Конгрес відбувся протягом 9-15 жовтня 2025 року в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, та зібрав близько 10000 учасників офлайн. При цьому, організатори передбачили широкі можливості віртуальної участі з одночасною віртуальною платформою для дистанційної участі.

Це ключова глобальна подія для природоохоронців, урядів, науковців, громадянського суспільства та бізнесу, де обговорювались головні виклики у сфері збереження видів та екосистем.

Україна, як держава, поки не є членом IUCN, і представлена лише двома громадськими організаціями – Українською природоохоронною групою (стала членом в 2023 році) та нашими колегами – МБО “Екологія-Право-Людина” (є членом IUCN з 2005 року). Під час нинішнього Конгресу окрім обох організацій-членів були також представники БО “Фонд природи України”, Національного природного парку “Тузловські лимани” та Франкфуртського зоологічного товариства в Україні – FZS Ukraine.

 

 

Питання екологічних наслідків війни в Україні вперше прозвучало на цьому найбільшому в світі зібранні з питань збереженняи природи.

 

IUCN (Міжнародна спілка збереження природи) — це найстаріша та найбільша у світі природоохоронна організація, заснована у 1948 році. До її складу входить понад 1 400 членів із більш ніж 170 країн, серед яких урядові установи, наукові інституції, громадські організації та представники корінних народів. Спілка координує глобальні зусилля зі збереження біорізноманіття, розвитку мережі природоохоронних територій, протидії зміні клімату та розроблення міжнародних екологічних політик. IUCN є творцем світового Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення.

 

 

Рішення, прийняті на Конгресі що стосуються України

 

Motion 065 – зміна ставлення до країн-агресорів

Перед кожним Всесвітнім конгресом IUCN члени мають право подавати моушени — офіційні пропозиції, які формують глобальну політику Спілки у сфері збереження природи. Після ухвалення вони стають Резолюціями або Рекомендаціями IUCN, що визначають і спрямовують роботу організації на наступні чотири роки і більше.

 

 

Українська природоохоронна група, разом з партнерами Екологія-Право-Людина (Україна), Caucasus Environmental NGO Network (Грузія), Center for Large Landscape Conservation (США), Earth Law Center (США), Center for environmental ethics and law (США) та за підтримки Фонду природи України скористатися таким правом та ініціювала моушен 065 «Створення механізмів взаємодії з членами IUCN, залученими до збройних конфліктів», який був прийнятий на електронному голосуванні та став Резолюцією IUCN.

Що передбачає ця Резолюція?

Відтепер IUCN повинні розробити особливі умови участі у цій організації країн-агресорів і організацій, які зареєстровані в цих країнах, а також впровадити інші рішення, що стосуються збройних конфліктів, війн та збереження природи.

 

Недопущено спроби росії ухилитися від санкцій

Російські учасники Конгресу, у тому числі на рівні “недержави”, намагались використати захід в політичних цілях. Зокрема за задумом представників росії, Конгрес мав прийняти одну з резолюцій, яка вносить зміни до Статуту IUCN – головного документу організації, у формулюванні, яке б означало що країни і організації IUCN вважають міжнародні санкції проти росії – несправедливою дискримінацією і навіть скасувати членські внески російським організаціям, що “постраждали” внаслідок запровадження міжнародних санкцій проти росії. Оперативне відстеження російських соцмереж дає зрозуміти, що навіть саму присутність на Конгресі вони позиціонують як визнання росії більшістю держав світу і прихильність до неї. Фінансову підтримку цього процесу здійснював “Росатом”.

Не дивлячись на те, що росія була представлена досить великою делегацією на чолі з представником відповідного міністерства, наша маленька команда змогла переконати міжнародну спільноту не голосувати за прийняття такого рішення.

Наш виступ на Асамблеї та жорстка позиція під час переговорного процесувідправили проросійське формулювання Резолюції у небуття. Фрагменти дводенної боротьби можна переглянути на відео.

