Грубі порушення природоохоронних вимог уже давно стали невід’ємною частиною лісового господарства в Україні. Недоцільні санітарні рубки, знищення заповідних лісів, порушення “сезону тиші” та непроведення оцінки впливу на довкілля – це лише невелика частина природоохоронних порушень, які роблять рубки незаконними. Але куди ж потрапляє заготовлена в такий спосіб деревина? Нове розслідування британської організації Earthsight дає відповідь: цілком імовірно, що зараз ви сидите на стільці з незаконної деревини.
Значна кількість деревини з України потрапляє на закордонні підприємства. Одне з них – відома на весь світ компанія IKEA, яка нещодавно відкрила інтернет-магазин і в Україні. Політика компанії передбачає, що більшість деревини, яка використовується для виробництва меблів, має походити з вторинних джерел або мати сертифікат “екологічного” походження, виданий FSC. Насправді ж все не так райдужно.
Згідно з даними Earthsight, IKEA щорічно купує близько 1000 тонн деревини з України. Значну частину якої становить деревина з Українських Карпат, зокрема з Великобичківського лісгоспу, що на Закарпатті. Утім, про “екологічність” мова не йде. У 2018 році Державна екологічна інспекція виявила 109 ділянок, на яких Великобичківський лісгосп проводив санітарні рубки у “сезон тиші”, що заборонено законодавством. Левова частка цієї деревини через посередників опинилася на фабриках IKEA, а далі – на полицях магазинів у всьому світі. Аналогічні порушення виявлені й у 2019 та 2020 роках.
Це не єдиний випадок порушення природоохоронних вимог у Великобичківському лісгоспі: у тому ж 2018 році лісгосп незаконно отримав більше трьох тисяч кубометрів деревини у ході суцільних санітарних рубок, щодо яких не була проведена оцінка впливу на довкілля. Експерти Earthsight відзначили й інші порушення: необгрунтовані санітарні рубки, трелювання деревини водотоками, рубки у лісах з охоронним статусом тощо. Незважаючи на задокументовані невідповідності вимогам закону, Великобичківський лісгосп рік за роком продовжував постачати деревину з позначкою FSC, вводячи в оману споживачів, які довіряють “екологічному” маркуванню.
Як IKEA, так і Великобичківський лісгосп аж ніяк не можна назвати найгіршими з “екологічної” точки зору. Радше навпаки. На відміну від багатьох інших компаній, IKEA приділяє чимало уваги природоохоронним аспектам своєї діяльності. Той же Великобичківський лісгосп аж ніяк не найменш “екологічний” лісгосп на Закарпатті – його сусіди можуть похвалитися набагато більшими масштабами незаконних рубок. Утім, навіть рівень роботи “найкращих” усе одно залишається недостатнім і призводить до катастрофічної деградації лісів. Чому так виходить?
Порушення природоохоронних вимог в українських лісах неодноразово висвітлювалося на різних рівнях. “Сезон тиші” не перший рік вважається необов’язковим більшістю лісгоспів України. Наявні в законодавстві природоохоронні вимоги не здатні попередити деградацію наших лісів, однак навіть такі вимоги систематично порушуються. Певно, що проблему можна було б вирішити шляхом покращенням законодавства, реформою системи екологічного контролю, а також реформуванням структури Держлісагентства. Проте ні минуле, ні теперішнє керівництво лісової галузі існування проблеми не визнає. Більше того, лобіює послаблення окремих природоохоронних вимог і вважає їх причиною всіх негараздів у лісовому господарстві.
Закордонні компанії-споживачі української деревини могли б суттєво сприяти реформуванню лісового господарства в Україні. Проте наразі вони вважають достатнім покладатися на наявність FSC-маркування, яке зовсім не означає дотримання всіх природоохоронних вимог. Без належної роботи FSC-сертифікації та ретельних перевірок з боку закупівельників шанси на реформування лісової галузі в Україні суттєво падають.
Хочеться сподіватися, що нові дані про незаконні рубки в Україні викличуть адекватну реакцію Уряду. Попереднє розслідування Earthsight, опубліковане в 2018 році, призвело до “наступу на незаконні рубки в Україні”… Але лише на словах. Можливо, на цей раз буде краще?
Автор фото Евгений Фельдман / Новая газета
