В Україні зустрічаються два види журавлів : журавель сірий Grus grus та журавель степовий Anthropoides virgo. Цих птахів не так часто плутають між собою, тому що вони обирають різні біотопи для свого існування, гніздяться у різних природних зонах України.
Разом із сірим журавлем у одному біотопі часто можуть спостерігатися лелеки білий та чорний, і чаплі, адже ці птахи теж полюбляють вологі луки, поля поряд з водоймами, болота, береги річок та озер. Усі вони на перший погляд дуже схожі один на одного, і люди часто плутають їх між собою. Про це й говорять деякі спільні народні назви цих птахів. Але це різні види птахів, і потрібно навчитися їх відрізняти.

Сірий журавель Grus grus

У польоті легко впізнати за великими розмірами, довгими витягнутими ногами та прямою шиєю, невеликою головою та помірною довжиною дзьоба, який птах легко несе, витягнувши його майже у одну лінію із усім тілом. Політ прямолінійний, спокійний, з відносно повільними та глибокими змахами крил. Із землі птахи піднімаються із розбігу, найчастіше проти вітру. Зграя в польоті зазвичай утворює більш-менш правильний клин, однак перед посадкою цей лад розбивається, і птахи, плануючи, кружляють безладно.

По землі пересуваються великими спокійними кроками, часто копаються дзьобом у землі. Ніколи не сідають на дерева. Корм збирають як на суші, так і у мілкій воді, часто копають ґрунт дзьобом, вишукуючи бульбочки, проростки та насіння різноманітних рослин, молюсків, черв’яків, комах та їх личинок. Можуть ловити рибу на мілководді, дрібних хребетних тварин, поїдати яйця і пташенят. Восени, на прольоті, і взимку журавлі живляться майже виключно на полях, де поїдають зерна сільськогосподарських культур.

Голос. Трубне гучне курликання, яке чутно за кілька кілометрів.

Оселяються журавлі у мало доступних для людини місцях. Віддають перевагу ділянкам заболоченого березового або вільхового лісу з купинами і заростями чагарнику, околицям мохових і осокових боліт з невеликими соснами і берізками. Гнізда розміщують на кочках водно-болотної рослинності, або на купині, будують їх із болотяної рослинності. У кладці 2 буровато- або зеленкувато–оливкових яйця.

Сiра чапля Ardea cinerea

У польоті чаплі витягають лапи назад, а шию S-подібно згинають. Вона виглядає короткою і незвично потовщеною. Політ легкий, з неквапливими помахами крил; на відміну від лелек і журавлів, майже ніколи не ширяє. Міграції птахи здійснюють зазвичай невеликими групами, по кілька особин, але зрідка збираються у чималі зграї.

На землі птах може тривалий час нерухомо стояти біля води або у воді, підстерігаючи здобич (рибу, земноводних і т.п.). Часто сідає на дерева.

Голос гучний, скрипучий, нагадує каркання і хрип; поза колоній птахи зазвичай мовчазні.

Зазвичай гніздиться групами, або колоніями. Улюблені місця проживання – порослі деревами берега дрібних озер, річок і ставків. Гніздиться і на деякій відстані від води, в лісосмузі, гайку або на краю лісу. Недбала споруда з гілок і сучків зазвичай розташована на значній висоті (до 30 м), але деякі птахи гніздяться і в заростях очерету. Як правило, птахи повертаються до старого гнізда з року в рік, і поступово воно стає більші і масивніші. У кладці від 3 до 9, найчастіше 5 або 6 яєць зеленкувато-блакитного кольору, часто з білими вапняковими мазками.

Лелека білий Ciconia ciconia

В польоті шия і лапи витягнуті в одну лінію, але голова трохи нахилена довгим масивним дзьобом до землі, цим силует лелеки добре відрізняється від журавлиного. Злітає після розбігу; політ спокійний, з глибокими помахами крил і частим ширянням.

На землі. Полювати полюбляє на зволожених ділянках з невисокою трав’яною рослинністю: луках, полях, болотах, берегах водойм. Птах неспішно ходить, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом. Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — дощовими черв’яками, комахами, жабами, мишами, рибами та іноді падаллю.

Голос. Мовчазний, в збудженні може тріщати дзьобом.

Оселяється в населених пунктах поряд з людиною. Гніздо влаштовує на стовпах, дахах будівель, водонапірних вежах та на великих деревах. Використовує його багато років. Самка вiдкладає звичайно 3–5, рiдше 1–2 чи 6 білих яєць, вiдомi знахiдки навiть 7–8 яєць.

Лелека чорний Ciconia nigra

Зовнішній вигляд. Розмірами і виглядом схожий на білого лелеку, але забарвлення більшої частини оперення чорне з зеленуватим бронзовим відливом, черево біле. У молодих оперення більш тьмяне.

Політ і звички – як у білого лелеки, проте, на відміну від останнього, дуже обережний і уникає сусідства з людиною.

Гніздиться, як правило, в глухих ділянках лісу по сусідству з великими заболоченими ділянками або заплавами річок, де птах добуває корм; на годуванні може зрідка зустрічатися і в культурному ландшафті, у період міграцій трапляється на луках, пасовищах, полях поряд з водоймами. Гнізда будує на деревах у розгалуженні головного стовбура або на великих бічних гілках на висоті 3–20 м. У повній кладці 2–6 яєць, найчастіше − 4.

Журавель степовий Anthropoides virgo

У польоті на великій висоті відрізнити від сірого журавля не так легко. Для степового журавля характерні більш темна шия, дрібніші розміри та більш скрипучий голос.

На землі із близької відстані добре відрізняється від сірого журавля меншими розмірами та особливими «прикрасами» – добре помітні довгі пучки білого пір’я позаду очей. Живиться безхребетними (переважно жуки, клопи, прямокрилі), вегетативними частинами трав’янистих рослин, їх квітами та зерном.

Голос — дзвінке курликання, вище і мелодійніше, ніж у сірого журавля.

Гніздиться на півдні України на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, зокрема на цілинних степах, пасовищах, сільськогосподарських ланах, перелогах. Гніздо влаштовує на землі. У кладці зазвичай 2, рідше 1–3 оливково-бурих з рудими плямами яєць.