Не секрет, що санітарні рубки часто проводять не для поліпшення стану лісів, а щоб заробити на деревині. Вони дозволяють рубати там, де закон забороняє рубки головного користування. Мало кого можна здивувати відведенням до санітарної рубки абсолютно здорових живих дерев, які в документах фігурують як дуже ослаблені чи мертві. Заниження якості деревини, коли ділова деревина позначається як напівділова, а то й взагалі як дрова – теж часте порушення.
Так, під виглядом санітарної рубки Рахівський лісгосп вирішив зрубати здорові смереки без жодних ознак ослаблення. Водночас багато сухостійних дерев у рубку не відведено. Виділяє цю рубку те, що вона – на території Карпатського біосферного заповідника.
Далі – більше. На виділах, де планують рубати, знаходимо багато пнів, вік яких явно більший року, але й менше двох. Жодних дозволів (лімітів) на рубки у цій частині заповідника за цей період ми не знайшли! Тобто тут рубали не просто з порушеннями, а взагалі без жодних дозвільних документів.
Території ПЗФ слугують для збереження охоронюваних видів флори та фауни. Як їх “охороняють” на території, відведеній в рубку Рахівським лісгоспом, видно на фото.
При обстеженні цих виділів ми знайшли три червонокнижні види. І це пізно восени, коли більшість рослин відцвіли, засохли чи згнили, а тварини здебільшого вже сховались на зимівлю. Ми зустріли саламандру, яка крім Червоної книги України охороняється ще й Бернською конвенцією.
Також на кількох виділах, відведених для санітарної вибіркової рубки, зростає баранець звичайний (Huperzia silago), занесений до Червоної Книги України.
А ось родич баранця, плаун річний (Lycopodium annotium), що також охороняється ЧКУ, взагалі зростає на всіх виділах 7 кварталу, відведених у санітарну рубку. Зростає він і на території сусіднього 12 кварталу, де лісгосп нещодавно провів і продовжує проводити прохідні рубки.
У ході цих рубок лісівники не лише тягнуть деревину крутими гірськими схилами та через річище річки, але й залишають величезну кількість порубкових решток прямо в річищі або в зоні весняного розливу. В майбутньому це може спричинити загачування порубковими рештками течії, а ось коли вода прорве “нерукотворну греблю” – може відбутись чергова трагедія. Як-то кажуть, “ми з Закарпаття, нас затопило”. Тобто йдеться не лише про шкоду довкіллю, але й про потенційну шкоду для населення та інфраструктури.
Дуже важливо знайти та притягнути до відповідальності лісопатологів, які такі рубки узгоджують. Тому ми відправили заяву до Державного бюро розслідувань.
Також закликаємо науково-технічну раду Карпатського біосферного заповідника не погоджувати рубки на обстежених нами ділянках.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
