За законом, перш ніж виставляти ділянки під видобування корисних копалин на аукціон, Держгеонадра мають отримати погодження Міндовкілля. Міністерство ж може відмовити у видобутку, якщо він несумісний з природоохоронним законодавством.
Як це відбувається на практиці? Ми проаналізували результати розгляду 180 заяв на користування надрами на сайті міністерства 164 ділянок отримали погодження, 16 − зауваження.
Причиною відмови в переважній більшості стало порушення імперативних норм права: видобувати планували або в межах заповідних територій чи їх охоронних зон, або в річищах та прибережних захисних смугах річок.
Було й кілька відмов, коли чиновники застосували свої дискреційні повноваження на захист природи: відмовили у видобутку бурштину на межі заповідника та видобутку піску в озері в межах Смарагдової мережі. На жаль, такі випадки – виняток.
Були й відверто дивні ситуації.
У січні минулого року Міндовкілля відмовило у видобутку бурштину на ділянці Єльне-1, зокрема через порушення Водного кодексу України, оскільки в межах ділянки − канали, малі річки та болота суббасейну Прип’яті
А в листопаді того ж року відомство дало добро на видобуток, хоча канали, малі річки та болота нікуди з ділянки не зникли.
За останні кілька місяців ми відправили в Міндовкілля з десяток звернень з пропозиціями не погоджувати видобуток бурштину, торфу та піску на важливих для збереження біорізноманіття ділянках. Маємо надію, що міністерство не забуде, що їхня основна функція − захист довкілля, а не задоволення інтересів надрокористувачів.
