Одна з проблем лісової галузі – закритість інформації. Наявні в публічному доступі реєстри лісорубних квитків неповні, акти санітарного обстеження лісів відсутні, а інформація про продаж та обіг деревини досі лишається закритою від суспільства. Проте є шанс, що незабаром ситуація зміниться!
28 грудня 2020 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів видало доручення №31\1-Д, яким Держлісагентству пропонується оприлюднювати по всім своїм підприємствам та територіальним органам наступну інформацію:
- Копії лісорубних квитків
- Копії актів лісопатологічних обстежень
- Копії сертифікатів про походження пиломатеріалів
- Копії договорів на реалізацію деревини та договорів реалізації пиломатеріалів власної переробки лісгоспів
Чому це важливо для охорони природи?
Про корупцію в лісовій галузі складають легенди. Лише за другу половину 2020 року правоохоронні органи повідомили про підозру в корупції як мінімум десятьом директорам лісгоспів та двом начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Схем є багато, найбільш поширені з них:
- Продаж частини деревини з легальних рубок «наліво» за готівку.
- Продаж продукції «власної переробки» лісгоспів по заниженій ціні за кордон на спеціальні фірми-прокладки, які належать самим же директорам лісгоспів.
- Продаж без аукціону по прямим договорам деревини по заниженій ціні «дружнім» фірмам з подальшим «відкатом» готівкою.
Все просто: чим більше оформив лісорубних квитків – тим більше зрубав – тим більше можеш вкрасти. А на «зароблені» кошти можна «стимулювати» лісопатологів та чиновників обласних управлінь лісового господарства визнати здоровий ліс «хворим» і дозволити санітарну рубку. Чи «домовитись» про оформлення лісорубного квитка «заднім числом».
Відкритий доступ до документів, згаданих вище – це можливість дізнатись за скільки, кому і коли була продана деревина, порівняти обсяги рубок по лісорубних квитках і сертифікатах походження. Як наслідок, виявляти та висвітлювати корупційні схеми.
Не менш важлива і публікація актів лісопатологічних обстежень. Ці документи є обов’язковими для призначення санітарних рубок, в них повинні описуватись конкретні хвороби, шкідники та пошкодження, які є підставою проведення санітарних рубок.
Публічний доступ до документів відкриває і інші можливості. Наприклад, можна перевірити, чи не рубають у заповідних лісах без лімітів. Або чи дійсно деревина, отримана у ході санітарних рубок у заповідних лісах, йде на опалення місцевому населенню, а не на експорт. І багато чого іншого.
Ми сподіваємося, що Держлісагенство буде сумлінно і вчасно виконувати доручення. А на додачу до вищезгаданих документів, надасть ще й доступ до таксаційних матеріалів та електронних планів лісонасаджень. Прозорість – запорука довіри до лісівників.
