Воєнні дії руйнують природні екосистеми, від чого ті не можуть підтримувати життя біологічних видів (зокрема і людей). Ці корисні і важливі для нашого життя властивості природних екосистем називають екосистемними послугами (ЕП).
Хто з нас залежить найбільше від екосистемних послуг?
Вплив ЕП або зосереджений в межах екосистеми (приміром, лише тут можна побути в тиші), або поширюється на певну відстань від неї (утворене в лісі прохолодне повітря переноситься влітку вітром до найближчого населеного пункту). Крім того, якісь ЕП надаються багатьма екосистемами світу, інші (передусім естетичні, «соціальні» та оздоровчі) є унікальними. Відчути їхнє значення (приміром, побачити неймовірні краєвиди) можна лише там, де вони є. Усі ми користуємося багатьма ЕП непомітно для себе: дихаємо, милуємося обрієм, заспокоюємося після напруженого дня від співу пташок. Коли ж ми хочемо полежати на пляжі біля моря або позбирати грибів вогкого осіннього ранку, нам все ж доводитися їхати до місць, де природа надає ці специфічні послуги.
Так, можемо виділити основні групи споживачів ЕП:
- постійні місцеві мешканці
- свідомі тимчасові відвідувачі.
Споживачами глобальних послуг регулювання (формування клімату, атмосферних опадів, хімічного складу повітря тощо), звісно, є всі жителі планети Земля.
У межах позитивного впливу кожної з екосистемних послуг перебувають постійні місцеві мешканці. Вони є споживачами послуги незалежно від того, чи відбувається це споживання свідомо, чи ні. Для місцевих екосистемні послуги є частиною якості життя.
Натомість свідомі тимчасові відвідувачі умисно відвідують місця з конкретними ЕП, витрачаючи на це час, кошти та інші ресурси.
Деякі постійні мешканці використовують ЕП опосередковано, забезпечуючи другу групу – тимчасових свідомих відвідувачів – проживанням, транспортом, харчуванням тощо. Інколи тимчасовим відвідувачам можуть обмежувати доступ до отримання ЕП: як-от встановити платний вхід на певну територію. Так, наприклад, працюють курорти, куди люди їдуть, щоб відчути дію зазначених ЕП.
Загалом, зароблену місцевими завдяки екосистемним послугам вигоду часто можна обрахувати прямими ринковими методами. І ринкову вартість доступу до послуги суб’єктивно регулюватимуть самі «надавачі».
Ця обставина має стимулювати місцевих зберігати природу. Адже так громада матиме стабільні надходження в бюджет. Успішними стануть ті, хто зможе не лише зберегти і раціонально використовувати природні екосистеми , але й ефективно комунікувати про важливість та користь цієї ідеї.
Коли ж природна територія перестає надавати екосистемні послуги регулювання та соціокультурні послуги, найбільше страждають постійні місцеві мешканці. Приміром, під час бойових дій частина екосистем знищується, а частина стає недоступною через замінування. Знищення екосистем (наприклад, лісовими пожежами) зупиняє надання більшості ЕП. Замінування ж діє інакше. Воно відкидає можливість використання соціокультурних ЕП, але не зупиняє процес надання біотопами послуг регулювання. Мешканці населених пунктів, прилеглих до замінованих територій, не відчують погіршення природних умов. Однак якщо вони заробляли забезпеченням тимчасових відвідувачів, очевидно, що їхні прибутки зменшаться. Коли ж люди вимушені покинути домівку, вони втрачають не лише весь комплекс ЕП, якими користувались через місце проживання, але й заробіток, який залежав від притоку туристів. Так,через російську війну в Україні одними з найбільш постраждалих виявляться представники місцевого рекреаційного бізнесу півдня України.
Дослідження проводиться в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США.
#TEDJusticeROL
#екосистемні_послуги
