Пам’ятаєте скандал 2020 року з компанією IKEA? Тоді британська організація Earthsight виявила, що один з постачальників IKEA – Великобичківський лісгосп на Закарпатті – масово проводив заборонені санітарні рубки в «сезон тиші» (з 1 квітня до 15 червня проведення санітарних рубок є незаконним), а отримана незаконна деревина потрапляла до меблевого гіганта.
Це був не єдиний приклад незаконних рубок, виявлений британцями, але один з найгучніших. Адже вимоги «сезону тиші» систематично ігнорувалися не тільки Великобичківським, а й десятками інших лісгоспів України.
Минув рік, настав новий «сезон тиші». Як ви думаєте, чи дотримуються «сезону тиші» цьогоріч?
Почнемо з найцікавішого: що зроблено в Україні за останній рік, щоб забезпечити дотримання «сезону тиші» в лісах?
Майже нічого. Зокрема, після виходу розслідування Earthsight багато говорили про недосконале законодавство щодо «сезону тиші». Мовляв, існують різночитання закону. Окрім того, зазначали очевидний дефект – закон забороняє проводити в «сезон тиші» лише санітарні рубки, усі інші рубки – дозволені.
Багато хто жалівся, що через «секс пташок» («сезон тиші» покликаний забезпечити розмноження тварин) вимушений буде скоротити робочі місця на деревообробних підприємствах. Цілком резонними є і аргументи, що саме протягом «сезону тиші» необхідно проводити санітарні рубки для боротьби з короїдами – але закон це забороняє.
Не менш важливим моментом є і реформа Державної екологічної інспекції, передбачена законопроектом №3091.
Однак станом на момент виходу цієї публікації жодних змін впроваджено не було. Єдине що – офіс системи сертифікації FSC в Україні наголосив на необхідності дотримання сертифікованими лісгоспами «сезону тиші». І все.
Що ж маємо цього року?
Виявити незаконні санітарні рубки можна кількома шляхами. Перший – це аналіз реєстру лісорубних квитків. Логічно, що якщо певний лісгосп має лісорубний квиток на санітарну рубку, виданий починаючи з 31 березня, то така санітарна рубка найвірогідніше проводиться в «сезон тиші». Неможливо за один день зрубати багато. До того ж, у реєстрі лісорубних квитків є інформація про те, які саме рубки вже були розпочаті.
Так-от, проаналізувавши перелік лісорубних квитків на санітарні рубки, виданих починаючи з 31 березня 2021 року, де заготівля деревини вказана як «розпочата», ми виявили 41 державний та комунальний лісгосп, які потенційно рубали в «сезон тиші»!
Найбільше тут відмітилися Клавдієвський та Іванківський лісгоспи на Київщині, які видавали численні лісорубні квитки на санітарні рубки прямо посеред «сезону тиші». Інший яскравий приклад – Володимирецький лісгосп на Рівненщині, який видав 18 (!) лісорубних квитків 31 березня. Дуже малоймовірно, що усі ці ділянки були зрубані за один день 31 березня.
Приклад численних лісорубних квитків, виданих на проведення санітарних рубок протягом «сезону тиші» у Клавдієвському лісгоспі (Київська обл.)
Цікаво, що потенційними порушниками були й FSC-сертифіковані лісгоспи, зокрема:
- Лугинський, Баранівський, Ємільчинський лісгоспи та Овруцький спецлісгосп на Житомирщині;
- Свалявський лісгосп на Закарпатті;
- Гадяцький лісгосп на Полтавщині;
- Славський та Буський лісгопи на Львівщині.
Відмітилися й численні комунальні лісгоспи в багатьох областях. Звісно, що достовірно підтвердити факт порушення в цьому випадку можна лише для лісгоспів, які видавали лісорубні квитки з 1 квітня включно. Це Клавдієвський, Іванківський та Переяслав-Хмельницький лісгоспи на Київщині, Звірівське ЛМГ на Волині, Городницький лісгосп на Житомирщині, Хустський та Славський лісгоспи. У всіх інших випадках порушення є дуже ймовірним, однак не стовідсотковим.
Є і другий, більш надійний спосіб виявлення незаконних санітарних рубок в «сезон тиші». Для цього необхідно порівнювати супутникові знімки до настання «сезону тиші» та після. Так як цей спосіб потребує чимало часу, ми вирішили обмежитися низкою лісгоспів Закарпаття. І не помилилися.
Так ігнорують «сезон тиші» Ясінянський та Брустурянський лісгоспи, давно знайомі за масштабними незаконними санітарними рубками та погрозами активістам. Не відстає від них і сусідній Мокрянський лісгосп, який також проводить санітарні рубки в заборонений період.
Потенційно незаконна санітарна рубка, проведена протягом «сезону тиші» у кварталі-виділі 28-57 Брадульського л-ва Мокрянського ЛМГ (Закарпатська обл.)
Певно, що маючи більше ресурсів, можна було б виявити незаконні санітарні рубки в «сезон тиші» в набагато більшій кількості лісгоспів. Однак тут є одна велика проблема. Робити це повинні не громадяни, а Державна екологічна інспекція. На жаль, через застаріле законодавство Держекоінспекція навіть не може провести рейд, щоб виявити порушників «сезону тиші». Для перевірки екоінспекторам потрібне звернення громадян. Або чекати, допоки прийде час планової перевірки – в окремих випадках, чекати роками.
Отже, минають роки – а «сезон тиші» й далі залишається абсолютною формальністю.
Що ж з цим робити?
Крок 1: зміна законодавства. Очевидно, що нинішні вимоги до «сезону тиші» є не надто адекватними. Лісові птахи та звірі навряд чи розрізняють санітарну рубку та рубку головного користування. Однак закон забороняє проводити лише санітарні рубки.
При цьому, повна заборона всіх санітарних рубок у всіх лісах України на два з половиною місяці також не є надто логічною: у цей період відбувається виліт короїдів, і в окремих хвойних експлуатаційних лісах може виникати потреба в санітарних рубках. Ми кажемо «може», адже більшість санітарних рубок в Україні аж ніяк не сприяють зменшенню чисельності короїдів.
Логічним кроком було б змінити законодавство таким чином: заборонити протягом «сезону тиші» проведення всіх рубок лісу, але в місцях, пріоритетних для розмноження тварин. Такими місцями можуть бути заболочені та прибережні ліси, заповідні ліси, приполонинні ліси в горах тощо.
Однак у законопроектах, спрямованих на зміну «сезону тиші», зазвичай пропонується просто скасувати всі обмеження. Авторами таких пропозицій зазвичай виступають лісівники. Подібні ініціативи не мають жодних шансів бути ухваленими, на відміну від компромісного варіанту, запропонованого вище. Лишається лише чекати…
Крок 2: реформа Держекоінспекції. Варто повторити знову – навіть найкраще законодавство не буде працювати, якщо відсутній контроль. А саме так і відбувається в Україні. Держекоінспекція залишається імпотентним та корумпованим органом, який потребує негайного реформування. Уже найближчим часом Верховна Рада розглядатиме законопроект №3091, покликаний реформувати екологічний контроль. Однак існує шалений спротив з боку недоброчесного бізнесу та олігархів.
Звісно, що ми повідомили Держекоінспекцію про всі можливі порушення «сезону тиші», які ми виявили. Ми взагалі повідомляємо їх про всі незаконні рубки, які знаходимо. На жаль, адекватну реакцію отримуємо десь в одному випадку зі ста. Що ще раз наголошує на необхідності реформи!
Супроводжувальне фото: Pierre Dalous, Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported license.
Автор статті: Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи
