Нещодавно голова Держекоінспекції Андрій Мальований розказав, як екоінспектори рятують тваринний світ України. На думку керівника екоінспекції, його орган працює на повну, однак заважають недоліки законодавства.
Дійсно, наше законодавство далеко не ідеальне. Утім, гадаємо, працювати Держекоінспекції заважають не тільки закони.
Сезон тиші в лісах. Цього року ми багато писали про те, як десятки українських лісгоспів ігнорують заборону проведення санітарних рубок протягом сезону тиші. Звісно, пост у соцмережах проблему не вирішить. Тому ми, як завжди, направили інформацію про всі випадки порушень до Держекоінспекції і просили провести перевірки.
Звернень було аж 13 штук. Кожне з них стосувалося окремої області, адже перевірки мають проводитися обласними підрозділами Держекоінспекції. В окремих випадках такі підрозділи охоплюють кілька областей.
Що зробила екоінспекція для покарання порушників сезону тиші? У 10 з 13 випадків наклала на посадовців лісгоспів штрафи. Прямо величезні – від 850 до 1190 гривень. Це приблизна вартість кількох кубів дров. І це набагато менше, ніж заробили лісгоспи-порушники на незаконних рубках. Для прикладу, Клавдієвський лісгосп на Київщині заготовив тисячі кубометрів деревини під час сезону тиші.
Уже чуємо, як хтось голосить, мовляв, ось же він – приклад поганого законодавства та низьких штрафів. Утім, Держекоінспекція на Львівщині чомусь змогла під час перевірок розрахувати ще й шкоду, завдану незаконними рубками. Її розмір становив від 360 000 до 1 235 000 гривень. Певно, що обрахунок шкоди мотивує лісгоспи дотримуватися законів значно більше, ніж мізерні штрафи. Чому ж лише одна область з 13 обрахувала шкоду?
Цікаво, що в інших двох випадках Держекоінспекція або не оприлюднила дані про перевірки (Полтавська область), або не змогла отримати від лісгоспу необхідні документи (Сумська область).
Незаконні рубки в Чорноліському лісгоспі. Ми вже писали про незаконні санітарні рубки, що їх проводить Чорноліський лісгосп на Кіровоградщині. І про те, що ці рубки проводяться в проектованому нацпарку. Так-от, ми знову подали всю необхідну інформацію до Держекоінспекції. І що?
І нічого. Незаконні санітарні рубки здорових і живих дерев екоінспектори зафіксувати не змогли. Класика. Але найцікавіше – про червонокнижні види. Під час обстеження рубок ми виявили там чимало червонокнижних видів, зокрема рідкісного великого дубового вусача (Cerambyx cerdo). Ось що з цього приводу думає Держекоінспекція:
“Враховуючи, що вусач великий дубовий в окремих випадках визначається як шкідник головним чином дуба, його охорона та збереження потребує додаткового дослідження та вивчення науковцями”.
Цікаво, так? Вид, який охороняється Червоною книгою України та Бернською конвенцією, виявляється, охороняти не обов’язково. Це, до речі, офіційна відповідь на наше звернення. Як і у минулих випадках, Чорноліський лісгосп продовжує знищувати цінні ліси та їхній тваринний світ.
Що в сухому випадку? Законодавство, за яким працює екоінспекція, однакове для всієї України. Але в той час, як окремі області дійсно працюють для охорони тваринного світу, усі інші лише жаліються на погане законодавство. Воно-то дійсно не дуже, але, пане Мальований, може досить імітувати роботу?
Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи
