Прогулянка лісом або в горах покращує самопочуття. В лісі легко дихається. Так говорять всі. Але чому так? Як це насправді працює? Відповідь не тільки у свіжому повітрі, спокої, тиші чи фізичному русі.

Фітонциди

Біологічно активні речовини, які виділяються клітинами багатьох рослин як засіб імунітету. Тобто так рослини захищають себе (і нас) від шкідливих бактерій, грибкових і інших форм мікроорганізмів.

Ось чому повітря лісів (і степів) практично стерильне — у ньому мало мікробів, що звісно викликає зацікавлення гігієністів і озеленювачів міст.

У хвойних лісах фітонцидів більше, ніж у листяних. Один гектар соснового бору за добу виділяє близько 4 кг фітонцидів, ялівцевого лісу — близько 30 кг!

Цікаві факти

Відомо, що фітонциди:

• листя дуба вбивають збудників дизентерії й черевного тифу
• хвої ялиці згубно діють на збудників дифтерії та коклюшу
• сосни згубні для збудника туберкульозу
• кедрової сосни сприятливо впливають на серцеву діяльність і нервову систему людини

Коли ми їмо часник, цибулю, хрін — це саме фітонциди вбивають бактерій. Також у дослідах:

• сірчана кислота вбивала мікроб туберкульозу протягом 30 хвилин, а фітонциди часнику — за 5 хвилин
• професора Б. П. Токіна подрібнене листя черемхи у скляній банці з кімнатними мухами чи комарами — вбивала їх за декілька секунд
• розтерті бруньки черемхи вбивали найстійкіших кліщів за 15 хвилин.

Найвищої фітонцидної активності дерева набувають у липні — на початку серпня (тому що тоді листки досягають зрілого віку). Саме у літні місяці у листяних та хвойних видів деревних рослин спостерігається максимальна антимікробна дія. Активність також більша в другій половині дня, оскільки виділенню фітонцидів сприяє підвищення відносної вологості та температури повітря.

Іони

Позитивний вплив на організм людини лісового повітря пов’язаний з наявністю в ньому легких негативно заряджених іонів — аероіонів. Аероіони проникають в наш організм крізь шкіру й дихальні шляхи.

В результатi дiї на повiтря космiчного випромiнювання й частинок, що утворюються при радiоактивному розпадi речовин, відбувається природна iонiзацiя. В лісі повітря насичене іонами — в 1 см³ міститься близько 4 200 позитивних та негативних іонів, а у міському повітрі їх лише 100–500; за іншими підрахунками концентрація негативних аероіонів у повітрі становить 1 000–10 000 іонів/см³, у кімнаті — 400–1 000.

У дослідах, в негативно іонізованому повітрі гинуло до 78% мікроорганізмів, тоді як за менш природних умов — тільки 23%.

Найкращим джерелом негативних іонів є водоспади (іони краще утворюються внаслідок розпилення води, коли краплі води розбиваються об скелі) і знову ж таки хвойний ліс.

Водночас джерелами шкідливих для людини позитивних іонів є технологічні процеси, ЕМ поля мереж високої напруги, токсичні промислові викиди в атмосферу, пил тощо. Також покриття землі асфальтом і бетоном призводить до зменшення кількості іонів…

Дружні бактерії

Наше здоров’я, тривалість життя, продуктивність тощо напряму залежать від якості довкілля. Фітонциди й аероіони — це, звичайно, не вся картина, а лише два мазки, наразі відомі науці. Все набагато складніше. Ну хоча б природний антидепресант — бактерія mycobacterium vaccae, яка знаходиться в багатому ґрунті: коли людина контактує з нею, стимулюється вироблення серотоніну.

А ось іще одна причина змайструвати щось в лісі брудними руками (побушкрафтити). В ґрунті живіть наші друзі, дружні бактерії, що також щасливо живуть всередині нас… допоки ми не вип’ємо антибіотиків. Сільські люди мають більше контактів з мікроорганізмами, що живуть в ґрунті; напевне, тому мають менше випадків алергії та інших аутоімунних проблем.

І вітамін В12 люди раніше, вірогідно, отримували з немитих рук і овочів та фруктів, від такої собі антисанітарії (якщо не з їжі тваринного походження). Можливо, саме через ефективну гігієну в близько 40% сучасних американців спостерігається нестача цього важливого для здоров’я мозку вітаміну…

На схожих думках основана робота мікробіолога Університету Британської Колумбії (Канада) Брета Фінлі, який закликає батьків дозволити своїм дітям “їсти бруд” (“let them eat dirt”). Тобто гратися в бруді, валятися на землі, торкатися хробаків і жаб — це природна поведінка для дітей із неминучим контактом з мікробами, що збагачує організм корисними бактеріями й тренує та зміцнює імунну систему.

Природозалежні

Людина, як форма життя, еволюціонувала серед дикої природи, тому міські вулиці, кам’яні будинки, асфальти, Wi-Fi радіація — все це не є звичним середовищем для неї.

Людині як представникові тваринного світу й невіднятної частини природи, важливо якомога більше перебувати в тому середовищі, для якого вона пристосована природою — природному.

Тоді що, назад до печер? Ні. Потрібно перебудувати наші міста, щоб в них було набагато більше природи (пригадується Жак Фреско і його Проєкт Венера). Замість асфальту опале листя, як в лісі? Тоді точно буде чистіше — бачили як чисто в лісі навіть у негоду? Але ж там ніхто не прибирає…

А поки таких міст в нас немає, кожен може робити свій вибір: будинок не біля центру, а біля нацпарку за містом. Ще краще біля гір, Карпат.

Для сучасної людини все менше і менше важливо скупчуватися в містах — технології дозволяють нам жити за містом і працювати віддалено, користуватися всіма благами цивілізації.

Пам’ятаймо, що природа — це класно

Природа — хазяйка на планеті, а ми її діти. Не навпаки.

Я взагалі вважаю, що саме рослини — найдовершеніша форма життя на планеті. Рослини — продуценти, тобто організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук.

За своє довге існування вони навчилися жити, не шкодячи іншим, не коштом інших форм життя. Є декілька винятків, але, напевне, еволюція на цим працює, і їх “скоро” не стане. Навіть вегани вбивають живих істот, а рослинам лише потрібні базові елементи: сонячна енергія, повітря, вода, ґрунт, місце під сонцем (напевне, це не все, що їм потрібно, але все одно). І, водночас, скільки багато вони безкорисно дають іншим, навіть самих себе: кисень, їжу, прохолоду, вологість, притулок, паливо, різноманітний матеріал і речовини.

Організм знає, що йому потрібно, тому нас, природозалежних, тягне в ліс. Сходіть на прогулянку лісом чи у гори вже на вихідних! Не відкладайте до весни 🙂

І найголовніше: долучайтеся до справи збереження й відновлення природи.