У грудні минулого року відбулося засідання сторін Бернської конвенції. Тоді список смарагдових територій в Україні суттєво збільшився. Також було ухвалено чимало нових важливих документів. Кожен з них стає частиною національного законодавства держав, які приєднались до Конвенції. Україна є стороною Бернської конвенції, тож має дотримуватися всіх нововведень.
Наразі ми готуємо переклади всіх рішень. Ми розкажемо про найважливіші моменти, які тепер мають бути частиною життя нашої держави.
За Постійним комітетом Конвенції, інвазивні чужорідні види визнані одним з п’яти основних чинників втрати біорізноманіття на планеті. А запилення є ключовим процесом у природі: дозволяє розмножуватися рослинам і має важливе значення для виробництва харчових продуктів. Утім, у диких запилювачів зазвичай відчутній охоронний статус. А якщо статус і є, то уявити реальну охорону запилювачів або ж контроль за станом охорони надзвичайно важко.
Постійний комітет Конвенції ухвалив Рекомендацію № 203 (2019) від 6 грудня 2019 року щодо запилювачів і інвазивних чужорідних видів. У документі Конвенція закликає Договірні Сторони вжити заходи із захисту диких запилювачів не лише від поширення чужорідних видів комах, але й від заростання їхніх типових оселищ рослинами-інтродуцентами.
Найближчим часом Країнам-сторонам слід вивчити вплив інвазивних чужорідних видів на диких місцевих запилювачів. Це необхідно для того, щоб:
– надавати фактичні наукові дані для обґрунтування зусиль зі збереження природи;
– розробляти й виконувати ефективні плани із запобігання інтродукції інвазивних чужорідних видів;
– виявляти й викорінювати або контролювати інвазивні чужорідні види, що становлять загрозу для диких місцевих запилювачів.
Незабаром ми оприлюднимо переклади всіх рішень.
Дякуємо за допомогу з перекладом текстів рекомендацій Артему Недрі.
