Рік тому колеги з Екологія-Право-Людина виявили схему: Карпатський нацпарк не лише проводив санітарні рубки сумнівної доцільності, але й продавав деревину за заниженими цінами. Тобто свідомо недоотримував кошти, які могли б іти на охорону природи нацпарку.
Що змінилося за цей рік, які дії вжило Міндовкілля, скільки нацпарки рубають, як продають і за скільки?
Відповідь здивувала. Міндовкілля не має інформації про обсяги рубок та ціни на деревину, а про ситуацію з Карпатським нацпарком не в курсі. Добре, що хоч є доручення з березня 2023 року продавати деревину на товарних біржах.
Також Міндовкілля вирішило самоусунутись від виявленої проблеми: тилові нацпарки спокійно собі проводять рубки в сезон тиші. Відомство просто переадресувало наші звернення на самих нацпарків-порушників.
Якось дивно, правда? Чиновники, які керують національними природними парками, просто самоусуваються від озвучених громадськістю проблем та своїх обов’язків?
Ми б хотіли нагадати керівнику «заповідного» департаменту Міндовкілля Едуарду Арустамяну, що нацпарки – це передусім про охорону природи, а не про заготівлю лісу.
Закликаємо забезпечити прозорість та реальну охорону природи в роботі заповідних територій, якими опікується Міндовкілля!
