Польові експедиції листопада: що вдалось виявити?
У листопаді вже неможливо побачити більшість червонокнижних видів рослин. Але це не означає відсутність польових виїздів — у дощ, туман і сніг.
У листопаді вже неможливо побачити більшість червонокнижних видів рослин. Але це не означає відсутність польових виїздів — у дощ, туман і сніг.
Мова йде про землі проєктованого ботанічного заказника місцевого значення «Кави» площею близько 211 га. Це територія, яку не розорювали понад 300 років, і тут збереглись унікальні лучні та болотні екосистеми з численними червонокнижними видами. Та чи зможемо ми її тепер зберегти?
Річка чи канал? Від відповіді на це питання залежить доля сотень малих річок України. Бо осушувальна меліорація здійснювалась часто по колишніх заплавах річок.
У 2024 році під час експедиції Житомирщиною ми виявили жахливу ситуацію — річка Теснівка була перегороджена греблями з будівельного сміття, русло розчищене, дерева по берегах знищені, прибережна смуга й прибережні луки розорані.
Чому, попри постійні розмови про клімат, ситуація стає лише гіршою? Як держава успішно ігнорує власні стратегії? Чому природоорієнтованість лишається лише на папері? І що з цим робити? Поговоримо у форматі вечірньої балачки з нашими експертами.
Ми вважаємо, що всередині всіх професійних спільнот є як порядні та чесні фахівці, так і ті, які готові використовувати свої знання та вміння для сумнівних справ. Але сьогодні ми ставимо питання — невже землевпорядники є ворогами природи?
З одного боку — вражаюча природа. З іншого — якщо зараз не діяти, вона залишиться лише у спогадах.
Вперше в нашій практиці ми отримали адекватну відповідь від Держгеокадастру на нашу скаргу: чиновники підтвердили, що ділянки самовільно зайняті та пошкоджені.
На Черкащині ми зафіксували осередок напрочуд рідкісної для області рослини – косарики черепитчасті. Але згодом виявили, що оселище аграрії вже розорали.
Карта посівів – інструмент, який дозволяє відстежувати, які саме культури вирощують аграрії та на яких площах.