У 2021 році Президент України оголосив про намір у найближчі три роки висадити мільярд дерев. Цей проект отримав назву “Зелена країна”. З цим мільярдом купа проблем, і цього року вони можуть вийти за межі країни, на рівень ЄС.
Минулої п’ятниці Міндовкілля повідомило: український міністр Руслан Стрілець домовився з єврокомісаром з питань довкілля Віргініюсом Сінкевічюсом, щоб об’єднати український “мільярд дерев” зі схожою програмою Євросоюзу.
З 2021 в Євросоюзі діє програма з висадки трьох мільярдів дерев. На перший погляд, об’єднати українську та європейську ініціативи дуже круто. Руслан Стрілець заявив, що наша ініціатива повністю відповідає європейській. Але є одне АЛЕ.
ЄС визначив чіткі критерії, за якими висаджені дерева зараховуються до трьох мільярдів. Нічого несподіваного: у документі чорним по білому написано, що саджати треба місцеві види дерев. І аж ніяк не інвазійні. Навіть приклад про робінію (акацію) є.
В Україні ніяких критеріїв для мільярду дерев не розробляли, є тільки національне законодавство. Воно начебто теж забороняє саджати інвазійні види дерев. Але переліку видів немає. Тому лісівники на вимоги законодавства забивають. Вчора ми писали про те , що лише в 11 областях України навесні 2023 року лісівники планують висадити більше мільйона інвазійних дерев.
Об’єднати українську та європейську програми з висадки дерев зараз банально неможливо. Лісівники вперто саджають інвазійні дерева, європейська ж програма дозволяє лише місцеві види. Якщо об’єднання програм таки відбудеться і факт висадки інвазійних дерев в Україні стане загальновідомим, буде соромно і незручно…
Виправити ситуацію просто. Для цього необхідно включити якнайширше коло інвазійних видів дерев до офіційного переліку, який зараз розробляє Міндовкілля. Тоді висадка інвазійних дерев у лісах офіційно стане поза законом. Зробити це можна досить швидко, встигнувши навіть до весняної лісокультурної кампанії.
Наче нічого складного, але лісівники активно (хоч і не надто аргументовано) виступають проти. Бо “з дідів-прадідів садили”, “все добре з тим біорізноманіттям”, “господарська цінність понад усе” і так далі. Залишається сподіватися на адекватне рішення Міністерства.
