронних територій, саме в цій області доведеться також компенсувати новими територіями втрачені екосистеми пошкоджених заказників.
- Однією з передумов вступу України до Європейського Союзу є адаптація національного законодавства до Директиви № 2009/147/ЄС про збереження диких птахів (Пташина директива) та Директиви № 92/43/ЄС про збереження природних оселищ і видів природної фауни та флори (Оселищна директива), якими, зокрема, передбачено створення та функціонування мережі природоохоронних територій Natura 2000. Заказники, які ми пропонували створити ще сім років тому, ідеально відповідають вимогам до європейської мережі Natura 2000. Якби ці заказники були створені, це б напряму наблизило нас до виконання вимог ЄС.
Законодавство України прямо вказує на необхідність розширення площі ПЗФ. Про це йдеться у Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», а також у постанові Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки». Відповідно до цих документів необхідно розширити площу природно-заповідного фонду України до 15% території країни. На це також неодноразово звертали увагу народні депутати під час комітетських слухань 24 жовтня 2024 року. Зокрема, було надано доручення Міндовкіллю та місцевій владі: розробити та подати на розгляд Президенту України матеріали щодо створення нових і розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі на тимчасово окупованих територіях.
- Ми усвідомлюємо складну ситуацію на Харківщині через повномасштабне вторгнення росіян, спостерігаємо за руйнуванням природних екосистем і саме тому намагаємося допомогти області та місцевим фахівцям якомога більше зберегти ті унікальні оселища, які ще можна врятувати.
У результаті проведення польових науково-дослідних експедицій нами разом з харківськими науковцями було підготовано нове та ще ґрунтовніше клопотання щодо створення шести ландшафтних заказників місцевого значення: «Андріївський бір», «Андріївські кручі», «Бишкінсько-Андріївська заплава», «Бишкінські степи», «Задінецький бір», «Задінецько-Геніївські луки».
Шість нових ландшафтних заказників охоплюють унікальні природні комплекси Харківщини, що включають ліси, степи, заплавні луки, болота та водно-болотні оселища. Вони є місцем зростання рідкісних і зникаючих видів рослин, таких як косарики тонкі, рябчик малий, плодоріжка болотна. Крім того, ці території слугують осередком для численних видів тварин, багато з яких занесені до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків.
Усі проєктовані заказники отримали статус територій Смарагдової мережі. Відповідне рішення прийняв Постійний комітет Бернської конвенції у грудні 2019 року. Проте відсутність закону України про території Смарагдової мережі заважає реально охороняти ці території, а отже, Україна не виконує своїх євроінтеграційних зобов’язань. Ідеально було б надати цим територіям також статус природно-заповідного фонду.
Чому ці території мають виняткову цінність?
Природоохоронна, наукова та естетична цінність цих заказників є беззаперечною. Вони виконують важливу роль у підтриманні гідрологічного балансу, збереженні біорізноманіття та стабільності екосистем. Окрім цього, мальовничі краєвиди та багатий рослинний і тваринний світ сприяють розвитку екологічного туризму, наукових досліджень та природоохоронних програм. Враховуючи сучасні реалії та необхідність розширення природно-заповідного фонду, ми переконані, що створення цих заказників є важливим кроком до збереження природної спадщини Харківщини та виконання міжнародних екологічних зобов’язань України.
Ми також переконані, що зі створенням цих заказників не варто зволікати, адже їхня територія цілком може бути знищена. Кілька років тому ми подавали пропозиції щодо створення не лише цих об’єктів, а й, наприклад, заказника “Полігон” в урочищі “Горіла Долина”, відомого серед природоохоронців Харківщини. За останні роки цей неймовірний центр біорізноманіття — місце, за яким у минулому було описано деякі види тварин — майже повністю розорано (до речі, він досі має статус земель оборони).
Не менш важливою є політична складова. Адже території вже є частиною Смарагдової мережі і перебувають у фокусі європейських природоохоронних інституцій. Попри це, в Україні ці території не охороняються лише через колишні (а чи лише колишні?) інтереси лідера “Опоблоку” Євгена Мураєва. Очевидно, що сучасні рішення щодо цих територій мають керуватись уже зовсім іншими пріоритетами.
