Що стало з природою вище Каховської ГЕС?

Російські військові вчергове вчинили злочин проти природи підірвавши греблю Каховської ГЕС. На жаль на цей раз злочин має велетенський масштаб та катастрофічна наслідки. Особливо сильного (катастрофічного!) впливу зазнали екосистеми розташовані вище греблі Каховської ГЕС. З метою вивчення процесів, які відбуваються на дні колишнього Каховського водосховища нами була організована експедиція на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ».

В ході експедиції:
– дослідили ініціальні стадії заростання сухого дна Каховського водосховща в регіоні НПП «Кам’янська Січ». Зокрема, вивчили видовий склад проростків в різних умовах та на різній відстані від берега;
– заклали 4 ділянки для моніторингу біорізноманіття (biodiversity plot) в різних типах екосистем оголеного дна водосховища (мулистих відкладах, мушельних відкладах та похованих ґрунтах). Закладання моніторингових ділянок дозволило зафіксувати вихідний стан екосистем, а повторні дослідження їх покажуть, як відбуватиметься процес заростання водосховища;
– відібрали зразки ґрунту з дна водосховища для дослідження ґрунтових водоростей;
– відібрали проби з дна водосховища на віруси й бактерії;
– також зібрали зразки ґрунту для дослідження його хімічного складу та фізичних властивостей;

Відбір зразків проводився у різних типах екосистем в затоках Каховського водосховища на території НПП «Кам’янська Січ». Ми не могли відібрати зразки безпосередньо з дна основного ложа водосховища, тому що в цьому місці його ширина складає лише 4-5 кілометрів (мінімально 3,3 кілометри). Власне це і є відстань до російських військових, які окупували Лівий берег Дніпра і щоденно обстрілюють Правий берег річки. Саме через можливі обстріли ми не могли працювати тут. Коли відженуть росіян від лівого берега, плануватимемо ще одну експедицію, на водосховищі. Зараз це, на жаль, неможливо з точки зору безпеки. Натомість, відбір зразків в затоках водосховища дозволи нам бути поза безпосереднім візуальним контактом з Лівого берега. Для ознайомлення з ситуацією у власне головному ложі Каховського водосховища нами була проведена коротка зупинка в смт Нововоронцовка. В цьому місці ширина водосховища досягає майже 20 км, тому тут значно безпечніше, ніж в регіоні НПП «Кам’янська Січ».

Загалом картина вражає. До того ми бачили багато і фото, і відео, але вони не передають масштабів катастрофи. Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки). На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика.

Науковці зараз дискутують: одні кажуть, що в цих місцях будуть інвазивні види; інші − що будуть деревні види; треті − що там частково може відновитися степ. На водосховищі насправді стали проростати рослини. Минуло всього кілька тижнів, як зійшла вода, але місцями біля берегів мул всіяний проросткам, дуже маленькими, які щойно-щойно з’явилися. Такі рослини досить важко ідентифікувати, тому ми продовжиму цю роботу в лабораторіях.
Науковці багато дискутують і ви часто нас питаєте про долю водосховища. Ми з колегами солідарні: на місці водосховища слід відновлювати квазіприродні (максимально наближені до природних) угруповання. Наразі ми працюємо над аналізом та узагальненням аргументів, чому не потрібно відновлювати Каховське водосховище в такому ж вигляді.
Поки ж просимо приєднатися до збору для купівлі авто для нацпарку «Кам’янська Січ». Росіяни понищили парк, покрали все майно, але працівники парку тримаються і продовжують робити свою справу. Наразі нам не вистачає 70 000 грн!

Допомогти можна:
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/5LKxLnKawt
Карта: 5168752009513618
PayPal: [email protected]

ACCOUNTS FOR CHARITABLE CONTRIBUTIONS IN EURO & USD

Учасники експедиції:

1. Мойсієнко Іван Іванович – провідний науковий співробітник НПП Кам’янська Січ, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, д.б.н., професор, член правління Української природоохоронної групи;
2. Ходосовцев Олександр Євгенович – провідний науковий співробітник НПП Кам’янська Січ, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, д.б.н., професор, член Української природоохоронної групи;
Автомобіль Тойота Прадо ВТ6161ВА.
3. Куземко Анна Аркадіївна – старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, д.б.н., старший науковий співробітник, член правління Української природоохоронної групи;
4. Полянська Катерина Валентинівна – к.г.н., еколог МБО “Екологія-Право-Людина”;
5. Скобель Надія Олегівна – аспірантка кафедри ботаніки Херсонського державного університету.
6. Драпалюк Анастасія – Українська природоохоронна група.
7. Дідух Яків Петрович – академік НАН України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного