Міндовкілля оприлюднило на своєму сайті «Концептуальну записку, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки». Її мета − аргументувати ЄС, чому Україна обмежила процедури екологічних оцінок під час воєнного стану.
Відступ від вимог ОВД для будівництва військових об’єктів є очевидним, але наявність у переліку проєкту відбудови Каховської ГЕС дуже сумнівна.
Що саме Міндовкілля пропонує не оцінювати у випадку з відбудовою Каховської ГЕС?
— Територія колишнього водосховища тепер заростає молодим лісом. Його площа за оптимістичними прогнозами становитиме понад 890 кв км. За роки розмінування, проєктування, будівництва та наповнення нового водосховища на цій території буде найбільший дорослий ліс у Степовій зоні України. За законом, цей ліс – самосійний, держава зобов’язана охороняти такі ліси. Та й державам-партнерам, які вкладають великі гроші в ліквідацію водосховищ, навряд чи сподобається, якщо ми будемо свідомо знищувати десятки тисяч га природних лісів для створення водосховища.
— Територію колишнього водосховища займають кілька заказників і 2 нацпарки, що зараз активно заростають молодими лісами. Тобто Міністерство пропонує не проводити оцінку затоплення заповідних лісів?
— Нижче за течією від дамби Каховської ГЕС розмістився Національний парк «Нижньодніпровський» і 40 інших територій ПЗФ. Укргідроенерго заявляє, що «оновлена» Каховська ГЕС буде використовуватись для регулювання пікових навантажень, тобто для масштабних скидів води в окремі години. Це означає колосальні скачки рівня води в заплаві Дніпра, що входить до нацпарку (він весь у зоні можливого коливання рівня води). Тобто все живе на території найбільшого нацпарку півдня України двічі на день буде затоплюватись і змиватись потоками води (а взимку ще й криги). Усі природоохоронні території в цій зоні мають 1-2 міжнародних статуси, запровадження і дотримання яких є частиною європейської інтеграції України.
— Однією з причин необхідності відбудувати Каховську ГЕС називають потребу поновити зрошення. Проте зрошувані колись землі тепер є театром масштабних бойових дій. Чи будуть вони повернуті в господарський обіг, поки судити зарано. Крім того, саме в межах зони зрошення з Каховського водосховища відбувалось найбільше засолення грунтів. Ще 15-20 років і ґрунти в межах зрошуваних земель використовувати буде неможливо. Чи варті 20-25 років відбудови задля останніх 15 років зрошення? І цей процес не варто оцінювати?
— Енергетика. В умовах війни Каховська ГЕС показала свою вразливість та катастрофічні наслідки руйнування. Заміна її на децентралізовані сонячні електростанції задля того ж ефекту потребуватиме в 100 разів меншої площі.
— Ефективність використання води була низькою і цей ефект посилювався через глобальні зміни клімату та опустелювання регіону через надмірну розораність. Втрати води продовжувались і в каналах: у 2013 році лише у Північно-Кримському каналі внаслідок випаровування та фільтрації було втрачено 45% води. Зрошення полів проводилося дощовими установками з великими втратами випаровування. Ця водозатратна система відповідала технологічному рівню СРСР середини 20 століття і створювалась до появи уявлень про екологічні стандарти. Відновлення економіки такого зразку не відповідає принципам та цілям сталого розвитку, що були затверджені для України Президентом Володимиром Зеленським.
Особливо дивні такі виправдання на фоні того, що в «Екологічному договорі для України» (посилання на порталі Президента України), який розробила Робоча група високого рівня з питань екологічних наслідків війни під головуванням Андрія Єрмака та Маргот Вальстрем, чітко прописаний обов’язок проводити ретельну ОВД, особливо для можливої відбудови Каховської ГЕС:
РЕКОМЕНДАЦІЯ 27꞉
Майбутнє Каховської греблі є одним із прикладів, який продовжує обговорюватися в засобах масової інформації науковцями та експертами громадянського суспільства. Уряд раніше заявляв про намір відновити греблю. Тим часом були розроблені цікаві компромісні пропозиції, які заслуговують на увагу, наприклад, будівництво греблі в менших масштабах. Рекомендується залучити незалежних експертів для ретельного аналізу варіантів і пов’язаних з ними екологічних наслідків, враховуючи значний масштаб цього проєкту та його довгострокові й багатогранні наслідки.
РЕКОМЕНДАЦІЯ 42꞉
Необхідно передбачити чіткі заходи захисту, щоб діяльність з реконструкції не завдавала значної шкоди навколишньому середовищу. Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка мають бути обов’язковими для всіх проєктів, планів і програм, незалежно від того, чи йдеться про відбудову після війни, чи про нормальний розвиток, з належним наглядом для забезпечення їх реалізації.
Україна повинна переглянути своє законодавство та будь-які винятки, що діють у воєнний час, і внести необхідні зміни, щоб забезпечити оцінку впливу всіх проєктів будівництва або реконструкції на навколишнє середовище, а також дотримання директив ЄС з оцінки впливу на навколишнє середовище та стратегічної екологічної оцінки.
На нашу думку, правильним рішенням буде повне виключення згадок про Каховську ГЕС з тексту Концептуальної записки, адже такий можливий проект відновлення матиме колосальну кількість впливів на регіон, які по своїх масштабах не поступатимуться наслідкам руйнування на Каховській ГЕС (як зникнення, так і поява водосховища є великим потрясінням для довкілля). І залишити такий проект без оцінки впливу на довкілля буде вкрай нерозумно.
