Сьогодні спливає термін видачі висновку Оцінки впливу на довкілля проекту масштабних рубок (8% наявного деревостану!) у Боярській лісодослідній станції. Ідеться про всю смугу лісів, яка огортає столицю України з півдня.
Саме тут планується створення національного природного парку «Приірпіння та Чернечий ліс», проект якого був схвалений Міністерством. Наші читачі знають, що цей національний парк є одним з основних, створенню яких ми приділяємо увагу. Зокрема, торік були проведені детальні дослідження, а крім того, за нашим обгрунутванням майбутній нацпарк був включений до Смарагдової мережі. Це рішення було ухвалене Постійним комітетом Бернської конвенції у грудні 2019 року.
Проте доля майбутнього національного парку вирішується зараз не в далекому Страсбурзі, а в Києві. І сьогодні має бути виданий висновок ОВД, який або дозволить вирубку найцінніших старих дібров (між іншим, одних з найбільших на Київщині), або не дозволить. Від цього залежатиме доля багатьох рідкісних видів рослин і тварин, дослідження яких ведуть науковці НАНУ. Від цього залежатиме наявність зелених легеней Києва, які можуть виконувати свої екологічні функції лише коли є здоровим стиглим лісом, а не молодою посадкою, від якої довкіллю користі не більше, ніж від поля. Від цього залежатимуть і міграції птахів через Україну. Ми неодноразово наголошували, що саме через цей лісовий масив Дніпровський екологічний коридор, яким мігрують птахи, оминає квартали забудови Києва.
Боярська лісова дослідна станція, якій належать всі території майбутнього національного парку, за своїм призначенням є частиною Національного університету біоресурсів та природокористування й повинна виконувати освітні завдання, а не бути лісозаготівельним підприємством, що не має жодного відношення до навчального процесу. Зараз БЛДС бідкається на банкрутство, та чомусь на сертифікацію лісів – путівку деревини для продажу за кордон – кошти має.
Створення національного парку цілком зможе поєднатись із завданнями навчального процесу. Тут варто згадати, що Канівський заповідник є структурною одиницею КНУ ім. Тараса Шевченка, заповідник «Розточчя» входить до Львівського лісотехнічного університету, а в багатьох нацпарках стаціонарно базуються польові практики університетів. Натомість займатись лісозаготівлею без контролю Мінекоенерго тут вже буде неможливо.
Утім, автори звіту з оцінки впливу на довкілля керувались зовсім іншими цілями ніж створення національного парку, збереження рідкісних видів тощо. У порушеннях вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону у Звіті не проведена належна оцінка впливу на флору, фауну та біорізноманіття. Зокрема, у Звіті не наведений квартально-видільний перелік видів, які підлягають охороні у межах Підприємства. Не оцінений вплив на місця розмноження та шляхи міграції видів тварин. Не наведено жодних методів, які використовувалися для оцінки впливу на флору, фауну та біорізноманіття. Більше того, листом №477 від 21.08.2018 року ГО «Українська природоохоронна група» отримала від Підприємства квартально-видільний перелік червонокнижних видів, які охороняються в межах Підприємства. Порівняння даного переліку з фондом рубок головного користування, наведеному у Звіті, дає змогу встановити, що планована діяльність буде у тому числі відбуватися в оселищах червонокнижних видів (навіть тих, які наявність яких визнає сама БЛДС!).
Як наслідок, можливим є знищення таких видів, а відповідний ризик у ході процедури оцінки впливу оцінений не був. У порушення вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону, у Звіті не проведена належна оцінка впливу на соціальний аспект довкілля. Зокрема, планова діяльність Підприємства протягом останніх років постійно знаходиться в центрі скандалів.
Зокрема, численні конфліктні ситуації виникають через ігнорування інтересів місцевих громад, що яскраво ілюструється кількістю пропозицій громадськості, отриманих у ході першого етапу процедури ОВД. Тим не менше, адекватна оцінка впливу на соціальний аспект довкілля проведена не була. Звіт не містить інформації про розміщення ягідників, грибних місць, рекреаційно-важливих ділянок, а також про можливий вплив на них. Як наслідок, визнання планованої діяльності допустимою може призвести до ескалації конфліктів з місцевими громадами.
На сторінці 65 Звіту зазначено, що планована діяльність може також відбуватися на ділянках, не перелічених у Звіті. Таке формулювання порушує вимоги статті 6 Закону, адже заміна ділянок для проведення рубок потребує проведення додаткової оцінки впливу. Як наслідок, Підприємство завчасно декларує намір порушення Закону.
Сторінка 85 Звіту містить інформацію про непроведення планованої діяльності з 1 квітня по 15 червня у «відтворювальних ділянках». Разом з тим, жодного визначення таких ділянок, як і їх квартально-видільного переліку, у Звіті не наведено. Таким чином, існує значний ризик суттєвого негативного впливу планованої діяльності на види тварин, які знаходяться на вразливих стадіях життєвого циклу протягом «сезону тиші». Можливий вплив планованої діяльності на таких тварин у Звіті також оцінений не був.
У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 6 Закону, Звіт не містить адекватної інформації про ймовірну зміну поточного стану довкілля без здійснення планованої діяльності. Зокрема, відповідний розділ містить лише окомірну оцінку соціального впливу на довкілля без здійснення планованої діяльності. Ймовірна зміна стану флори, фауни, повітря, ґрунтів та інших аспектів довкілля у даному розділі не оцінена, що є грубим порушенням вимог Закону і не дозволяє адекватно оцінити допустимість планованої діяльності.
У Звіті наведена така інформація: «Суттєвого впливу на водні об’єкти під час провадження планованої діяльності не очікується, так як в лісових ділянках виділені смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів з категорії експлуатаційних лісів за нормативами згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» від 16.05.2007 № 733 та віднесені до категорії захисних лісів (додаток 10)».
У той же час, згідно з наведеними в Звіті даними, берегозахисні лісові ділянки в межах Підприємства виділені лише на площі 6.6 га. Разом з тим, навколо численних водних об’єктів на території Підприємства (річки Унава, Ірпінь, Плиска, ряд штучних водойм тощо) не виділені берегозахисні смуги лісів або берегозахисні лісові ділянки, що порушує вимоги Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок. Як наслідок, можливий суттєвий негативний вплив планованої діяльності на річки та інші водойми, адже нормативи створення охоронних зон навколо них не були дотримані. Більше того, Звіт не містить достовірної інформації про проведені дослідження впливу на водні ресурси. Вищезгадане грубо порушує вимоги до Звітів з ОВД, встановлені чинним законодавством України.
❗️Проте головне – це відсутність у Звіті інформації про те, що оцінюється об’єкт Смарагдової мережі і проектований національний парк, створення якого відбувається під керівництвом Мінекоенерго.
У нас немає ілюзій щодо керівництва БЛДС та самого університету. Варто поглянути на масштаби надання лісів майбутнього нацпарку під забудову як рішеннями університету, так і рішеннями сільських рад, проти яких університет не заперечив.
Ми покладаємось на зважену позицію Мінекоенерго, адже й Смарагдова мережа, і створення нацпарку, і охорона рідкісних видів – це все сфера відповідальності Мінекоенерго. А негативний висновок ОВД – питання власної гідності Міністерства.
Отож, разом з 17 громадами, що живуть поряд з лісом, очікуємо на появу негативного висновку.
