Наприкінці листопада в Чорному морі відбувся найбільший шторм щонайменше за останні 100 років. Буря завдала збитків інфраструктурі тимчасово окупованого Криму, обмежила можливості окупантів використовувати флот (чому ми дуже раді). Утім, збитки завдані й українським природоохоронним територіям.
Шторм фактично змив Джарилгацьку та Тендрівську коси. За супутниковим знімком видно: шторм знищив весь ландшафт кіс. На Тендрівській косі хвилі прорвали 7 промоїн, на Джарилгацькій ─ 3. Очевидно, усі тварини й рослини, що переживали тут період зимового спокою, знищені.
По всьому морському узбережжю Джарилгача зруйновані всі оселища, а піщаний пляж розширився на додаткові 70-100м. Судячи з усього, навіть маяк Густава Ейфеля тепер стоїть посеред моря.
Подробиці:
Коси північного берега Чорного й Азовського морів ─ унікальне природне явище. Під дією хвиль і морських течій вони «підіймаються» з дна моря на поверхню. Існування «надморських ландшафтів» можливе за рахунок тривалого незмінного руху хвиль.
Завдяки такому режиму утворились цінні природні комплекси. Обмежена Тендрівською косою Тендрівська затока має острови й мілководдя ─ важливе місце концентрації водоплавних птахів на зимівлі й під час міграцій. З 1927 року ця територія входить до Чорноморського заповідника, який першим з усіх в Україні отримав сертифікат ЮНЕСКО.
На Тендрівській і Джарилгацькій косах мешкають червонокнижні плазуни ─ полоз жовточеревий, гадюка степова та ящурка піщана. Раніше тут були знайдені земноводні ─ часничниця звичайна, ропуха зелена (охороняються Бернською конвенцією). Воєнні дії та шторм могли завдати непоправної шкоди популяціям цих тварин.
Рослинність Джарилгача (коси) та Тендрівської коси сформована типовими приморськими видами (морська гірчиця чорноморська, колосняк чорноморський, осока колхідська, полин пісковий). Представлені й види з Червоної книги (кендир венеційський) та Червоного списку Херсонщини (миколайчики приморські, ефедра двоколоскова). Південний берег коси, який виходить у Джарилгацьку затоку, утворений солоними озерами та невеличкими затоками. Вони розмежовуються плямами вологих солончаків та валами, порослими очеретом. Усе перелічене представлене п’ятьма типами оселищ, що охороняються Резолюцією 4 Бернської конвенції (А2.5 Прибережні солончаки та засолені зарості очерету; А2.61 Зарості морських трав на прибережних відкладах; В1.1 Піщані пляжі лінії прибою; B1.3. Рухливі приморські дюни; Х02 Солоні приморські лагуни).
Тепер, коли майже всі береги забудовані або зайняті рекреаційною інфраструктурою, ці дві коси лишаються останніми дикими ділянками морського узбережжя з відкритими пляжами, доступними для гніздування й відпочинку птахів під час міграцій. Лише на території Чорноморського заповідника й Джарилгацького нацпарку можна побачити понад 100 км дикого чорноморського узбережжя. Навіть якщо уявити, що постраждала тільки 100-метрова смуга берега (сумарно на обох косах), отримаємо 10 000 га постраждалих природних територій.
Наразі обидві коси фактично змиті.
З часом морські хвилі відновлять ландшафт, який підтримується протягом багатьох тисячоліть. Утім, ідеться про останні незаймані ландшафти-притулки для багатьох рідкісних видів. Втрати внаслідок шторму ─ дійсно руйнівні для природи.
Шторм, як і будь-яке зростання пікових показників атмосферних явищ, ─ це наслідок глобальних змін клімату, викликаних розорюванням, вирубками лісів і використанням викопного палива. Шторм може виявитись першим у новій реальності зміненого клімату.
У цієї події є й інший бік: поява промоїн у Джарилгацькій косі не дасть замулюватись воді в Джарилгацькій затоці, що було б дуже небезпечним для багатьох рідкісних видів: від морських трав і крабів до китоподібних.
