Сільські голови дуже часто саботують створення природно-заповідних об’єктів. Саме через це більшість проектованих заказників і пам’яток природи й досі не створені. Але цього разу ми стикнулися з унікальним явищем: голова сільської ради стала ініціатором створення заказника «Прибірський». Тим не менш, з нашою допомогою і величезним бажанням Марини Бесчастної на це пішло 4 довгі роки:
«Якщо ти проживаєш на території свого села, думаєш про майбутнє своїх дітей та всіх мешканців села, то з місця можна зрушити навіть гору! 4 роки тому я випадково дізналась, що нашому лугу присвоєно кадастрові номери… Ми писали до Президента, Прем’єр-міністра, Міністерства екології, до екологічної інспекції… Виявилось, що наш луг передають в оренду без думки громади, бо він за межами населеного пункту… А навіщо тоді думка громади? Я вирішила: луг необхідно зберегти. Але активісти не вміють працювати з бюрократичною машиною, а сільські голови вміють (якщо хочуть). За підтримки громади та завдяки роботі з депутатами ми переконали орендаря розірвати договір оренди. Під керуванням UNCG написали обґрунтування доцільності створення заказника та почали роботу. Перепон було багато, постійно з’являлися люди зі зв’язками, які хотіли розорати луг, які доносили до населення хибні думки… Я переконана, що питаннями збереження територій мають займатись сільські голови, бо лише вони володіють повною картиною, можуть оформити відповідну документацію, контролювати процес. Завжди хтось має брати на себе відповідальність».
Заказник «Прибірський» має площу понад 250 гектарів (Іванківський район, Київська область). Територія заказника – це заболочені луки в заплаві річок Тетерів, Тернява та Здвиж. Складна і різноманітна зволоженість цієї території створює умови для формування рясної мережі оселищ, частина з яких включена до Резолюції 4 Бернської конвенції.
Рослинність цієї території представлена справжніми луками; болотистими луками та болотами; заплавними лісами; прибережно-водною та водною рослинністю. У справжніх луках переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. У травостої також присутні такі малочисельні види, як суниці зелені, фіалка висока та самосил часниковий. На вологіших ділянках зростають малопоширені валеріана лікарська та мітлиця велетенська. На заплаві розташовані ділянки заплавного лісу. Тут зустрічається рідкісна верба розмаринолиста. У відкритих ландшафтах заплави збереглося багато великих поодиноких екземплярів верби білої, які мають значний вік і мають бути збережені. Особливої цінності зазначеним водоймам надають рідкісні угруповання водних рослин, занесених до Зеленої книги України (глечиків жовтих, латаття білого та сніжно-білого, а також сальвінії плаваючої). Латаття сніжно-біле є дуже рідкісним на Київщині, а реліктова сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України.
Заплавні водойми населяють щипавка, чеський йорж, синець, чехоня, білизна, сом, що охороняються Бернською конвенцією. Тут також можна зустріти червонокнижних комах: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, джмеля яскравого, махаона, вусача мускусного та інших. Серед амфібій міжнародною Червоною книгою охороняються деревна жаба, тритон гребінчастий та кумка.
Більшість птахів цих місць є рідкісними або зникаючими. Ця територія становить виняткове значення для збереження та відтворення куріпки сірої. Тут також можна побачити й найбільшого хижого птаха європейської фауни − орлана білохвоста, якого занесено до Європейського Червоного списку. Старі дуплясті дерева дають прихисток кільком видам кажанів. Серед них вухань звичайний та нічниця водяна, що охороняються Бернською конвенцію.
Створення ландшафтного заказника місцевого значення «Прибірський» дає змогу не лише зберегти природні комплекси та різноманіття флори та фауни території, але й відновити й покращити порушені луки та ліси корінних заплав, а також здійснювати комплексну охорону заплавних ландшафтів.
Наразі розглядається також варіант створення на території Київської області національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський», що також включить і територію проектованого заказника «Прибірський».
