Експерт з лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник завітав на “Радіо Культура”. Слухати ефір з 19 хв 10 сек за посиланням.
<small>23.12.2020</small> Скандал с землей для экопарка Фельдмана в Днепропетровской области продолжается
Цьогоріч після новорічного святкування з різних куточків України почали надходити повідомлення про мертвих птахів, про зупинку серця в нажаханих тварин чи загублених через гучні залпи салютів домашніх улюбленців. Про негативний вплив феєрверків на тварин говорили в етері Українського радіо.
Чим шкідливі феєрверки для тварин?
У червні в Чернівецькій області через паводок підтопило приблизно тисячу будинків. У людей гинула домашня птиця, на подвір’я знесло уламки дерев та намул. Пошкоджені домівки, як і зруйновані лісові дороги, відновлюють досі.
Паводок завдав збитків на понад 600 мільйонів гривень. Частину грошей виділили людям, компенсацій вистачало на нову пральну машину або фундамент. Якими є наслідки паводку та як їх можна було зменшити – читайте в матеріалі.
Голова Української природоохоронної групи завітав на “Радіо Культура”, щоб підбити екологічні підсумки року. Етер можна слухати за посиланням з 8 хв 20 сек.
Асоціація контролю за радіоактивністю Західної Європи видала науковий звіт “Чорнобильська спадщина та трансєвропейський водний шлях E40”, що оприлюднює інформацію про радіаційну загрозу, що безумовно, становить великі ризики для національної безпеки України.
Автори дослідження зазначають, що активність Республіки Білорусь і навіть публічні заяви посадових осіб найвищої ланки в Україні щодо початку робіт зі спорудження транскордонного водного шляху Е40 не мають на цей час жодного законного підґрунтя. Адже на виконання міжнародних угод, ратифікованих Україною та Республікою Білорусь, необхідним є проведення екологічних та радіологічних досліджень, обґрунтування проекту та участі зацікавлених сторін та широкої громадськості у процесі прийняття рішень, які не проводились взагалі.
Йдеться про масштабні земляні роботи та будівництво через територію, що є найбільш забрудненою радіацією у світі. Загроза забруднення Дніпра радіонуклідами є неприпустимим ризиком, адже близько 8 мільйонів українців п’ють воду з річки Дніпро, а близько 20 мільйонів харчуються продуктами, вирощеними на зрошенні водою Дніпра. Домінуючими забруднювачами є цезій-137, який, як правило, закріплюється в донних відкладах, і стронцій-90, який постійно транспортується вниз до Чорного моря через Дніпровський каскад. Відклади, забруднені цезієм-137, в минулому були вкриті менш забрудненими відкладами на дні Київського водосховища, що забезпечує природний щит від цього забруднювача.
Автори дослідження констатують, що будівельні роботи для частини маршруту водного шляху E40, яка перетинає зону відчуження Чорнобиля та проходить поблизу Чорнобильської атомної електростанції, є неприпустимими. Нарешті, частина маршруту E40 від Чорного моря до Київського водосховища в основному вимагає регулярних днопоглиблювальних робіт. В техніко-економічному обґрунтуванні згадується 68 000 м3 днопоглиблювальних робіт щороку на Київському водосховищі, де є запаси цезію-137 у його донних відкладах. Така діяльність суперечить рекомендаціям МАГАТЕ залишити відклади на місці, оскільки це збільшить дозу опромінення для людей, які залежать від води з водосховищ Дніпровського каскаду для забезпечення підготовку наукового звіту щодо впливу будівництва водного шляху Е40 на населення та природу України.
! Однією з провідних екологічних проблем України цього року є можливе втілення проекту Е40 – міжнародного водного шляху Е40, який має з’єднати Балтійське та Чорне моря. Чим небезпечне втілення проекту для природи і для людини, розповідає голова нашої Групи Олексій Василюк.
Дослідження проводиться в рамках проекту «Формування публічної позиції України щодо загрози реалізації проекту водного шляху Е40», що реалізується за підтримки наших партнерів, NESEHNUTÍ Brno (Чеська Республіка).
У другій половині грудня знову загострилась ситуація навколо заказника, а віднедавна ландшафтного парку «Отченашкові наділи». Це сталось після урочистого з підписання договору передачі 88 га землі у користування Міжнародному благодійному «Фонд Олександра Фельдмана», для будівництва парку розваг. Виділена територія розташована в межах ландшафтного парку «Отченашкові наділи» і належить до території Підгороднянської ОТГ. Як сталось, що заповідну територію передали під будівництво розважальго центру та як до ситуації ставляться мешканці Підгороднього і чи можна щось зробити задля збереження незайманих степів нашого краю?
В США їх звуть преріями, в Африці — саванною. А в Україні — степи. Чому степ — не порожнеча, яку варто засадити ріпаком чи соняхом? Як розорювання наших степів та схилів тягне за собою зміну клімату та опустелювання? Та що робити вже зараз, аби не мати пустелю на сході та півдні України вже в цьому столітті?
Більше читайте за посиланням.
Экопарку нужно выделить земельный участок. Из областного бюджета были потрачены средства на землеустроительную документацию. К середине декабря 2020 года инвестор получил 88 га земли. Предполагалось, что экопарк построят под Днепром – в Подгороднянской громаде. Землю инвестору передали в долгосрочную аренду – на 49 лет.
Однако Глава Украинской Природоохранной Группы – UNCG Алексей Василюк напомнил, что территория, выделенная ДнепрОГА для строительства экопарка, находится в природно-заповедном фонде Украины.
Детали тут.
Із мертвою деревиною пов’язані сотні різних видів комах, грибів, мохів, лишайників, а в сухих деревах із дуплами живуть сови і кажани, які не здатні зробити собі дім власноруч.
Санітарні рубки негативно впливають на довкілля і можуть бути фатальними для екосистем лісу, навіть враховуючи те, що під такі вирубки підпадає суха і мертва деревина, наголошує Українська природоохоронна група.
Деталі – за посиланням.
2020-ий рік запам’ятався українцям серед іншого й масштабними лісовими пожежами, які відбулися в Чорнобильській зоні та на Житомирщині. Про причини масштабних пожеж та про те, чи є ризик виникнення масштабних пожеж у новому році, на Радіо НВ говорив голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
После публикации материала о том, что земля, выделенная для строительства экопарка на Днепропетровщине, оказалась заповедной, в истории всплыли новые подробности. Оказывается, еще летом единогласным решением облсовета статус заказника был изменен на региональный ландшафтный парк. Но в процессе такой трансформации чиновники департамента экологии существенно сместили границы заповедной территории. Більше тут.
У кварталах 24 і 25 Юрівського лісництва Олевського держлісгоспу (Житомирська область) Пержанська рудна компанія проводить підготовчі роботи до видобутку берилію. Своє право на ці дії обґрунтовує дозволом Держгеонадр та висновком з оцінки впливу на довкілля, який видало Мінекоенерго (зараз – Міндовкілля)..
Деталі – за посиланням.
Європейський арбітраж вирішив, що заборона безпідставна і ми маємо її скасувати. У Євросоюзі налаштовані категорично. Екологи кажуть, що це тому, що ми постачаємо на ринок Європи більшу частину своєї якісної деревини.
Більше – у відео.
Українські реліктові ліси, які збереглися з доісторичних часів з мінімальним впливом людини, можуть зникнути через формально дозволені вирубки. Врятувати їх може вчасне створення і розширення національних парків, кажуть екологи. Саме у таких лісах зустрічаються рідкісні тварини та рослини, яких в Україні все менше.
Детальніше в матеріалі BBC Україна.
Днепропетровская область самая населенная среди регионов Украины, однако здесь нет действующего экопарка, в котором можно было бы увидеть животных и птиц со всего мира. В Днепр ОГА нашли инвестора для строительства большой зоны отдыха и научно-исследовательской работы, выделили участок под экопарк, но, как узнал Информатор Деньги, эта земля оказалась заповедной.
Читайте детальніше в матеріалі за посиланням.
04 грудня було зареєструвано у Верховній Раді України законопроєкт «Про території Смарагдової мережі» (№ 4461). Проєкт Закону підписали 59 депутатів зі всіх фракцій парламенту. Основна мета законопроекту – забезпечення збереження типів природних оселищ та видів природної фауни та флори, що підлягають особливій охороні для виконання міжнародних зобов’язань, зокрема імплементації положень Оселищної та Пташиної директив.
Детальніше – за посиланням.
Комітет Бернської конвенції підтримав пропозицію провести незалежну експертизу на місці у 2021 році. Як повідомляє спільнота «Врятуй Боржаву». скаргу до Бернської конвенції подала Катерина Борисенко від ГО «Українська природоохоронна група».
Детальніше читайте за посиланням.
Комітет Бернської конвенції підтримав пропозицію провести незалежну експертизу на місці у 2021 році. Третього грудня Комітет Бернської конвенції розглянув питання про будівництво вітрової електростанції на Полонині Боржава на Закарпатті. Про це повідомляє спільнота «Врятуй Боржаву».
Більше читайте на сайті Хмарочос.
Цей законопроєкт є надзвичайно важливим для збереження рідкісних видів флори і фауни та природних оселищ. Він дозволить забезпечити захист українським територіям Смарагдової мережі, які вже визнані Постійним комітетом Бернської конвенції Ради Європи та є особливо цінним для всієї Європи.
До розробки законопроекту з самого початку долучалася Українська природоохоронна група.
На ефір до Українського радіо завітав Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Слухати етер можна за посиланням з 24 хв.
Сьогодні в Україні заради збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення, розробляють план затвердження природоохоронних територій, які мають увійти у Смарагдову мережу Європи. Україна чи не перша з країн, що не є членами ЄС, які дуже активно працюють у природоохоронному напрямку за участі ГО «Українська природоохоронна група». Науковці кажуть – це шанс надати природоохоронний статус великій кількості територій, зберегти природу.
Більше читати за посиланням.
Міністерство довкілля та захисту природних ресурсів готує четверте видання Червоної книги України. Оновлені списки рослинного та тваринного світу містяться на сайті відомства. Які саме види мають увійти до Червоної книги?
Слухайте в етері програми “Еколайф” на Українському радіо з 30.32.
Проблеми водних і рибних ресурсів України треба вирішувати наполегливо і послідовно. І в цьому питанні дуже потрібна підтримка держави.
Про це в коментарі сайту 24 каналу сказала кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ). Вона назвала три найсерйозніші проблеми внутрішніх вод України: гідробудівництво, забруднення води промисловими та побутовими стоками, занесення чужорідних інвазивних видів.
Більше читайте за посиланням.
Рибні ресурси в Україні останніми роками помітно зменшилися. І причина цього негативного процессу – не лише браконьєрство.
Як зазначає кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ), є кілька серйозних проблем, які призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб. Які саме – читайте за посиланням.
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк у коментарі сайту 24 каналу відзнає, що об’єкти природно-заповідного фонду – дуже важливий інструмент збереження і захисту біорізноманіття. Але в той же час, звертає увагу на наше суттєве відставання від Євросоюзу.
Якщо в Україні природоохоронні об’єкти займають 6,77% території країни, то в Європі – десь 18%. Тобто майже втричі більше! – каже Василюк. – До того ж, крім національних об’єктів, там є загальноєвропейська мережа “Натура 2000”. Вона створена для спільних дій за єдиним підходом на важливих природоохоронних територіях.
А що в Україні? “У нас теж створюється така мережа – до вступу країни в ЄС вона називається “Смарагдова мережа”, – продовжує голова УПГ. – Її охоплення – майже 12 мільйонів гектарів! Але законпроєкт щодо мережі доробляється вже три роки й досі не проголосований.
Більше за посиланням.
Незаконні рубки, неправильне відновлення лісу, корупція і застаріле законодавство – такими є ключові проблеми українського лісового господарства. А от інформація про зменшення “зелених масивів” не відповідає дійсності.
“Щодо стану лісів в Україні існує багато міфів, – пояснив експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник. – Наприклад, що ми втрачаємо наші ліси, що їх площа скорочується… Але це правда лише частково. Насправді, з моменту отримання незалежності площа лісів є доволі стабільною – близько 16% території країни”
Більше за посиланням.
Червона книга України містить перелік рослин та тварин, які зникають у нашій країні та підлягають охороні. Як саме тварини та рослини потрапляють до Червоної книги та як відбувається зворотний процес на Українському радіо розповів Олексій Василюк, Голова Української природоохоронної групи.
Слухайте ефір за посиланням з 13:25.
В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються.
Про це у коментарі 24 каналу заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі “Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо”.
Більше за посиланням.
В українців дуже низька екологічна грамотність. А держава не переймається станом природи в Україні й не вирішує проблеми охорони довкілля.
Про це йде мова у статті 24 каналу. Зокрема, голова Української природоохоронної групи) Олексій Василюк у своєму коментарі відзначає, що “українці не знають елементарних речей, наприклад, які наслідки можуть бути через надмірне використання природних ресурсів”.
Більше читати тут.
В Україні природа перебуває в “затінку” екологічних проблем. Тому коли мова йде про довкілля, українці, в першу чергу, згадують про забруднене повітря і воду або про сміття. Але це критично неправильно, адже всі елементи довкілля між собою тісно пов’язані і впливають один на одного.
У якому стані знаходиться нині природа України та які головні проблеми у цій сфері, допомогли розібратися експерти Української природоохоронної групи.
Більше за посиланням.
Коли заходить мова про довкілля, більшість українців згадують насамперед про забруднене повітря, воду, про сміття… Насправді ця тема набагато ширша і складніша.
Про стан природи в Україні розповів голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Більше читайте за посиланням.
На перший погляд, ніяк. Але академічна доброчесність – це не тільки про дисертації, виконані методом “копі-пейст”. Наприклад, недоброчесні науковці обґрунтовують рубки в заповідних лісах України. Звісно, не безкоштовно. І часто такі рубки є не тільки недоцільними, але й прямо призводять до деградації наших заповідних лісів.
Щорічно обласні адміністрації та Міндовкілля отримують десятки різноманітних обґрунтувань на рубки в різних заповідних лісах. Ці документи зазвичай розробляються поважними науковцями з докторськими чи кандидатськими ступенями. І часто складаються лише з однієї-двох сторінок, без жодних власних досліджень чи хоча б посилань на дослідження.
Що вони обґрунтовують? Наприклад, катастрофічні для лісової флори і фауни санітарні рубки у Чорноліському заказнику на Кіровоградщині. Або ж безглузді санітарні рубки в нацпарку Цуманська Пуща, що на Волині. У той час, як науковці розвинених країн вкотре демонструють негативний вплив багатьох видів рубок на біорізноманіття заповідних територій, деякі українські науковці готові обґрунтувати будь-яку можливість заробити на знищенні заповідних лісів.
На жаль, ця ситуація симптоматична для української лісової науки в цілому. За винятком окремих позитивних прикладів, поважні лісові науковці продовжують сприймати ліс виключно як джерело деревини. Розплачуватись за такий радянський світогляд дуже скоро доведеться всім нам.
Більше про те, як недоброчесні науковці знищують заповідні ліси України, читайте у нашій статті за посиланням.
Поверхня ставка вкрита суцільним зеленим килимом, під яким навіть не проглядається вода. Це водяний салат, або Pistia stratiotes — рослина, характерна для тропічних регіонів нашої планети. Але останніми тижнями зарослі цією рослиною водойми можна побачити зовсім поруч із Києвом.
Це погані новини, оскільки водяний салат — чужорідна для наших екосистем рослина. Але почувається вона тут добре, дуже активно розмножується і завдяки цьому може пригнічувати чи навіть витісняти аборигенні види — ті, які живуть тут вже сотні, а може й тисячі років. Оскільки в екосистемах усі організми тісно між собою пов’язані, то від «чужинців», або, як їх називають науковці, інвазійних видів, страждає вся екосистема.
Як пояснює співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко, в наші природні водойми водяний салат, найбільш імовірно, потрапив із домашніх акваріумів чи декоративних басейнів.
Більше – за посиланням.
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на “1+1” та розказав про внесення бабаків до нового видання Червоної книги України. Більше у відео нижче.
Позиція українських природоохоронних організацій.
Наприкінці червня усі ЗМІ писали про розслідування, у якому британська організація Earthsight звинуватила меблевого гіганта IKEA у використанні незаконної деревини з України. У своєму розслідуванні британці продемонстрували, що IKEA споживає чимало незаконної деревини, яку отримує одне з державних підприємств Закарпаття – Великобичківський лісгосп. Зокрема, мова йде про понад сто ділянок, на яких Великобичківський лісгосп проводив санітарні рубки у заборонений “сезон тиші” з 1 квітня по 15 червня. А також про незаконні санітарні рубки цілком здорового лісу, і про масштабні незаконні рубки без дотримання законодавства про оцінку впливу на довкілля. Уся ця незаконна деревина ще й отримала “екологічне” маркування FSC.
Тоді IKEA пообіцяла провести власне розслідування та в усьому розібратися. Імідж однієї з найбільш “прогресивних” та “екологічних” компаній світу давав надію, що IKEA все зробить правильно та відмовиться від незаконного лісу з України. Що ж вийшло? Читайте за посиланням.
Пам’ятаєте, як наприкінці червня усі ЗМІ писали про розслідування, у якому британська організація Earthsight звинуватила меблевого гіганта IKEA у використанні незаконної деревини з України? У своєму розслідуванні британці продемонстрували, що IKEA споживає чимало незаконної деревини, яку отримує одне з державних підприємств Закарпаття – Великобичківський лісгосп. Зокрема, мова йде про понад сто ділянок, на яких Великобичківський лісгосп проводив санітарні рубки у заборонений “сезон тиші” з 1 квітня по 15 червня. А також про незаконні санітарні рубки цілком здорового лісу, і про масштабні незаконні рубки без дотримання законодавства про оцінку впливу на довкілля. Уся ця незаконна деревина ще й отримала “екологічне” маркування FSC.
Тоді IKEA пообіцяла провести власне розслідування та в усьому розібратися. Імідж однієї з найбільш “прогресивних” та “екологічних” компаній світу давав надію, що IKEA все зробить правильно та відмовиться від незаконного лісу з України. Що ж вийшло? Читайте в матеріалі.
На “Радіо Васкресіння” в програмі “Свідоме Життя” говорили про екосистемні послуги, про щільний зв’язок людини з екосистемою, про те, що все має свою ціну (і в доларах теж) – спів пташок, болото, дерево за вікном, комахи.
Гість – Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група.
Ведуча програми: Маріанна Бойко.
Джарилгач — найбільший незаселений острів Європи, розташований у Каркінітській затоці Чорного моря. Протягом останніх років це місце стає дедалі популярнішим серед туристів. Дика природа, відкрите море, довгі піщані пляжі приваблюють десятки тисяч відвідувачів.
Однак говорячи про красу острова, не можна забувати про негативний вплив, спричинений людьми. Наразі актуальними залишаються такі питання, як безконтрольний туризм та інфраструктура, відсутність адекватного зонування території Нацпарку «Джарилгацький» та ДП «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», браконьєрство і контроль за виловом живих біоресурсів, захист тварин і птахів. Детальніше читайте за посиланням.
В акваторії Каховського водосховища планують розмістити гібридний парк вітрових та сонячних електростанцій загальною площею 9700 га! Більше про проект та можливі загрози від його втілення – у відео.
Реалізація проекту призведе до погіршення якості питної води внаслідок її зкаламучування під час будівельних робіт та подальшому функціонуванні ВЕС. Усе це вірогідно вплине на здоров’я населення Дніпропетровської та Херсонської області, що розміщені в безпосередній близькості від зони проектування гібридного парку. Крім того, вплив з великою вірогідністю охопить і населення Криворізького району, що споживає питну воду безпосередньо із зони впливу проектованого гібридного парку. Окремою небезпекою від реалізації цього проекту є вплив на біорізноманіття Дніпра та прилеглих територій.
Читайте більше за посиланням.
Реалізація проекту призведе до впливу на населення Апостолівського району Дніпропетровської області, а також Нововоронцовського району Херсонської області, що розміщені у безпосередній близькості від зони проектування гібридного парку. Крім того, вплив з великою вірогідністю охопить і населення Криворізького району, що споживає питну воду безпосередньо із зони впливу проектованого гібридного парку, На період будівництва аналогічний вплив торкнеться переважної більшості населення Херсонської області, розміщеної нижче по течії.
Читайте більше за посиланням.
В Чернобыльской зоне отчуждения увидели редкую змею – медянку, которая занесена в Красную Книгу Украины. Рептилию обнаружили во время исследования водоемов заповедника. Детали – тут.
Реалізація проекту призведе до погіршення якості питної води внаслідок її зкаламучування під час будівельних робіт та подальшому функціонуванні ВЕС. Усе це вірогідно вплине на здоров’я населення Дніпропетровської та Херсонської області, що розміщені в безпосередній близькості від зони проектування гібридного парку. Крім того, вплив з великою вірогідністю охопить і населення Криворізького району, що споживає питну воду безпосередньо із зони впливу проектованого гібридного парку. Окремою небезпекою від реалізації цього проекту є вплив на біорізноманіття Дніпра та прилеглих територій.
Більше читайте за посиланням.
Приватна фірма хоче видобувати уран. Можновладці думають, чи дозволити видобувати уран поблизу сіл Сульське та Миколаївка. Селяни – категорично проти. Більше інформації – в етері програми “Твій вечір” на Дніпро TV.
Чим унікальне Чорне море? Якими є його проблеми, як можна оцінити стан забруднення моря і чи проводяться в Україні очисні заходи?
На ці та інші питання в ефірі Радіо “Промінь” відповіла експертка з охорони морських оселищ Української природоохоронної групи, аспірантrа Інституту ботаніки НАНУ Софія Садогурська.
Слухати ефір за посиланням.
Сьогодні в ефірі “Суспільне: Карпати” всеукраїнський марафон “Місцеві”, у якому йтиметься про масштабне знищення карпатських лісів, кримінальні провадження і скільки людей відповіли перед законом за завдане довкіллю лихо. Експерт Української природоохоронної групи Єгор Гриник розвовів про прогалини лісового законодавства.
Шкода від екстриму? Чим катання на джипах в об’єктах природно-заповідного фонду шкодять природі? Слухайте в ефірі “Українського радіо”.
Верховна Рада істотно збільшила штрафи за спалювання трави та листя. Якщо вирішили розвести багаття навіть у власному дворі – оплатіть від 3 тисяч гривень. Стежити за порушниками почали з неба за допомогою квадрокоптера. Деталі у відео.
Плануючи відпустку цього незвичного коронавірусного літа, певно, багато хто переглядав сайти та ролики про незвідані місцини з чистим морем та хорошими пляжами. Чимало блогерів розповідало в такому руслі про Кінбурнську косу та острів Джарилгач. Майже недоступні для автотранспорту, з чарівними заходами сонця, піщаними узбережжями — тож усіх ласкаво просили сюди.
Тепер про Джарилгач знімають сюжети іншого змісту. Острів переживає туристичний бум, потерпає від нелегальної торгівлі та браконьєрства. Звісно, ці перипетії супроводжували Джарилгач раніше, щоправда, не в такому масштабі, як нині…
Більше – на сайті газети “День“.
Що таке проект Національного природного парку “Приірпіння і Чернечий ліс”? – Це більше ніж 17 тисячах гектарів Києво-Святошинського, Макарівського і Васильківського районів, де з радянських часів лісогосподарську діяльність веде Боярська лісодослідна станція. Колись це були віддалені від Києва землі і, щоб забезпечити якусь економічну зайнятість, було прийнято рішення про таке використання лісових ресурсів. Часи змінились – наразі це передмістя мегаполісу і головна функція лісів рекреаційна, а не промислова. І ось зараз всі говорять про створення Національного парку. Коли почалась ця історія? Які причини?
Читайте на сайті громадської платформи “Люди Київсвяту“.
Знищення Полісся, поширення радіації, виселення людей і сумнівні економічні вигоди — таким екологи та бізнес-експерти бачать міжнародний водний шлях Е40, який повинен з’єднати Балтійське море з Чорним.
Утім, уряди Польщі, Білорусі та України вже кілька років просувають ідею будівництва шляху.
Куди веде водний шлях Е40? Дивіться у відео
Створення водного шляху від Балтійського до Чорного моря через річки Вісла, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро (проєкт Е40) голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк вважає мильною бульбашкою. Жоден кілометр водного шляху не можна побудувати на території України, не порушивши для цього законів.
Деталі в матеріалі.
Найбільший незаселений острів Європи Джарилгач може незабаром зникнути з української карти. Острів страждає від напливу відпочивальників, браконьєрів та гор сміття, заявив голова ГО “Українська природоохоронна група”, член науково-технічної ради Джарилгацького нацпарку Олексій Василюк.
Деталі за посиланням.
А якщо з’єднати Балтійське море з Чорним водною артерією і пустити по ній вантажні судна? Уряди Польщі, Білорусі та України вважають це хорошою ідеєю. Уже кілька років вони говорять про будівництво міжнародного водного шляху Е40. Це дорогий і розтягнутий у часі проєкт. Водночас, як і годиться великому будівництву, вигоди розмиваються ризиками, а питання викликають не лише екологічні аспекти проєкту, а й економічні: вартість і терміни його реалізації поки не розуміє ніхто.
Жоден кілометр водного шляху Е40 не можна побудувати, не порушивши при цьому закону, заявляє голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк, тому що цей шлях повинен пройти через території, що охороняються й де не можна змінювати гідрологічний режим. Кілька заповідників, національних і ландшафтних парків, колонії птахів міжнародного значення й через «Європейську Амазонію» — кілометри диких поліських боліт, які перебувають під охороною ЮНЕСКО у всіх трьох країнах. Екологи України, Білорусі, Польщі й навіть Німеччини, що борються з будівництвом водного шляху, разом провадять кампанію «Стоп Е40».
Частина українсько-білоруського Полісся включена у Смарагдову мережу — це території, які мають важливе значення для збереження європейської флори й фауни. А ділянка за селом Нижні Жари, де збираються будувати порт, перебуває під захистом Рамсарської конвенції (йдеться про філію «Голопристанська») — міжнародного договору про охорону водно-болотних угідь як місця проживання водоплавних птахів. Ці болота — натуральний резервуар вуглекислого газу, говорить речниця Польського товариства охорони птахів Моніка Климович, і якщо їх осушити, то газ потрапить в атмосферу, що погано вплине на клімат.
Деталі на сайті Громадського.
У зв’язку з нинішнім бумом внутрішнього туризму, острів Джарилгач, котрий має статус національного природного парку, переживає безпрецедентний наплив туристів.
На території нацпарку драматично зростає кількість відпочивальників та одночасно меншає частка дикої природи. В акваторії навколо острова процвітає лов риби, креветки та крабів. Нещодавно прикордонники вилучили 100 знарядь лову та звільнили з сіток 700 крабів, занесених до Червоної книги.
Чи контролює хтось кількість відпочивальників та їх пересування по острову? Чи виділені зони, де відвідування дозволене і де заборонене? Як стається, що випадково виловлені червонокнижні краби потрапляють у продаж? Хто має контролювати процес, та чи виконує він свої функції? Який вилов морських біоресурсів законний і як його відрізнити від незаконного? Які перспективи розширення території національного парку та як зробити так, щоб місцеві жителі підтримали цю ініціативу?
Відповіді на ці та інші питання – у відео!
Цього літа через закриті кордони українці масово відпочивали у середині країни. Одним із найпопулярніших для відвідин став найбільший за площею острів України Джарилгач у Чорному морі на Херсонщині. Однак навала туристів загрожує подальшому існуванню національного парку. Що залишиться від Джарилгача до наступного сезону та які ще українськи курорти-заповідники потерпають від збільшення кількості відпочивальників слухайте розмову говорили з головою Української природоохоронної групи Олексієм Василюком.
Слухайте більше у подкасті від Радіо НВ.
У Дніпропетровській області на Каховському водосховищі з’явиться гібридний парк, який замінить вугільні та теплові електростанції. Він має видобувати зелений водень з відновлювальних джерел енергії. Утім, екологи б’ють на сполох. Детальніше в інтерв’ю з головою Української природоохоронної групи Олексієм Василюком.
За останні місяці у 8 областях відкрито приблизно 40 нових кримінальних проваджень за зверненнями щодо незаконних оранок степів і лук.
Як повідомляє Українська Природоохоронна Група – UNCG у Facebook, розорювання природних ділянок у територіях природно-заповідного фонду, на схилах та берегах річок та самовільне зайняття земельних ділянок підтвердили органи прокуратури та національної поліції, Державна екологічна інспекція.
Читати більше за посиланням.
Гадюки – єдині змії з герпетофауни України, які можуть становити загрозу для людини. Що варто знати, аби не постраждати від укусу плазуна, розповів Олексій Марущак, герпетолог Української природоохоронної групи.
Читати більше за посиланням.