Відео дебатів (лише українські і російські виступи):

 

Українку вибрано на керівну позицію в IUCN

Українка, Діана Гарлицька обрана Канцлером Міжнародної спілки збереження природи (IUCN) від Східної Європи, Північної та Центральної Азії.
Це визнання її багаторічної діяльності у сфері кліматичної та екологічної молодіжної дипломатії, роботи в сфері освіти, спрямованої на зміцнення ролі регіону у глобальних процесах охорони довкілля та сталого розвитку. Діана Гарлицька є засновницею громадської організації Sustainability Narrative Institute (м. Вільнюс, Литва), яка працює над питаннями адвокації та комунікації у сфері сталого розвитку. Вона також навчається в аспірантурі і досліджує зелені фінанси. Її обрання до Ради IUCN відкриває нові можливості для представлення інтересів України та країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії загалом на міжнародному рівні та сприятиме посиленню співпраці у сфері збереження природи.

 

 

Відео оголошення: https://youtu.be/tbTjzQrFflI

 

Нагороди

 

Команда національного природного парку “Тузловські лимани”, виграла номінацію “IUCN WCPA International Ranger Award”

В рамках підготовки до Конгресу Українська природоохоронна група за підтримки Фонду природи України номінувала команду національного природного парку “Тузловські лимани” на отримання нагороди “IUCN WCPA International Ranger Award”. Цю нагороду щороку вручає Всесвітня комісія з природоохоронних територій IUCN (WCPA) за виняткову відданість справі збереження природи. У 2025 році нагороду отримали 13 рейнджерів і команд (6 команд і 7 персональних відзнак) і із різних країн світу — за мужність, стійкість і щоденну працю на передовій охорони довкілля. Серед переможців — команда Національного природного парку “Тузловські лимани” з України, яку відзначено за ефективну охорону прибережних екосистем Чорного моря, боротьбу з браконьєрством і просвітницьку діяльність. Премія передбачає фінансову підтримку від 5 000 до 25 000 доларів США для продовження природоохоронної роботи лауреатів і підкреслює глобальне значення професії рейнджера у збереженні біорізноманіття. Цього року команда НПП “Тузловські лимани” здобула друге місце. Радіємо, що серед багатьох претендентів премію отримує саме команда національного парку, номінована нашою організацією.

Відео нагородження:

 

Міхаель Бромбахер, керівник Франкфуртського зоологічного товариства (FZS) в Україні, отримав нагороду імені Фреда Паккарда (IUCN WCPA Fred Packard Award).

Всесвітня комісія природоохоронних територій (IUCN WCPA) вручила Нагороду імені Фреда Паккарда — одну з найвищих міжнародних відзнак у сфері збереження природи — Міхаелю Бромбахеру, директору Франкфуртського зоологічного товариства (FZS) в Україні. Ця нагорода відзначає багаторічну відданість та особистий внесок у розвиток і захист природоохоронних територій у всьому світі. Під час церемонії Міхаель Бромбахер виступив із промовою про роль українських національних парків у часи війни. У своєму зверненні Бромбахер підкреслив, що війна надала паркам нове значення — вони стали простором безпеки, солідарності та підтримки людей. «Ця нагорода — для всіх хоробрих людей, які захищають природу України попри війну», — сказав він, присвятивши відзнаку українським природоохоронцям.

 

 

Відео нагородження https://www.youtube.com/watch?v=JLtuiyrxsFo

 
 

Події

Низка подій на Конгресі були організовані командою UNCG та Фонду природи України:

 

Сесія “Роль залучення молоді та міжпоколіннього діалогу в збереженні природи в умовах конфлікту та постконфлікту”

У межах Всесвітнього конгресу збереження природи IUCN 2025 у павільйоні Youth Pavilion відбулась сесія «The role of youth engagement and intergenerational dialogue in nature conservation in conflict and post-conflict contexts», організована Українською природоохоронною групою за підтримки Conservation Allies (США). Захід спрямований на обговорення ролі молоді у природоохоронній діяльності під час війни та після неї, а також на пошук шляхів ефективного міжпоколінного діалогу між молодими лідерами, науковцями, правозахисниками й управлінцями природоохоронних територій. Сесія проходила у формі діалогу і рефлексії, що дало змогу учасникам поділитись власним досвідом та поглядами на тему важливості міжпоколінєвого діалогу та молодіжного лідерство особливо в контексті війни та пост-воєнного відновлення. Сесією модерувала Анна Ковбаснюк, Анастасія Драпалюк та Григорій Коломицев були фасилітаторами діалогу.

