Пропозицію створення заказника презентували Ольшанській громаді ще рік тому.
Утім, думки депутатів на нарадах та сесіях розділилися – хтось боявся, що територію огородять і вона буде закрита для відвідування та випасання худоби, комусь було незрозуміло, чому природна територія не приноситиме прибутків, хтось ділився ідеями побудови сонячної електростанції. Двічі питання про погодження заказника знімалося з порядку денного сесії.
Нарешті рішенням сесії 9-го скликання цього року депутати погодили створення ботанічного заказника “Балка Зарубіна” площею 18.82 га. Площу скоригували більш ніж на половину – виключили лісові ділянки та лісопосадки.
Що далі?
За клопотанням голови департаменту екології проект розглядається заступником голови обласної цивільної адміністрації. Якщо заступник згоден, то готує розпорядження і дає на підпис голові військово-цивільної адміністрації.
Про ділянку:
Ця збережена в природному стані територія відіграватиме важливу роль в планах громади щодо розвитку рекреації, туризму, просторовому плануванні. Крім того, надаватиме понад 30 екосистемних послуг, зберігатиме унікальні флористичні та фауністичні оселища.
У 2020 році спільно з науковцями інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України ми проводили обстеження піщаних степів біля села Ковалівка. У кінці 2021 року ми підготували клопотання про необхідність створення ботанічного заказника “Балка Зарубіна”: піщаний степ в межах цієї території є частиною рідкісного псамофітного ценокомплексу – об’єкту світового рівня унікальності у пониззях долин річок Південний Буг та Інгул, що характеризуються поширенням рідкісних видів рослин.
Пропонована для заповідання ділянка представляє собою піщані наноси на схилах балки, яка межує з великою піщаною ареною – урочищем «Андріївське». Територія є унікальною, оскільки репрезентує перехідні ценокомплекси між псамофітною та справжньою степовою рослинністю. Вони характеризуються домінуванням злаків- ковили дніпровської, ковили волосистої, тимофіївки степової, зміївки болгарської), а також поєднанням псамофітного (хрестовник дніпровський, наголоватка волошкова, скабіоза українська,астрагал мінливий) і степового різнотрав’я (грудниця волохата, самосил звичайний,смілка довгоцвіта, часник крапчастий та ін.). Цей тип рослинності є переважно зниклим на території Миколаївщини, оскільки фактично всі підвищені ділянки піщаних арен з супіщаними грунтами знищили під час сільськогосподарського освоєння регіону та його заліснення.
Піски в межах проектованого заказника є сильнодернованими, загальне проективне покриття трав’яного ярусу рослинності 60-75%. Ділянка відзначається участю раритетних видів флори, занесених до Червоної книги України (2009): сон лучний, ковила дніпровська, ковила волосиста… Популяція сну лучного нараховує кілька сотен рослин і є найбільшою у пониззях басейну р. Південний Буг. Угруповання формації ковили дніпровської та волосистої охороняються як рідкісні відповідно до Зеленої книги України (2009). Також в межах урочище поширена юринея волошковидна (Jurinea cyanoides) – вид, що охороняється Резолюцією 6 Бернської конвенції. Крім того, для різнотрав’я характерні відносно рідкісні для регіону види, відомі в межах долини р. Південний Буг із кількох місцезнаходжень – гвоздика плоскозубчаста , ферульник шишконосний , жовтозілля дніпровське , зіновать дніпровська . Останні також є північно-причорноморськими ендеміками і поширені лише в угрупованнях понтичних псамофітних степів.
Основні площі пропонованого заказнику займають біотопи, що охороняються резолюцією 4 Бернської конвенції – E 1.2. (Perennial calcareous grassland and basic steppes), E1.9 (Open non-Mediterranean dry acid and neutral grassland, including inland dune grassland), F3.247 (Ponto-Sarmatic deciduous thickets).
