Моніторинг біорізноманіття Ржищівської громади триває з 2020 року на базі Екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики». За цей час громаду відвідали понад 100 дослідників із різних наукових установ України, які вивчали тут біорізноманіття.
Мережа екостанцій України та UNCG днями підбили підсумки чергового року досліджень: світ побачив уже 6-й том наукових праць Екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики».
Шість років систематичних спостережень дають змогу не лише поповнювати перелік видів флори й фауни громади, а й простежувати зміни в екосистемах, оцінювати стан водойм та виявляти рідкісні види. Однією з найважливіших знахідок шостого тому стала новий для фауни України вид риб.
Риби, бабаки і багаторічні експерименти
У водоймах Ржищівської громади вперше в Україні достовірно, за допомогою молекулярних методів, підтверджено наявність колючки дев’ятиголкової (Pungitius pungitius). Генетичні дані свідчать, що це, ймовірно, давній компонент фауни України. При цьому у водоймах громади нам вдалося встановити співіснування одразу трьох видів колючкових.
Продовжується також вивчення лучно-степових екосистем. Зокрема, поруч із колонією степового бабака заклали нову постійну моніторингову ділянку. Її використовуватимуть для спостереження за змінами рослинності та дослідження екологічної ролі бабака як «інженера» екосистем.
На площі 100 м² ми ідентифікували 61 вид судинних рослин. Ділянка вирізняється високим флористичним багатством і дуже добре збереженою лучно-степовою рослинністю. Надалі це буде постійна точка спостережень, яка дозволить простежувати зміни екосистеми в часі.
Ще одна довготривала частина досліджень — експеримент із випасом в урочищі «Підкова». Моніторинг тут триває з 2020 року. Три роки ділянка не використовувалася для випасу. Наступні три роки тут проводили регульований випас за методологією холістичного менеджменту екосистем. Моніторинг рослинності дає змогу відстежувати вплив такого випасу на біорізноманіття, структури та екологічних характеристик лучно-степових угруповань.
Окремий напрям досліджень — стан водойм громади. Результати 2025 року показали перевищення нормативів за вмістом фосфатів і мангану в більшості досліджених водойм. Подекуди фіксували також перевищення за свинцем, залізом та нікелем. У деяких водоймах виявили критично низький уміст розчиненого кисню.
Низький уміст розчиненого кисню може свідчити про посилення евтрофікації — процесу, який спричиняє «цвітіння» води та деградацію водних екосистем. Чотири роки спостережень уже дають нам змогу бачити не лише окремий стан водойм, а й багаторічні зміни.
Шість років моніторингу — нові види досі з’являються
Хоча дослідження тривають вже шість років, інвентаризація біорізноманіття громади далека від завершення. До списків видів продовжують додаватися нові знахідки. Станом на зараз дослідники виявили 146 видів павуків із 28 родин. Один із них є новим для фауни України, ще 12 — нові для Київської області. Список молюсків зріс до 48 видів, 17 із яких уперше зареєстрували на території громади. Перелік грибів поповнився ще на 53 види. Також виявлено 63 види жуків турунів та 23 види бабок. Це майже третина всієї одонатофауни України та понад 40% різноманіття бабок, відомого для Київської області.
Дослідження проводить велика команда. Тільки у 2025 році до роботи долучилися 46 дослідників — біологи, ботаніки, зоологи та фахівці інших наукових напрямів — із 27 наукових і природоохоронних установ, а також волонтери. Щорічний моніторинг не переривався навіть після початку повномасштабної війни.
Важливою частиною роботи стали й спостереження громадянської науки. Так, лише у 2025 році до iNaturalist завантажили 4118 спостережень 1300 видів. Загалом за шість років на платформі накопичилося 15 813 спостережень 2892 видів, зроблених 192 дослідниками та спостерігачами.
— Цінність такого багаторічного моніторингу саме в тому, що ми можемо повертатися до тих самих місць і бачити, як вони змінюються, — наголошує Олексій Василюк. — За шість років ми вже маємо значний масив даних, але водночас кожен новий сезон приносить нові знахідки. Це показує, наскільки багато залишається невивченого навіть на відносно невеликій території.
Досвід Ржищівської громади вже почали відтворювати на інших дослідницьких майданчиках. Зокрема, на екостанції «Тепла Гора» на площі 5 га виявили 252 види судинних рослин, серед яких шість видів орхідей, занесених до Червоної книги України.
Для UNCG та МЕУ дослідження Ржищівської громади є прикладом того, що системний моніторинг біорізноманіття можливий не лише у великих заповідниках чи національних парках. Локальні території також можуть стати джерелом важливих наукових відкриттів — аж до знахідок національного масштабу.
Читати шостий том: https://mey.org.ua/wp-content/uploads/2026/09/hlyboki-balyky-6_2026_compressed.pdf