 

 

 

Сесія “Масштабування збереження природи з урахуванням конфліктів на благо природи, людей та миру: розуміння викликів”

Сесія була присвячена тому, як війни впливають на збереження природи, і як природоохоронна діяльність може сприяти миротворенню. Учасники обговорювали правові та політичні інструменти захисту довкілля під час збройних конфліктів, а також шляхи масштабування “конфлікто-чутливої охорони природи” — підходу, що враховує ризики насильства, нестабільності й соціальної напруги.

Від України виступили Григорій Коломицев та Анастасія Драпалюк (Українська природоохоронна група, Фонд природи України). Григорій розповів про масштаби руйнувань природно-заповідного фонду України внаслідок російської агресії, а Анастасія — про реалії життя українських природоохоронних установ під час війни та необхідність виключення росії з міжнародних природоохоронних організацій.

Питання наслідків російської агресії для природи звучало і на інших сесіях. Для прикладу, під час сесії “Protecting Nature in Armed Conflicts: Advancing Environmental Justice and Resilience” спікерка доктор Матрах Альмутаірі (Kuwait Institute for Scientific Research) наголосила, що війна в Україні є однією з трьох найруйнівніших для довкілля збройних конфліктів останнього століття. У своєму виступі вона розглядала екологічні наслідки воєн у контексті міжнародного гуманітарного права та екологічної справедливості, поруч із прикладами з Перської затоки, В’єтнаму та України.

 

 

Виступи на відео:
https://youtu.be/CT7CbiiiPeY
https://youtu.be/doA39GXA3L0

 

Угода про пілотне постачання, встановлення та навчання роботи з фотопастками для національних парків і заповідників

Безпосередньо під час Конгресу Фонд природи України уклав угоду з Міжнародною організацією “Природоохоронні рішення для дикої природи” (США) відповідно до якої пробна партія фотопасток вже вирушила до України для дослідження природи в цільових національних парках і заповідниках. Окрім обладнання, американські партнери також організують навчання для служби державної охорони природно-заповідного фонду.

 

Пілотне впровадження стандарту зеленого списку IUCN/IUCN Green List

Фондом природи України проведено переговори щодо пілотного впровадження стандарту Зеленого списку IUCN/IUCN Green List. Це інструмент, який дає можливість оцінити якість управління природоохоронною територією відповідно до стандартів IUCN та надати рекомендації що потрібно покращити, щоб досягти таких стандартів. На сьогодні такі стандарти впроваджуються вже в більше 600 природоохоронних територіях на території 60-ти країн.

 

 

Наступні кроки:

1. Членство України в IUCN на рівні держави. IUCN це важливий міжнародний майданчик для просування збереження природи в Україні на міжнародному рівні, налагодження міжнародних комунікацій та започаткування співпраці задля збереження природи. Багато країн представлені в IUCN на рівні міністерств, агентств, інститутів, окремих національних парків тощо. Україна ж представлена лише двома неурядовими організаціями, що значно обмежує можливість просування українських питань збереження природи на міжнародному рівні. Необхідним кроком є приєднання до IUCN України, як держави. Ми плануємо вести переговори з приводу долучення нашої держави до Спілки.
2. Участь у розробленні механізмів взаємодії між членами IUCN, залученим до збройних конфліктів та війн. Відповідно до рішення Конгресу, IUCN має розробити такі механізми. Оскільки цей процес почався за нашої ініціативи, ми плануємо брати активну участь у розробленні цього документу.
3. Впровадження стандарту Зеленого списку IUCN/IUCN Green List в Україні. В Україні не розроблено і не впроваджено механізми оцінки ефективності управління природоохоронними територіями, що призводить до подальшого зменшення біорізноманіття, низької підтримки заінтересованими сторонами, прийняття управлінських рішень не на користь природи. Стандарт Зеленого списку IUCN може бути хорошою основою для розроблення таких механізмів.
4. Збільшення присутності української природоохоронної спільноти в IUCN. Звертаємося до природоохоронних неурядових організацій стати членами IUCN, а окремих науковців та природоохоронців бути активними членами комісій цієї організації. Це дасть можливість отримувати найактуальнішу інформацію про інновації у сфері збереження природи, налагодити контакти з партнерами, пропагувати нашу діяльність на світовому рівні.

 

Ми висловлюємо глибоку та щиру вдячність нашим партнерам Conservation Allies, завдяки підтримці яких ми отримали унікальну можливість бути представленими як повноцінна українська делегація. Ми цінуємо, що завдяки вам наш голос був почутий на міжнародному рівні.