В етері Українського радіо говорив Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
На Чернігівщині фермери розорюють унікальні луки, що входять до загальноєвропейської «Смарагдової Мережі» – земель особливо цінного природоохоронного інтересу. Закон «Про Смарагдову Мережу» обіцяють ухвалити вже цієї осені. Допоки його не ухвалить Верховна Рада – людська діяльність на цих землях не регулюється. Продобиці у сюжеті “Еспресо“.
Долина Курганів – місце, де можна побачити степ таким, яким його бачили наші пращури. Тут, як і тисячі років тому, кургани оточені степами. Утім, унікальна пам’ятка може зникнути!
У 2015 році цю територію занесли до міжнародної Смарагдової мережі. Утім, цієї весни горе-орачі залізли плугами не тільки на степову частину, зайняту пустельними засоленими степами, але й у справжнісінькі солончаки і навіть салтмарш. Ба більше, ділянки солончаків, які неможливо розорати, вирішили віддати під будівництво сонячної електростанції – майже 600 гектарів, будуть зарівняні бульдозерами!
Детальніше в ефірі “Радіо Воскресіння”
Унікальна природна локація на Херсонщині потребує захисту й організованого туризму.
Детальніше на сайті газети “День”.
Член нашої групи Іван Мойсієнко за заслуги перед народом України отримав Грамоту Верховної Ради
Іван Іванович – завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор. Його науковий доробок налічує понад 300 наукових публікацій.
Учасник багатьох наукових експедицій з дослідження флори степової та лісостепової зони України, Іван Іванович також брав участь в експедиціях по всьому світу. Саме за його участі на Херсонщині були створені національні природні парки «Олешківські піски», «Джарилгацький», «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січ» та інші заповідні об’єкти.
Як позначається лісозаготівля в Карпатах на природі цього краю?
Розповів в етері 24 каналу голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
27.07.2020
Усього в Україні водиться 5 видів отруйних змій. Що робити під час зустрічі з плазуном розповідає герпетологиня Української природоохоронної групи Олександра Оскирко.
Дивіться більше на каналі UA: перший з 1.36.20 хв.
23.07.2020
Зміна клімату і як наслідок непередбачуваність погоди, яку останнім часом спостерігаємо в Україні, можуть призвести до продовольчої кризи, усихання річок і деградації земель. За словами експертів, це в рази збільшує ризик природних катастроф і може призвести до безпрецедентних масштабів. Якщо не вжити рішучих дій сьогодні, надалі ситуація буде тільки поглиблюватися.
22.07.2020
Більше читайте на сайті Обозреватель.
На Херсонщині знищують унікальну Долину курганів. Як урятувати пам’ятку, розповідає член Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко на сторінках газети “Голос України”.
На західній Україні почастішали напади плазунів. Герпетологи кажуть: навіть отрута гадюки звичайної не є смертельно небезпечною. Однак після укусу слід обов’язково звернутися до лікаря.
Дивитя більше на ютуб каналі телеканалу “Україна 24”.
22.07.2020
Звіт “Ліс у пласкій упаковці“, нещодавно оприлюднений британською громадською організацієїю Earthsight, показує наскільки не працює система лісової сертифікації FSC.
Зокрема, на прикладі Великобичківського лісгоспу (Рахівський район Закарпатської області) в Україні. Цьогоріч у травні Державна екологічна інспекція намагалась провести перевірку у Великобичківському лісгоспі, яке чинило спротив і не допустило працівників інспекції на підприємство.
Читати більше на Українській правді.
22.07.2020
Що спільного між польовими дослідженнями ботаніків, описами флори й рослинності з глобальною метою, окресленою ООН, щодо збереження біорізноманіття?
Розуміння, що людство мусить зберегти живу природу, і часу на це майже не лишається. Ідеться не лише про збереження ресурсів. Земля увійшла в шосту еру масового вимирання (про це йдеться в проєкті Конвенції про біологічне різноманіття, котру готує ООН), тож до 2030 року людство мусить переглянути своє споживацьке ставлення до дикої природи, бодай тієї, яка ще залишилася.
Україна не поспішає з публічними заявами про необхідність захисту біорізноманіття, як це роблять країни Європи. Хоча приводів у нас вистачає. Ми втрачаємо не лише види рослин і тварин, а й цілі екосистеми, які зникають, навіть не потрапивши в хоч якісь кадастри або реєстри, які змогли б забезпечити їхню охорону. Наразі існує нагальна потреба в інвентаризації біорізноманіття на всіх рівнях. Старі дані з архівних джерел неточні або вже не відповідають дійсності. Системної роботи з нової інвентаризації біорізноманіття країна не проводить.
Навіщо це потрібно зробити зараз і що втрачає Україна без повноцінного опису своєї флори та фауни? Читайте в інтерв’ю з членкинею правління Української природоохоронної групи та виконавчого комітету Eurasian Dry Grassland Group — Анною КУЗЕМКО.
17.07.2020
Украинские леса страдают от незаконных рубок, и IKEA, как говорят, извлекла из этого пользу. Тем не менее, компания отрицает обвинения.
Смотреть видео тут.
17.07.2020
Змеи атакуют. На Львовщине, Харьковщине, Днепропетровщине, Херсонщине и Донеччине активизировались ядовитые пресмыкающиеся. Чешуйчатых все чаще стали замечать не только в лесах, но и в парках и скверах. Но убивать их не нужно – говорят специалисты. Ко дню змей, который, кстати, именно сегодня, мы узнали, действительно ли они так опасны и что делать, если прямо перед вами шипит змея. И какими должны быть первые действия, если вас все же укусили.
15.07.2020
Більше 500 лайків та понад 200 поширень здобув допис голови Української природоохоронної групи Олексія Василюка про збір коштів для найбільшого в історії України прироодоохоронного видання до 100-річного ювілею Асканії-Нови. Слухайте про унікальність видання у відео з ефіру Українського радіо.
14.07.2020
У Чернігівській області масово знищуються так звані “самосійні ліси” – ліси, які без будь-яких затрат з боку держави чи приватного власника виросли на необроблених десятками років сільськогосподарських землях. Про це повідомляє Українська природоохоронна група (UNCG).
Читайте більше за посиланням.
В Україні щорічно знищують сотні змій. Більшість з них не загрожують людині і частина з них – рідкісні види.
Слухати більше на сайті Українського радіо.
12.07.2020
Що вам відомо про один із найвідоміших природоохоронних парків Європи — «Асканію-Нову»?
Заповнити лакуну вирішила Українська природоохоронна група (UNCG). Уже понад шість років організація працює з практичною охороною природи й видає природоохоронну літературу. До сторічного ювілею Асканії, який відзначався минулого року, і сторічної дати вшанування пам’яті її мецената Фрідріха Фальц-Фейна UNCG вирішила зробити подарунок заповіднику: відшукати всі існуючі у світі згадки про парк і видати їх мовою оригіналу. Втім, самотужки з цим надзавданням не впоратися, тож активісти шукають меценатів.
Читати більше в онлайн-версії газети “День”.
10.07.2020
Кривий ріг налічує 14 об’єктів природно-заповідного фонду. 3 з них – загальнодержавного значення. Як у Кривому Розі дбають про охорону та збереження природно-заповідних територій? Слухайте в програмі «Тема дня» на Українському радіо.
7.07.2020
Група українських та західних організацій із захисту довкілля звернулася до української влади та керівництва Євросоюзу з вимогою реформувати лісову галузь. Про це йдеться в листах, які є в розпорядженні Радіо Свобода.
Звернення підписали британська організація Earthsight, швейцарський фонд Bruno Manser Fonds та українські екологічні громадські організації: «Українська природоохоронна група», «Мережа захисту національних інтересів АНТС», «Лісові ініціативи та суспільство», «Екоклуб» (Рівне) та Free Svydovets.
Читайте більше на сайті РадіоСвобода.
6.07.2020
Водою і брудом позаливало українські села на Прикарпатті, бо ніщо не стримує потоки з гір, вважає еколог, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Раніше це робили дерева, які не давали річкам надто розливатися. Коли ж їх почали масово рубати, людські поселення виявилися беззахисними.
Більше у відео на Суспільному з 14-ої хвилини.
В Україні щорічно знищують сотні змій. За малим винятком, вони жодним чином не загрожують людині. А частина з цих плазунів – рідкісні види, які перебувають на межі зникнення. Одна з причин зменшення їхньої чисельності – умисне убивство людьми.
Українська природоохоронна група разом з командою професійних фільммейкерів підготували спеціальний відеоролик, посил якого – знищення змій людиною необхідно зупинити. Головна героїня ролику – змія. Утім, не хвилюйтеся, акторська робота жодним чином їй не нашкодила. Більше того, жодна тварина не постраждала під час знімального процесу.
Більше на сайті газети “День“.
30.06.2020
Загалом за останні два роки незаконне рубання лісу завдало державі шкоди на понад 600 мільйонів гривень.
СБУ вже почала розслідування за статтею “Екоцид”. Йдеться про Івано-Франківську область. Там зафіксували незаконне вирубування лісу. Звісно, не лише знищення лісу є причиною такого страшного затоплення.
Деталі на сайті 5-го каналу.
30.06.2020
В рамках международного проекту герпетологи Украинской природоохранной группы занимаются изучением численности редких рептилий на Николаевщине. Сейчас – сезон активности многих змей, и часто люди от незнания убивают или калечат этих рептилий, многие из которых – редкие. Более того, змеи, как и другие животные, являются важными звеньями трофических цепей многих экосистем.
Команда профессиональных фильммейкеров KORA Film Production озаботилась проблемой и точно воплотила в видео главную идею – уничтожение змей человеком необходимо остановить. Главная героиня ролика – змея. Впрочем, не волнуйтесь, актерская работа никоим образом ей не навредила. Более того, ни одно животное не пострадало во время съемочного процесса.
Смотреть видео по ссылке.
30.06.2020
Розслідування навколо стільців IKEA, які в Україні закуповують по 10 гривень і роблять із імовірно незаконної деревини.
Суцільні рубки лісу на площі понад один гектар за законом мають здійснюватися лише після погодження оцінки впливу на довкілля з профільним міністерством, що має бути публічною і враховувати зауваження громадськості. Однак часто цього не робиться, каже експерт Української природоохоронної групи Єгор Гриник. Він називає скандал навколо стільців IKEA лише “верхівкою айсберга”.
“У багатьох українських лісництвах до 90 відсотків рубок відбуваються з порушенням законодавства. При цьому самі лісники називають рубку легальною, якщо вони самі видали на неї лісорубний квиток. Порушення законів при цьому не грає ролі для них”, – зазначає Гриник.
Більше за посиланням.
30.06.2020
Скандал з імовірно незаконно зрубаною в Україні деревиною для бренду IKEA проливає світло на масштабні проблеми у лісовій галузі України. Країна втрачає ліси, отримуючи крихти у міжнародному ланцюжку виробництва меблів. Детальніше в статті Deutsche Welle.
Межі русла Дністра щезли, Черемош і Прут на Буковині змусили людей на скору руку збирати речі, у Карпатах від перезволоження почала текти сама земля і хвилями сповзала донизу. Західні регіони України другий тиждень потерпають від великої води.
Про причини стихійного лиха говорить Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
28.06.2020
Організація Earthsight прокоментувала реакцію державних установ України на своє дослідження «Ліс у пласкій упаковці» про ймовірно незаконну вирубку лісу в Україні, який зрештою використовується для виробництва меблів IKEA.
У відповіді на запит Радіо Свобода директор організації Сем Лоусон заперечив, що звіт пов’язаний з виходом IKEA на український ринок і має на меті дестабілізувати ситуацію в лісовій галузі.
«Ліси і лісову промисловість в Україні підриває не Earthsight, а постійні відмови керівництва Держлісагентства працювати з фактами і суттєво реформуватися так, як того вимагають експерти ЄС і місцеві активісти вже роками. Пан (голова Держлісагентства Андрій – ред.) Заблоцький «вбиває гінця», бо йому не подобається його повідомлення. Але від того, що йому не подобається повідомлення, воно від того не стає менш правдивим», – аргументує Лоусон.
Читати більше за посиланням.
27.06.2020
Ситуація в Україні. А також про сонячні панелі, їх розташування та вплив на екосистему. Говорить Олексій Василюк на радіо “Воскресіння”.
Слухати ефір за посиланням.
25.06.2020
Зливи та паводки в західних областях України затоплюють будинки, руйнують дороги, зносять автомобілі та найгірше – забирають життя.
В Івано-Франківській і Чернівецькій областях оголосили другий, помаранчевий рівень небезпеки. Рівень води гірських річок піднімається до двох метрів.
У соцмережах негоду активно обговорюють тільки з однієї позиції – треба просто перестати вирубувати ліси Карпат. Чи справа лише в хаотичній вирубці, якими можуть бути наслідки цьогорічних паводків та як їм запобігти надалі – розповідає голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.
Більше читати на “Українській правді”.
25.06.2020
Большая вода на западе Украины. Масштабные наводнения на Ивано-Франковщине, Буковине, Львовщине и Закарпатье разрушили дороги и дома. Люди, преимущественно те, которые не проживают на пострадавших территориях, заговорили о вырубке лесов как однозначной причину бедствия. Тему комментирует глава Украинской природоохранной группы Алексей Василюк.
24.06.2020
Із початку літа напади змій фіксували на Харківщині, Полтавщині, Буковині, Львівщині, Запоріжжі. У Дніпрі гадюка заповзла у квартиру на 7-му поверсі. Власниця викликала рятувальників.
Нашестя немає. Змії щороку в такий період просто стають активнішими, шукають харчі і паруються, розвінчує забобони про плазунів в інтерв’ю Gazeta.ua герпетолог, аспірант інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, член ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Марущак.
Детальніше за посиланням.
24.06.2020
Про це свідчать результати нового дослідження, опублікованого британською організацією Earthsight.
Недоцільні санітарні рубки, знищення охоронюваних лісів, порушення “сезону тиші” та відсутність оцінки впливу на довкілля – це лише невелика частина природоохоронних порушень, виявлених британськими розслідувачами у Великобичківському лісгоспі, деревина з якого опиняється на полицях магазинів IKEA. Такі порушення в Україні вже давно стали масовими, проте керівництво лісової галузі й досі вважає за потрібне їх не помічати. Більше того, незаконно отримана деревина отримує “екологічну” сертифікацію FSC, вводячи в оману покупців з усього світу.
23.06.2020
23.06.2020 Долина Курганів: унікальна пам’ятка, яка може зникнути до того як стане відомою українцям
Навіть влітку, коли всі приморські містечка та села Херсонщини наповнюються тисячами відпочиваючих, східний берег Ягорлицької затоки Чорного моря лишається безлюдним.
На перший погляд зрозуміло чому – мілка затока з багнистим дном, колючий та похмурий степ на кілометри навкруги, розпечена потріскане дно висохлих від спеки соляних озер… це не зовсім те, що шукає пересічний турист.
Але це уявлення хибне. Бо між селами Іванівка, Очаківське та Пам’ятне Голопристанського району Херсонщини розкинулась Долина Курганів… про яку ви ніколи не чули.
23.06.2020
Більше читайте в онлайн-виданні “Українська правда“.
Як навчитися не боятися плазунів, що робити, якщо вкусила змія, а також чому все частіше змії з’являються поруч з людиною.
Розповідає герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак.
Більше читати тут.
22.06.2020
Поки світові лідери укладають всесвітні кліматичні угоди, ЄС приймає “Стратегію збереження біорізноманіття” та говорить про “Зелений Курс”, наш Уряд продовжує жити в чомусь середньому між совком та печерним капіталізмом.
Зокрема він пропонує повернути самозаліснені землі назад під оранки, максимально передати та продати землі державної власності, спростити всі процедури оформлення земель та де-факто скасувати контроль за їх використанням.
Більше в статті Петра Тєстова на сайті GreenPost.
17.06.2020
«Ця Програма підготовлена в рік, у який уперше в країні пройшли масштабні пилові бурі в усіх регіонах, уперше стався справжній торнадо, найбільші в історії лісові пожежі та найбільша в історії посуха. Усі ці безпрецедентні події мали б стати причиною змін до Програми дій Уряду. Адже більших кліматичних викликів Україна не мала. Але ці події, ці тенденції та загрози залишися поза увагою розробників урядової програми», – сказав співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Більше читайте тут.
15.06.2020
Останніми днями в інтернет-виданнях можна побачити заголовки про нашестя змій. За даними Центру громадського здоров’я вже є 10 постраждалих, а за минулий рік в Україні зареєстрували 363 звернення за медичною допомогою через укуси змій. Як уберегтися від цих плазунів з’ясовуємо в ефірі Українського радіо з герпетологом Української природоохоронної групи Олексієм Марущаком.
Слухати ефір за посиланням.
14.06.2020
“Меотида – дуже важлива зупинка на шляху міграцій багатьох видів перелітних птахів. Мене вразила їх чисельність, особливо коли нашій команді вдалося з дозволу дирекції парку потрапити на гніздування крячків та чайок на одній з приморських кіс для зйомок.
Також Меотида стала для мене знаковим місцем, оскільки саме тут я зловив свого першого в житті жовточеревого полоза – красиву та рідкісну велику неотруйну змію, яка занесена до Червоної книги України.” – герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак.
Більше читати тут.
13.06.2020
Дуже багато людей у разі несподіваної зустрічі зі зміями готові піти на вбивство тварини – безпечної та корисної, адже більшість з них харчуються гризунами-шкідниками сільського господарства. Громадська організація «Українська природоохоронна група» закликає звернути увагу на цих важливих у природі й для природи тварин. Вони, як і інші тварини, є важливими ланками екосистемного ланцюга. Без них буде порушений природний баланс, від чого стане гірше в тому числі самим людям.
Якщо ви раптом зустрінете змію на природі, не кричіть та не займайте її! Обійдіть її стороною, і вона спокійно поповзе у своїх справах. У жодному разі, жодним чином не намагайтеся визначити отруйність тварини!
Читати в газеті Промінь
13.06.2020
Через холодну весну в Україні активність плазунів почалася саме зараз і уже маємо 10 потерпілих. Лікарі радять бути обережними. Утім, герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак наголошує, що більше шкоди може нанести страх і стрес, адже більшість змій в Україні – неотруйні.
Більше читайте тут.
8.06.2020
Через холодну весну в Україні активність плазунів почалася саме зараз. Вже маємо 10 постраждалих. Більшість змій не становлять загрози нашому здоров’ю, за винятком кількох видів гадюк. Як не натрапити на змію, та що робити, якщо вже її зустріли – у сюжеті.
Зміни клімату стали реальністю, у якій поступово може змінитися весь звичний уклад життя. Як ми наближаємо екологічну катастрофу і де шукати порятунку від неї? Розповідає голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Слухати на сайті Українського радіо.
3.06.2020
За даними екоінспекції, біля с. Велика Кардашинка Голопристанського району вирубали щонайменше 4 тисячі вільх, які стримували наступ болота. Матеріали направили до обласної прокуратури. Самі екоінспектори припускають: працювали професіонали, але підозрюють і місцевих.
Більше дивитіться за посиланням.
2.06.2020
Николаевская область не является место обитания ядовитых змей, поэтому жителям региона не стоит бояться змей, тем более, пытаться их убить или ранить. Про правила поведения со змеями рассказывает Украинская природоохранная группа.
Більше на сайті інтернет-видання “Мой город”.
1.06.2020
Кожен з нас має пам’ятати: з розвитком міст та сіл людина почала займати все більше природних ділянок, де живе багато тварин, серед яких змії. Можливо, правильним було б сказати, що саме людина порушила спокій тварин, витіснила їх з природних осель, а не навпаки.
