Ми вже писали про ризики законопроекту №9136. Одним з них є неможливість Міндовкілля та ОДА відмовити в скасуванні статусу території ПЗФ, якщо будуть подані відповідні документи.
Розглянемо на конкретних прикладах, де Міндовкілля в 2022 та 2023 роках надало відмову в таких клопотаннях (хоча формально всі вимоги були виконані, а авторами документів на скасування були наукові установи).
Заповідне урочище Гостилів було створене в 1983 році. Ставку на річці Гостилів надали заповідний статус для збереження евтрофного болота, яке сформувалась у його верхів’ї.
Скасувати статус у 2023 році пропонує Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Згідно з науковим обґрунтуванням та експертним висновком, підготовленим Інститутом екології Карпат НАН України та Чернівецьким національним університетом імені Федьковича відповідно, болото втратило свою цінність через зміну гідрологічного режиму. І тому подальшого сенсу в існуванні заповідного об’єкту немає.
Щоправда і ОДА, і науковці змовчали про причину зміни цього режиму, хоча простий пошук в гуглі вказує, що в 2015 році гідротехнічні споруди були знищені внаслідок конфлікту між орендарями ставка.
Зліва – знімок за 2015 рік, справа за 2019 рік.
І чомусь замість того, аби притягнути винних до відповідальності та змусити землекористувача відновити гідрологічний режим заповідного об’єкту, останній просто пропонують скасувати.
Інший приклад – гідрологічний заказник Речиця. Створений у 1984 році з метою збереження болотного масиву-регулятора рівня ґрунтових вод. Скасувати його пропонує Житомирська ОДА, на основі наукового обґрунтування та експертного висновку поліського філіалу УкрНДІЛГА.
Причина – втрата цінності через незаконний видобуток бурштину, який тривав протягом 2014-2017 років. Частина заказника прямо пошкоджена копачами, частина зазнала опосередкованого впливу внаслідок осушення на прилеглих територіях.
Якщо подивитись свіжий супутниковий знімок, то частина заказника дійсно пошкоджена копачами. Але прямо на східній межі заказника ведеться видобуток промисловим способом. Який включає осушення території, що безперечно вплинуло на гідрологічний режим заказника.
Трохи пошуку, і виявляється, що промисловий видобуток веде ТОВ «Райт Солюшн». При чому веде незаконно – без проходження процедури ОВД, що й підтвердила перевірка Державної екологічної інспекції в кінці 2021 року. А ділянка заказника «Речиця» входить у межі спецдозволу на користування надрами ТОВ «Райт Солюшн».
Виходить, нелегальний видобуток бурштину вівся в 2014-2017 році на багатьох заповідних територіях Житомирщини, але скасувати вирішили саме заказник «Речиця», саме в 2022 році, саме на території, де ведеться видобуток бурштину певним підприємством. Дивний збіг?
В обох випадках навряд чи науковці б працювали безкоштовно. Тому є підозра, що всі ці дії вчиняються в інтересах зацікавлених у скасуванні статусу територій осіб.
Якщо законопроект №9136 буде ухвалено, у бізнеса, якому заважають природоохоронні території, з’явиться «легальний» механізм її скасування.
Спочатку нищимо територію незаконною діяльністю, потім наймаємо фахівців, які пишуть про втрату цінності території, далі, забуваючи про причину такої втрати, скасовуємо територію і ведемо на ній вже «законний» бізнес.
Саме тому ми закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроект №9136.
P.S. Нашою організацією підготовлені звернення щодо вищезазначених фактів, в тому числі щодо дій посадових осіб обласних державних адміністрацій, які, на нашу думку, мали б звертатись до правоохоронних органів щодо фактів знищення територій ПЗФ, а не пропонувати їх скасувати.