Серед усіх державних органів, які контролюють ведення лісового господарства, провідним є Державна екологічна інспекція. На відміну від інших структур, у Держекоінспекції набагато більше досвіду і можливостей для контролю, там часто працюють колишні лісівники, які зсередини знають усі можливі порушення в лісовій галузі. Однак на практиці екоінспекція часто покриває незаконні рубки, замість того, аби з ними боротися. Як це відбувається? Ось два свіжих приклади з найбільш лісистої області України – Закарпатської.
Приклад перший: незаконні рубки без ОВД
З кінця 2017 року в Україні діє процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Серед іншого, ОВД є необхідною передумовою суцільних та поступових рубок головного користування і суцільних санітарних рубок площею понад 1 гектар, а також суцільних санітарних рубок будь-якої площі в заповідних лісах. Звучить доволі просто, так? Мовляв, не пройшов ОВД – не можеш проводити такі рубки. На практиці ж виникає багато ускладнень.
У 2018 році три лісгоспи Закарпаття проводили масштабні суцільні санітарні рубки, площа кожної з яких становила понад один гектар. Великобичківський лісгосп провів щонайменше 13,3 гектара таких рубок (до речі, цей факт відображений у минулорічному розслідуванні британців Earthsight, яке стосується незаконних рубок та компанії IKEA). Рахівський дослідний лісгосп незаконно нарубав понад 22 гектари. Але абсолютним лідером є Ясінянський лісгосп – понад п’ятдесят гектарів незаконних суцільних санітарних рубок без ОВД.
Здавалося б, очевидне порушення вимог закону? Однак лісгоспи-порушники щосили намагалися викрутитися з ситуації. Зокрема стверджували, що рубки проводилися для ліквідації наслідків вітровалу, який відбувся у вересні 2017 року. Рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Закарпатської ОДА (комісія ТЕБ та НС) цей вітровал був визнаний надзвичайною ситуацією. Головний аргумент лісівників – стаття третя Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, у якій стверджується, що ОВД не є необхідною для діяльності, яка спрямована на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.
Звучить непогано. Але буквально наступний рядок цієї статті уточнює, що перелік діяльності, яка не підлягає ОВД у випадку надзвичайної ситуації, встановлюється Кабінетом Міністрів України окремо. І якщо зазирнути в постанову, яка регулює це питання, то санітарних рубок у переліку діяльності, яка не підлягає ОВД, немає. Проведені суцільні санітарні рубки були абсолютно незаконними. Але що ж екоінспекція?
Ми направили інформацію про вищезгадані незаконні рубки до Держекоінспекції у Закарпатській області ще в червні 2020 року. У вересні того ж року отримали відповідь, мовляв, стаття третя Закону не вимагає ОВД для санітарних рубок, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, тому усі рубки були законними. Абсолютне юридичне невігластво…
У вересні того ж року направляємо до центрального офісу Держекоінспекції скаргу на дії екоінспекторів Закарпатської області. У жовтні отримуємо аналогічну відповідь: усі рубки законні, усе добре. Далі рухаємося бюрократичними колами пекла й направляємо нову скаргу, цього разу до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля). Скаржимося на дії центрального офісу Держекоінспекції. І отримуємо ще більш феєричну відповідь.
Нашу скаргу Міндовкілля переслало назад на Держекоінспекцію. А ті відповіли, що їхня минула відповідь була неправильною. Цього разу керівництво екоінспекції обгрунтовує законність санітарних рубок тим, що рішення комісії з ТЕБ та НС датується вереснем 2017 року, ще до набуття чинності Законом “Про оцінку впливу на довкілля”. Тобто на думку центрального офісу Держекоінспекції, рішення комісії з ТЕБ та НС є підставою для проведення рубок!
Будь-хто знайомий з лісовим законодавством знає, що рішення комісії ТЕБ та НС не стосується проведення рубок. Дозвільним документом на санітарну рубку є лісорубний квиток. У крайньому разі – перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Утім, точно не рішення якоїсь комісії, яке не передбачене жодними правилами ведення лісового господарства.
Такі дії Держекоінспекції – класичне покривання незаконних рубок. На жаль, законодавством заборонено двічі проводити перевірку з одного і того ж приводу. Вірогідно, лісівники, які винні в проведенні понад 80 гектарів незаконних рубок, не отримають жодного покарання. Тому що екоінспектори Закарпатської області покривають лісівників, а керівництво Держекоінспекції покриває своїх екоінспекторів.
Приклад другий: незаконні санітарні рубки природних лісів
В останні роки було не так багато змін у законодавстві, які дійсно позитивно впливали на збереження українських лісів. Один з таких прикладів – постанова Кабміну №1224, яка суттєво обмежувала різні види рубок у найцінніших лісах Карпат. Серед іншого, мова йшла про заборону суцільних санітарних рубок у природних лісах, віднесених до захисної категорії. Здавалося б, також доволі однозначна норма законодавства.
14 грудня 2020 року Рахівський лісгосп видав лісорубний квиток на проведення суцільної санітарної рубки в Білотисянському лісництві (квартал-виділ 26-52). У документах ця ділянка значиться такою, що розташована на висоті 1180 м.н.р.м. На планах лісонасаджень зазначено, що дерева мають природне походження, тобто не були висаджені людиною. Згідно з новими правилами, проводити тут суцільні санітарні рубки заборонено.
Але в бажанні покривати будь-які незаконні рубки екоінспекції немає рівних. У відповіді на наше звернення про проведення перевірки Держекоінспекція у Закарпатській області зазначає, що походження деревостану на ділянці “неможливо встановити”. І це при тому, що природне походження чітко зафіксоване в матеріалах лісовпорядкування. Знову ж таки, провести повторну перевірку Держекоінспекція вже не має підстав, тому рахівським лісівникам знову вдається без жодних покарань провести незаконні рубки.
Цей приклад – не унікальний. Протягом грудня-січня низка інших карпатських лісгоспів також виписала лісорубні квитки на суцільні санітарні рубки, які порушують нові вимоги законодавства. Серед них Вигодський та Надвірнянський лісгоспи на Івано-Франківщині. Сподіваємося, що у випадку цих лісгоспів дії екоінспекторів будуть більш адекватними.
Висновки: невтішні
На жаль, наведені вище приклади неадекватної роботи Держекоінспекції не є унікальними. Схожий досвід ми вже мали, наприклад, з Савранським лісгоспом на Одещині. Та й не тільки ми. У листопаді минулого року із ситуацією, коли екоінспектори були не надто зацікавленими у виявленні порушень, стикнулися експерти WWF в Україні.
Чинний голова Держекоінспекції Андрій Мальований був призначений на посаду в травні 2020 року. З того часу жодних суттєвих зрушень у роботі екоінспекції не відбулося. Більше того, прямо зараз керівництво Держекоінспекції покриває очевидні недоліки в роботі закарпатських екоінспекторів, які зі свого боку покривають незаконні рубки. Наслідки такого алгоритму будь-хто бачить неозброєним оком.
Що з цим робити? Звісно, реформувати. На жаль, ні законопроект про реформу екологічного контролю, ні ідеї збільшити фінансування Держекоінспекції, практичної реалізації не отримують. Тим часом незаконні рубки й надалі залишаються надзвичайно поширеним явищем. І не лише в Карпатах.
Документи, які згадуються у статті:
Щодо прикладу 1:
Відповідь ДЕІ у Закарпатській області
Щодо прикладу 2:
Відповідь ДЕІ по Рахівському ДЛГ
Автор Єгор Гриник