Не вбивайте, охороняйте!
Більше на сайті онлайн видання “Очаківський портал”.
29.05.2020
На жаль, дуже багато людей у разі несподіваної зустрічі зі зміями готові піти на вбивство тварини – безпечної та корисної, адже більшість з них харчуються гризунами-шкідниками сільського господарства. Громадська організація «Українська природоохоронна група» закликає звернути увагу на цих важливих у природі й для природи тварин. Вони, як і інші тварини, є важливими ланками екосистемного ланцюга. Без них буде порушений природний баланс, від чого стане гірше в тому числі самим людям.
Більше на сайті інтернет-видання “Родной причал”.
29.05.2020
Міністерство енергетики та захисту довкілля України постало у вересні 2019 р. як такий собі покруч Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. GreenPost дізнався, що думає екоспільнота про об’єднання цих двох міністерств та розділення знов у два різні відомства.
Читати більше тут.
27.05.2020
Мешканці Київщини обурені намірами НУБіП (Національного університету біоресурсів і природокористування) провести масштабні суцільні рубки під Києвом.
Більше читайте на сайті Greenpost.
26.05.2020
20 травня о 19.00 можна долучитися до безкоштовного вебінару «Опустелювання України: чи можна його зупинити?». Про це повідомив смілянський активіст-еколог Максим Сорочан.
Вебінар безкоштовний, проходитиме на підтримку кампанії із захисту степів та лук України – uncg.org.ua/step/
Деталі за посиланням.
20.05.2020
Характерные для пустынь пыльные бури становятся привычным явлением для Украины. Является ли это сигналом к еще более масштабных катаклизмов в ближайшие месяцы? Чего ожидать в ближайшие годы? Что каждый из нас может сделать, чтобы остановить климатические изменения?
Вебинар проводить председатель Украинского природоохранной группы Алексей Василюк (Vasyliuk Oleksij) и Olexiy Burkovskyy, председатель Донецкого областного отделения Всеукраинской экологической лиги.
Детали тут.
20.05.2020
Експерти радять громадам об’єднуватися та створювати на цих ділянках заказники.
Про 2 шляхи порятунку лучних систем розповів на онлайн сторінках газети “День” експерт Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов.
Читати більше тут.
В окрестностях села Очаково Голопристанского района Херсонской области распахали целинные земли. Об этом сообщил директор регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса» Зиновий Петрович.
Детали тут.
17.05.2020
Переважна більшість незаконних рубок в Україні проводяться самими лісівниками. На такі рубки наявна більшість або усі документи. Проте наявність документів аж ніяк не свідчить про законність.
Рубки без ОВД, рубки без лімітів, незаконні санітарні рубки – це лише мала частина незаконних рубок, які можна віднайти у “Ліс в смартфоні”. Виглядає так, ніби замість реальних реформ Держлісагентство замилює суспільству очі та радісно звітує про уявне зменшення кількості незаконних рубок. Більше про сюрпризи, які ховає “Ліс у смартфоні”, читайте в нашій статті на “Українській правді”.
15.05.2020
У долині Сіверського Дінця збереглися цінні соснові бори.
Читати більше за посиланням.
Науковці пропонують створити заповідну територію замість лісосіки.
Читати більше тут.
Термін видачі висновку Оцінки впливу на довкілля проекту масштабних рубок (8% наявного деревостану) у Боярській лісодослідній станції спливає. Про це повідомила спільнота “Українська природоохоронна група”.
“Ідеться про всю смугу лісів, яка огортає столицю України з півдня. Саме тут планується створення національного природного парку «Приірпіння та Чернечий ліс», проект якого був схвалений Міністерством. Наші читачі знають, що цей національний парк є одним з основних, створенню яких ми приділяємо увагу. Зокрема, торік були проведені детальні дослідження. Крім того, за нашим обгрунтуванням, майбутній нацпарк був включений до Смарагдової мережі. Це рішення було ухвалене Постійним комітетом Бернської конвенції у грудні 2019 року”, – зазначили екологи.
Активісти уточнили, що ось-ось має бути виданий висновок ОВД, який або дозволить вирубку цінних старих дібров (одних із найбільших на Київщині), або не дозволить.
Детальніше на сайті Погляд.
5.05.2020
А от чому цьогоріч пожежі в Україні настільки масштабні? Незвичайно суха погода та палії. Це – дві причини, які озвучує влада. Однак, насправді – їх набагато більше. Це і безгосподарність, і бездумна забудова, і вирубка дерев. А ще – корупція та безкарність.
Наш експерт Максим Гаврилюк взяв участь у створенні матеріалу на сайті podrobnosti.ua
Більше читайте за посиланням.
25.04.2020
Чи слід запроваджувати надзвичайну ситуацію? Чи підстав для хвилювання немає?
Про це голова ГО “Українська правоохоронна група” Олексій Василюк розповів на програмі “Плюс-мінус” на Українському радіо.
Більше слухайте за посиланням.
25.04.2020
Через безсніжну зиму та відсутність дощу річки і водосховища України обміліли чи не найбільше за всю історію спостережень. Цьогоріч взагалі не було весняного водополля – коли в березні й на початку квітня річки наповнюються водою після танення снігу. До того ж вода у річках і озерах не промерзала взимку, а отже не очищалася природним шляхом – це може призвести до погіршення якості води. Науковці кажуть, що така ситуація склалася уперше за останнє століття.
Усі притоки Дніпра мають аномально низьку водність.
Максимальний рівень Десни цієї весни – найнижчий за весь період спостереження. Приплив води до Канівського водосховища у квітні може скласти лише 15% норми.
Треба намагатися раціонально використовувати воду, кажуть фахівці. І це стосується як населення, так і промисловості та сільського господарства.
Більше за посиланням.
24.04.2020
Через безсніжну зиму та відсутність дощу річки і водосховища України обміліли чи не найбільше за всю історію спостережень. Треба намагатися раціонально використовувати воду, кажуть фахівці. І це стосується як населення, так і промисловості та сільського господарства.
Більше на сайті Хмарочос.
24.04.2020
Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи, розповів про причини екологічної катастрофи на Агро ФМ.
23.04.2020
На Тернопільщині не припиняються пожежі в екосистемах. Щодня до рятувальників надходять нові повідомлення. Серед основних причин займання – підпали та необережність. І коштувати це може дуже дорого. Під загрозою людські майно, здоров’я та життя. Чому українці палять сухостій, чим це потім обертається та чи є така проблема у Європі.
23.04.2020
“Є підстави підозрювати, що власники розсадників звернулися до «Книги рекордів України» та «CEO Club Ukraine», щоб збути свій неліквідний товар під прапорами акції” – GreenPost.
Читати більше на сайті видання.
23.04.2020
Досі більшість українців не простежують зв’язок між цими подіями і явищами, або просто не готові скласти в єдиний пазл звичні елементи економіки і природні катастрофи. Катастрофи ці, до речі, варто називати антропогенними, адже лише діяльність людини є причиною їх виникнення. Разом з колегами ми підготували статтю, де ви можете дізнатися всі подробиці.
Читайте на Українській правді.
22.04.2020
Проєктом Генерального плану Києва передбачається створення 17 буферних парків на базі міських лісів біля житлових масивів із загальною площею території 1598 га.
Деталі за посиланням.
Про це в етері hromadske заявив голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Читати – на сайті медіа.
21.04.2020
Нещодавно поговорили на Прямому каналі на надзвичайно важливі теми: пожежі, пилові бурі та зміни клімату.
20.04.2020
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на Четвертий канал та розповів про небезпеку від спалювання трави.
18.04.2020
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк про пожежі, пилові бурі, зміни клімату та розорювання природних територій.
18.04.2020
У той час, як в столиці щодня невпинно зростає кількість хворих на коронавірус, а кияни буквально засипають сторінку мера Києва Віталія Кличка скаргами щодо відсутності обіцяної дезінфекції будинків та низку комунальних проблем, у місті помітно зросла кількість сумнівних земельних махінацій. Експерти з містобудування б’ють тривогу з приводу нового Генплану, відверто називаючи його масштабною аферою, а столичні депутати повідомляють про виділення понад 110 млн грн на реконструкцію Пейзажної алеї та заплановане “нашестя” незаконних МАФів в історичному центрі міста.
Подробиці на сайті Знай.ua.
17.04.2020
Вчора Києвом пройшло нетипове для нашого регіону явище: пилова або піщана буря. У Києві та прилеглих населених пунктах піднявся сильний вітер, швидкістю 17-22 м/с, що приніс пилову хмару. Синоптики вважають причиною цього явища недостатню кількість опадів.Натомість фахівці з Української Природоохоронної Групи (UNCG) вважають це природне явище вражаючим не лише тим, що воно є не типовим для України. Адже з одного боку, пилова буря переміщувалась з заходу на схід, тобто рухалась не з типово посушливих регіонів. З іншого боку, усе відбувалося в межах природних зон Полісся і лісостепу. І, врешті-решт, пилова буря з’явилась в потенційно найбільш вологий період року (коли північ і центр України мають переживати пік весняних повеней).
Деталі на сайті Хмарочос.
17.04.2020
Українська Природоохоронна Група наполягає на тому, що проєкт нового Генплану Києва подає існуючі заповідні території Києва не в дійсному, а в урізаному вигляді та спростовує звинувачення Інституту Генплану. Раніше Інститут Генплану назвав заяви Української Природоохоронноїа Групи «відвертими наклепами».
Читати більше тут.
13.04.2020
Українська природоохоронна група допомогла в стовренні інформаційно-просвітницього відео про шкоду від спалювання трави.
10.04.2020
Голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк про спалювання трави.
9.04.2020
В ефірі Живого радіо Олексій Василюк розказав, як зберегти довкілля.
9.04.2020
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на Крим.Реалії.
Прослухати ефір можна тут.
8.04.2020
Олексій Василюк завітав у студію Громадського.
8.04.2020
Екологи виявили нову халепу у проєкті Генерального плану Києва, повідомляє Українська природоохоронна група УПГ. Більше – в статті за посиланням.
Через те, що схеми заповідних територій давно не оновлювались, їх можуть довільно зменшувати. Більше – на сторінках онлайн-видання “Хмарочос“
7.04.2020
Унаслідок підпалу трави у прилеглих селах пожежа поширилася на Чорнобильську зону відчуження, де горить уже 35 гектарів лісу, кущів та сухої трави. Яку загрозу несе в собі стихія та як запобігти підпалам – Олексій Василюк на DW.
7.04.2020
Читайте більше на сторінках Deutsche Welle.
Українська природоохоронна група (UNCG) закликає українців звернути увагу на небезпеку від беззмістовного випалювання трави і очеретів, виникнення внаслідок цього пожеж у лісах та на степових територіях.
Більше – в статті за посиланням.
Вперше у судовій практиці України – з часу набуття європейського типу Законом «Про оцінку впливу на довкілля» чинності у 2017 році – суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. винесено рішення, яким визнано незаконним та скасовано позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, наданий уповноваженим органом регіональної державної влади. Це робить неможливим подальше просування сумнівного масштабного проекту будівництва ВЕС на унікальній природній території Боржавських полонин.
Боротьба громадськості і громад за збереження Природи Карпат продовжується, бо попереду не лише апеляційні суди, а й нові судові позови.
Деталі тут.
28.03.2020
Щороку навесні в Україні розгортається природна катастрофа. Мова йде про пожежі в заповідних плавневих зонах, зокрема на території Нижньодністровського національного природоохоронного парку…
26.03.2020
В рамках выполнения Соглашения об ассоциации с ЕС Украина начала активно создавать Изумрудную сеть. Сегодня она включает 271 объект и охватывает около 10% Украины, но уже в ближайшие дни сразу 2 объекта Криворожья могут пополнить «Изумрудную сеть» Европы, что поможет сохранить уникальные объекты природы.
О том, что такое «Изумрудная сеть» и что даст Кривому Рогу включение в нее природоохранных объектов, рассказал глава Ukrainian nature conservation group — UNCG(ОО «Украинская природоохранная группа») и Emerald — Natura 2000 in Ukraine, научный сотрудник «Института зоологии НАН Украины» Алексей Василюк.
Більше за посиланням.
19.03.2020
Лісгоспи формально проводять оцінку впливу на довкілля запланованих рубок. А Мінекоенерго видає позитивні висновки та ігнорує зауваження громадськості. Про це у Facebook написав експерт ГО “Українська природоохоронна група” Єгор Гриник.
Більше – в матеріалі за посиланням.
У мережі набула розголосу акція «Мільйон дерев». З нагоди Міжнародного дня лісів, що відзначається 21 березня, українців закликають доєднатися до акції та спільними зусиллями висадити з нагоди свята мільйон дерев. Висаджування дерев – це добре. Але не завжди, наголошує Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Більше читайте на сайті Дивись.Інфо.
17.03.2020
Чи буде вода у річках? Чи вистачатиме води агросектору України? Олексій ВАСИЛЮК в ефірі Агро ФМ про степову кампанію.
16.03.2020
Надати охоронний статус двом тисячам гектарів степу, на перший погляд, план амбітний, та, як переконані в «Українській природоохоронній групі» (УПГ), цілком реальний. Активісти поставили собі за мету зібрати до кінця цього року 200 тисяч гривень від благодійників. Кошти підуть на оплату праці експертам із захисту степів. А вони, зі свого боку, візьмуться за всю процедуру присвоєння заповідного статусу окремій ділянці — від пошуку такої території до отримання всіх необхідних дозволів місцевих органів влади та уряду.
Більше на сайті газети “День“.
12.03.2020
Гурт «Тінь Сонця» перераховуватиме 30% від продажів свого нового альбому «На небесних конях» на захист українських степів. Так музиканти вирішили підтримати ініціативу Української природоохоронної групи за збереження степів та луків.
12.03.2020
Репотраж Телеканалу ATV про презентацію книги Української природоохоронної групи “50 рідкісних рослин Сумщини” у Сумській науковій універсальній бібліотеці.
05.03.2020
Вже понад 2 місяці триває процес створення геологічної пам’ятки природи в соляній шахті в Соледарі. Однак в Міністерстві екології досі чекають на карти, які має надати держпідприємство “Артемсіль”. Читати тут.
04.03.2020
Чому майбутня акція з висадки мільйона дерев викликає занепокоєння екологів та як зробити її максимально корисною для природи? Більше на онлайн-сторінках газети “День”
03.03.2020
Українськими соцмережами шириться інформація про флешмоб «Один мільйон дерев за 24 години». Активісти закликають усіх охочих долучитися і таким чином встановити рекорд України. Ті, хто бажають долучитися до акції, можуть висадити дерева самостійно або ж використати підготовлену організаторами ділянку, вже з готовою землею та інвентарем. Акція запланована на 20 березня.
Ідея начебто хороша. Ініціатори посилаються на заклик, який пролунав на економічному форумі в Давосі, – висадити до 2030 року один трильйон дерев на всій планеті для боротьби зі змінами клімату. І такі ідеї масово поширюються у цілому світі. Наприклад, раніше стартапери з Канади оголосили, що висадять мільярд дерев за допомогою дронів. Проте екологи та екоактивісти застерігають, що акція, яка має на меті благі наміри, може принести більше природи більше шкоди, ніж користі. Про це заявив Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”. Детальніше за посиланням.
Про ризики міжнародного водного шляху Е40 та українську позицію.
11 лютого 2020
Більше читайте в газеті “День”
Оранка, вирубка, будівництво, фрагментація, зміни клімату, забруднення планети, інвазійні види, лісокористування, полювання, промисел – шість із шести причин знищення Життя на землі пов’язані з людиною…
Більше читайте в газеті “Експрес”
05.02.20
Що таке природно-заповідний фонд? Чому не все, що є «заповідним», є «заповідниками»? В чому принципова різниця і коли найчастіше помиляються журналісти? Чому заповідні території вигідні всім, навіть якщо ми їх ніколи не бачили? Від чого вони можуть захистити природу, а від чого – ні, і нарешті – що зробити, щоб створити свою заповідну територію.
Дивіться відео за посиланням.
4.02.2020
22 лютого Українська Природоохоронна Група (UNCG) разом з El Capitan проведе відкриту лекцію «Екологічний слід туриста: як не наслідити?».
«Туристи чи не найбільш перспективна категорія людей, які б могли займатися природоохороною. Вони живуть тим, щоб побути на природі, побачити її, відчути. Маст хев кожного з них – знання, як зберегти природу для майбутніх мандрівок», – впевнені організатори.
Деталі за посиланням.
4.02.2020
В Україні почне діяти заборона на вирубку ялицево-букових лісів на схилах Карпат. Відповідний закон опублікували в парламентській газеті “Голос України”. Після того, як дія мораторію припинилась, у 2011-му році ліси знову почали масово вирубувати. В ефірі програми “Напівранок” — Єгор Гриник, експерт з охорони лісів ГО “Українська природоохоронна група”.
24.01.2020
Як до Смарагдової мережі було включено 106 нових українських територій. Розповідає Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 23.01.2020
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на канал “Рада”, щоб оговорити актуальні питання земельної реформи.
Дата: 23.01.2020
Олексій Василюк про земельну реформу на каналі “Рада”.
23.01.2020
В останні роки санітарні рубки стали найбільш масовим видом рубок в українських Карпатах. Про це повідомив Єгор Гриник експерт з лісової політики ГО «Українська природоохоронна група» в УП Життя.
Більше за посиланням.
Спрощення санітарних правил або нові загрози карпатських лісів
Згідно з новою програмою діяльності Кабміну, одним із завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля стало спрощення санітарних правил у лісах України. Санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі. І це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах короїд-типограф відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева. Але для цього потрібно діяти швидко, адже вирубка вже “відпрацьованих” короїдом дерев ніяк не допоможе боротьбі зі шкідником: він такі дерева вже полишив.
Чинне лісове законодавство не надто сприяє оперативним санітарним рубкам. Отримання погоджень може тривати кілька місяців. Виходить, що єдина проблема санітарних рубок – надто складна процедура отримання дозволів на них?
На жаль, не в Україні. Більше в статті Єгора Гриника на Українській Правді >
Дата: 16.01.2020
Слухайте Єгора Гриника, експерта лісового напрямку ГО “Українська природоохоронна група” на сторінках Українського радіо.
14.01.2020
Чому варто подивитися українські науково-популярні фільми “Торські степи” та “Донеччина заповідна” розповідає Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 10.01.2020
Ми часто чуємо, як рептилій зустрічають у лісі, парках, біля дому в селі чи біля озера. У багатьох людей від таких неочікуваних зустрічей починається істерика, наслідки якої непередбачувані. З класу плазунів всі види нашої фауни взимку впадають у сплячку. Основна причина цього явища – низькі температури. Однак, коли повітря прогрівається до 4-8 градусів вище нуля, змії можуть прокидатися від сплячки й вилазити зі своїх сховків. Часто їх можна зустріти біля будинків чи на подвір’ї. Пояснюється це тим, що змії шукають зручне тепле сонячне місце, щоб прогрітися після сну. Не дивно, що з ними можна перетнутися на галявинах присадибних ділянок або ж поблизу батарей у багатоквартирних будинках.
Найкраща порада тут проста: побачили змію? Ідіть обоє в своїх справах.
Більше інформації за посиланням.
