Поки в Україні триває війна, хаотичність земельного законодавства ріже на шмаття регіональний ландшафтний парк “Висунсько-Інгулецький”. Його межі, до речі, встановлені та затверджені.
Це парк був створений на Миколаївщині в 2011 році, розкинувшися на приблизно 30 цінних степових ділянках Березнегуватської громади в басейні річок Висунь та Інгулець з ендеміками, які зростають лише тут і більше ніде в світі.
Тоді це була сенсація – створити цілий парк у реаліях, коли весь резерв, відведений під заповідання, поступово перетворюється на ріллю. Утім, за 10 років існування адміністрації в парку так і не створили. Ще 5 років тому парк був землями державної власності. Загроз для нього, окрім самозахоплення земель, існувати не могло. Та земельні реформи все змінили.
У 2020 році ми проаналізували всі землі парку і звернулися в контролюючі органи. Тоді в парку було розорано та віддано до приватної власності 220 га територій. Снігурівське відділення поліції надало нам відповіді, мовляв, ніхто не був в курсі, що це парк, тому порушень немає.
Минуло 2 роки і до 220 га знищеного парку додалося ще 400 гектарів.
Приватизованими виявилися цілі заказники та пам’ятки природи, включені до складу парку без скасування їхнього статусу. Тобто землі, що давно мали заповідний статус і за збереження яких несуть відповідальність громади. Парк – один з небагатьох, у межах якого приватизація не відбулася шляхом формування сотень ділянок по 2 га. Під приватизацію тут підпали ділянки площею понад 150 га. Так тепер приватною власністю є ботанічна пам’ятка природи “Пришиб”, що входить в склад однієї з відокремлених ділялок РЛП “Висунсько-Інгулецький”. Подібна ситуація з пам’яткою природи “Балка”.
Ще один парадокс – у межах парку дерибаняться та знищуються землі як з легкої руки ОТГ, так і з дозволів управління Держгеокадастру, хоча в кінці 2021 року Березнегуватська громада рішенням сесії зняла за нашими пропозиціями з земельних торгів цінні степові ділянки
Подібний екоцид в повній мірі рівний екоциду, який здійснює росія під час війни і не може бути виправданий.
Нещодавно ми писали про 20 видів рослин,які можуть зникнути внаслідок військової агресії росії. Цей перелік ми аналізуємо та поступово доповнюємо. У межах парку та між с. Березнегувате та с. Висунськ зростає вузьколокальний ендемічний вид астрагал висунський (Astragalus visuniacus), який наразі під найбільшою загрозою зникнення, оскільки південно-східні ділянки парку є лінією фронту, а Березнегуватська ОТГ регулярно страждає від постійних обстрілів агресором.
Утім, як не дивно, найбільшим ризиком для цього виду є дії місцевої влади, яка не бачить явних порушень. Наразі у нас немає можливості на місці дослідити стан популяцій астрагалу висунсього та парку загалом: парк перебуває на лінії фронту. Це саме стосується і можливості контролюючих органів виїхати в парк та зафіксувати порушення. До того ж, отримання будь-якої додаткової інформації ускладнюється відсутністю спеціальної адміністрації в парку.
Наразі ж відомо: від незаконної приватизації та розорювання найбільше потерпають Висунські ділянки парку, а від військової агресії Інгулецькі ділянки, оскільки вони найближче розташовані до лінії фронту на межі Миколаївської та Херсонської областей.