Нещодавно ми відвідали річки Савранку, Тилігул та Кодиму, об’їхавши Одеську, Миколаївську та Вінницьку області. Для біологів ця територія донедавна лишалась білою плямою на мапі. Тут немає заповідних об’єктів, територій Смарагдової мережі (вона ж мережа Емеральд (детальніше), а також саме ці річки раніше не були досліджені щодо рибного населення та рослинності.
Навіть спека не стала на заваді нашій меті: адже ці місця варті того, щоб надати їм міжнародний охоронний статус. Зробити це можна, обгрунтувавши їхню важливість для збереження біорізноманіття, що охороняється Бернською конвенцією. І хоча рішення про включення територій до Смарагдової мережі ухвалюється Конвенцією на рівні Ради Європи, наразі в Україні цією роботою займаємося лише ми. Тож, поки триває польовий сезон – ми не зволікаємо!
Що ми виявили?
17 видів риб для Савранки і 16 для Кодими. Зокрема, й види з Резолюції 6 – гірчак європейський, щипавка звичайна, в’юн звичайний.
Натрапили й на інших тварин з Резолюції 6: рибалочку, білого лелеку, крячка білощокого, чепуру велику, черепаху болотяну, жука-оленя. Незважаючи на те, що ці види досі можна побачити в Україні, у Європі вони є зникаючими і охороняються всіма країнами Європейського Союзу.
Зафіксували також значні площі біотопів з Резолюції 4 – прирічкові вербові ліси, рівнинні та низькогірні сінокісні луки, мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки, мокрі або вологі високотравні та папоротеві узлісся і луки, внутрішньоконтинентальні засолені степи, евтрофну рослинність повільно текучих водотоків. Детальніше про рідкісні оселища – у нашому посібнику.
Ці дослідження надзвичайно важливі для створення нових сайтів мережі Емеральд!
Дякуємо за участь колегам-науковцям з різних установ НАН України (Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Національного науково-природничого музею, Інституту морської біології та Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного).