10.01.2020
“Нехай новий рік принесе кожному з вас величезне щастя, нехай збудуться всі ваші мрії! — говорили засновники легендарного гурту “Тінь Сонця” Сергій та Олексій Василюки, коли прощалися з редакцією “Провінції”, відправляючись у соляні копалини. Вони хоч і брати, але двоюрідні (різниця 75 днів). Нам було приємно, що вони подякували нашій газеті за те, що, нарешті, зібрали їх разом. Бо Сергій — відомий лідер “Тінь Сонця”, а Олексій пішов іншим шляхом — став значною фігурою у зеленому русі країни, фахівцем з започаткування заповідних територій.
Більше на сайті “Провінції”.
9.01.2020
Неконтрольований продаж державних земель – це шлях в прірву. Нема землі – нема майбутнього. Олексій Василюк про ринок землі та охорону природи. Читати на Українській Правді >
Дата: 04.01.2020
Чому екологи проти санітарних рубок і навіщо лісу мертва деревина? Розповідає Єгор Гриник, експерт лісового напрямку ГО “Українська природоохоронна група”. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 01.01.2020
Громадські активісти хочуть зберегти єдину в Україні підземну соляну шахту і захистити її від можливого втручання в майбутньому. Дивитись відео >
Дата: 26.12.19
З кількох тунелів соляних шахт в Соледарі хочуть створити природну пам’ятку. Визнання частини шахти як пам’ятки захистить її від ймовірного втручання в майбутньому. До помогти в цьому мають експерти Української природоохоронної групи. Читати на Вільному Радіо >
Дата: 20.12.19
З кількох тунелів соляних шахт в Соледарі хочуть створити природну пам’ятку “Бахмутська сіль”. Визнання частини шахти як пам’ятки захистить її від ймовірного втручання в майбутньому.
Подробиці за посиланням.
20.12.2019
Чому екологи проти санітарної рубки у Голосіївському НПП? Думками ділиться Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи.
Дата: 19.12.19
Австрійські виробники паркетних підлог мають великі прибутки, одночасно вихваляючи стійкість та місцеве походження деревини. Однак розслідування походження деревини привело до України. Про злочинні структури, насильство та виснаження природних ресурсів.
Більше читайте тут
17.12.2019
Голова «Української природоохоронної групи» Олексій Василюк завітав на радіо “НВ”.
Дата: 14.12.19
106 нових територій України внесли до Смарагдової мережі та опинилися під охороною.
Про це повідомили у пресслужбі громадської організації “Українська природоохоронна група”.
Детальніше за посиланням.
13.12.2019
На початку грудня до Смарагдової мережі включено 106 нових українських територій (майже 1,5 мільйона гектарів). Унікальність нашої природи визнали на міжнародному рівні. Залишилось, щоб ректорат НУБіП перестав цікавитись лісорубним бізнесом, а повернувся до науково-дослідної роботи, добровільно погодивши реорганізацію БЛДС у Національний парк.
Більше за посиланням.
На початку грудня 106 нових українських територій, що еквівалентні 1,5 мільйона гектарів, включили до Смарагдової мережі. Охорона дикої природи в Україні стала можливою після тижневого засідання сторін Бернської конвенції, за результатами якого під охороною опинилося 8 територій з Львівської області.
Більше читайте тут.
12.12.2019
Що таке “Смарагдова мережа” і як вона була створена? Розповідає Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 01.12.2019
Чому екологи проти санітарної рубки у Голосіївському НПП? Думками ділиться Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 01.12.2019
Як саме Смарагдова мережа допомагає збереженню видів і природних оселищ? Розповідає Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”. Слухати на сторінці Українського радіо >
Дата: 01.12.2019
В одному один із ресторанних закладів Перечинщини відвідувачам подавали страви з червонокнижних карпатських жаб – жовточеревих кумок. За це заклад харчування після візиту туди програми “Ревізор” потрапив у всеукраїнський скандал. За твердженням екологів ці червонокнижні амфібії це й становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини, якщо їх їсти.
Більше тут.
28.11.2019
Фермери донесли до влади та суспільства свою думку щодо відкриття ринку сільгоспземель. Тепер черга – за екологами. Про стан сільськогосподарського довкілля в контексті земельного мораторію розповів еколог Олексій Василюк.
Дата: 19.11.2019
Про шкоду від спалювання листя для людини та довкілля розповідав канд. біол. наук, завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, експерт Української природоохоронної групи Олександр Спрягайло.
Дата: 01.11.2019
Голова Української природоохоронної групи про розширення мережі Емеральд на “Громадській хвилі”
Дата: 14.10.2019
Найпопулярніша страва Закарпаття не лише протизаконна але й небезпечна! Усі крапки над і в програмі “Страсті по ревізору” розставив герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак.
Дата: 07.10.19
Українська природоохоронна група завітала до Українського кризового медіа-центру.
Дата: 25.09.2019
Що робити з традиційним для осені опалим листям, як його позбутися, при цьому не нашкодити собі і природі — в ефірі Радіо Культура розповів голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.
Олексій Василюк наголошує, що опале листя у жодному разі не можна спалювати. Позбутися опалого листя можна з користю для природи і для себе.
“Я живу у приватному будинку. І у мене є прекрасний матеріал для того, щоб я мав поновлення ґрунту на своїй ділянці. Є компостна купа, яка через рік чи два стає родючим шаром грунту, який я підсипаю на тій самій ділянці. Ґрунт не можна виготовити на фабриці якимось штучним чином, можна тільки допомогти мікроорганізмам створити його, давши рослинний матеріал для цього”, — каже він.
Більше читайте за посиланням.
19.09.2019
Експерт Української природоохоронної групи Микити Перегрим про проблему світлового забруднення.
Дата: 11.09.2019
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк про небезпеку знищення полонини Боржава на Агро ФМ.
Дата: 05.09.2019
“Нічого не паліть у будь-яку пору року!”, – екологи Української природоохоронної групи про небезпеку спалювання сухих гілок та вплив надмірного викиду вуглецю на клімат та природу.
Дата: 03.09.2019
Українська природоохоронна група знімає яскраве відео про Олешківську пустелю.
Дата: 02.09.2019
Експертка-герпетолог Української природоохоронної групи Олександра Оскирко розповіла про поведінкову модель змій.
Дата: 29.08.2019
Штучне освітлення вночі приносить людям багато користі, але в той же час має серйозні наслідки для розмноження, навігації, годівлі, вибору середовища проживання, спілкування, трофічних та соціальних взаємодій всієї біоти, включно з людиною. Згідно з останніми дослідженнями, світлове забруднення − це одна з головних причин глобального зменшення чисельності популяцій комах. Крім того, воно спричиняє каскадні ефекти в екосистемах, перебудовуючи екологічні спільноти, модифікуючи взаємодію між видами та впливаючи на запилення та насіннєву продуктивність рослин.
Українська природоохоронна група перша в Україні вирішила оцінити рівень світлового забруднення на заповідних територіях у Степовій зоні та Кримських горах.
Більше читайте за посиланням.
28.08.2019
Однією з причин бідності Руанди чи Гаїті є неправильне ведення сільського господарства. Всі вони проходили один і той самий шлях — замість раціонального обмеженого використання природних ресурсів, вони розорювали всю доступну землю та надмірно її експлуатували. Бездумне сільське господарювання знищило не одну цивілізацію в історії людства.
Чому незаконне розорювання — проблема, з якою варто боротись в Україні – читайте в онлайн-виданні Дніпроград.
27.08.2019
Однією з причин бідності Руанди чи Гаїті є неправильне ведення сільського господарства. Всі вони проходили один і той самий шлях — замість раціонального обмеженого використання природних ресурсів, вони розорювали всю доступну землю та надмірно її експлуатували. Бездумне сільське господарювання знищило не одну цивілізацію в історії людства. Подивімося, чому незаконне розорювання — проблема, з якою варто боротись в Україні. Читати на Текстах >
Автор: Петро Тєстов
Дата: 25.08.2019
Утилізація шкідливих відходів, забруднення повітря тепловою електростанцією, рубка лісу, розчистка річки, будівництво кар’єру. Крім того, що вони наносять шкоду довкіллю, що спільного між цими видами діяльності? Те, що всі вони підлягають процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД). І є успішні приклади з різних регіонів України, де громадськість завдяки ОВД змогла вплинути й захисти свої екологічні права та довкілля! Читати на Текстах >
Автор: Петро Тєстов
Дата: 23.08.2019
Серед багатьох вітрових електростанцій, які проектуються в Україні, реально небезпечною для природи є Воловецький вітропарк на полонині Боржава.
Дата: 22.08.2019
Голова Української природоохоронної групи про небезпеку знищення полонини Боржава на Українському радіо.
Дата: 20.08.2019
Говорити про якийсь підвищений сплеск агресивності гадюк наразі не доводиться. Люди стали більше бувати на природі в теплий сезон, а значить – частіше втручатися у середовище існування цих тварин. Герпетолог UNCG Олексій Марущак дав поради, як людині уникнути небезпеки при зустрічі з плазунами. Читати матеріал на Укрінформі >
Дата: 20.08.2019
В Україні хочуть запровадити реєстр домашніх і диких тварин з використанням чіпів. Відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній раді. Про переваги та недоліки законопроекту в ефірі “РанокПРО” розповів Олексій Василюк, голова ГО “Українська природоохоронна група”.
2.04.2019
Читати більше на сайті Українського радіо.
Криворожские и столичные ботаники, а также экологи определили объекты и территории Криворожья, которые могут быть внесены в Изумрудную сеть природных богатств Европы.
Читати на krivbass.city.
27.02.2019
Кривий Ріг може увійти до Смарагдової мережі Європи – спільної для усієї Європи природної території, збереження яких важливе для усього континенту. Дві з таких територій розташовані на Дніпропетровщині – у центрі Кривого Рогу.
Більше читайте тут.
26.02.2019