Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроект «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Цей закон виглядає як важлива для економіки України ініціатива, утім, насправді створює колосальні екологічні ризики.
Що не так?
Законопроект виглядав начебто позитивно: він описує створення організацій водокористувачів, схожих на ОСББ. Водночас закон містить низку критично негативних змін. Приміром, дозволяє водозабір з водних об’єктів, незважаючи на їх стан, наповненість, наслідки для біорізноманіття / екосистем, наслідки для процесів опустелювання і збільшення ризику пожеж. Не враховано також наслідки для інших водокористувачів (зокрема питного водопостачання населених пунктів).
Принциповим моментом є те, що закон виключає з переліку водних об’єктів меліоративні канали. Для них перестануть діяти всі захисні обмеження Водного кодексу.
Головним ризиком є те, що закон оперує поняттям «меліоративні системи», не розділяючи штучно створені об’єкти інфраструктури (канали, шлюзи, греблі) та меліоровані (наприклад, спрямлені або перетворені на каскад водосховищ) природні річки. Усі ми знаємо, що за Радянських часів велика кількість природних річок стали частинами меліоративних систем. Такими є річки Прип’ять, Трубіж, Тясмин, Супій, Інгулець та багато інших. Тобто реально існуючі річки на картах меліоративних систем називаються меліоративними каналами. Як наслідок, ухвалений закон призведе до втрати цими річками захисту, що їх надає Водний Кодекс (прибережна захисна смуга, заборона забудови і розорювання берегів, передачі у приватну власність тощо).
За різними даними протяжність «меліоративних систем» в Україні не менша ніж 57 000 кілометрів! Годі уявити скільки природних річок входить до складу меліоративних систем і тепер опиняться під загрозою!
За лінком ми підготували звернення до Президента, яким закликаємо очільника держави накласти вето на закон 5202-д. У зверненні – більше аргументів. Усі вони – масштабна втрата державою контролю за станом та якістю поверхневих вод. Неконтрольоване їх використання і з великою вірогідністю збільшення обсягу використання – пряма дорога до прискореного опустелювання, яке й без того прогресує в Україні. Просимо представників громадських організацій, які підтримують нашу позицію, підписати звернення, написавши про це в коментарях.
