Продовжуємо розповідати про наслідки від порушення підтримки болотами рівня ґрунтових вод, що відбудеться в ході реалізації проєкту ВВШ Е40.
- Пилові бурі. Від вітрової ерозії в Україні систематично страждає понад 6 млн га території країни, а в роки з пиловими бурями – до 20 млн га. Потрапивши в зволожені балки, під крони дерев і в ставки, подрібнений чорнозем ще швидше розкладається мікроорганізмами й вивільняє в атмосферу накопичений у минулому вуглець. У 2020 році на Поліссі відбулася перша в історії цього регіону пилова буря. У межах басейну р. Прип’яті вітер підняв у повітря значну кількість родючого шару ґрунту і, перемістивши його на 300-500 км на схід, засипав ліси, луки, болота та річки на Київщині й Чернігівщині. У місцях, де почалась буря, стало ще сухіше, а великі площі орних земель стали непридатними для продуктивного вирощування врожаю. Передбачене будівництвом ВВШ Е40 днопоглиблення Прип’яті зумовить зменшення запасів вологи та зволоженості ґрунтів, що є передумовою вітрової ерозії поверхневого шару ґрунту та виникнення пилових бур у регіоні.
- Емісія парникових газів. Одним з найбільших ризиків, пов’язаних з будівництвом ВВШ Е40, є емісія парникових газів, яка може відбуватися на території басейну р. Прип’яті в різному вигляді.
Емісія з розораних територій – вітрова ерозія, що посилюється внаслідок поступового висихання Полісся, призводить до вивільнення “законсервованого” в грунті вуглецю.
Емісія з осушених торфовищ. Здатність торфовищ поглинати вуглекислий газ з атмосфери та накопичувати в собі вуглець робить їх важливим елементом у підтриманні глобальної кліматичної рівноваги. При осушенні рівень води в торфовищах штучно знижується, це запускає процес розкладу органічної частини торфу за участі кисню. Торфовища перестають бути сховищем СО2 і перетворюються на потужне джерело його викидів.
Емісія внаслідок пожеж на торфовищах. Осушення торфовищ створює умови для торфових пожеж. Наприклад, у 2018 році площа пошкоджених пожежами незаліснених торфовищ становила – 271 га, а в “рекордному” 2015 році – 1167 га.
Емісія від транспорту. Тривогу аналітиків викликає можливе зростання емісії парникових газів через перехоплення вантажів з залізничного на внутрішній водний транспорт, а також через появу нових водосховищ. Розрахунки показують, що емісія на польській і білоруській ділянках водного шляху може перевищити 600 тис. т CO2 на рік.
Емісія з поверхні водного дзеркала водосховищ. Додатковим джерелом парникових газів може стати каскад запланованих водосховищ на Прип’яті та Віслі. Гідротехнічні споруди на річках стають одними з вагомих причин вивільнення в атмосферу парникових газів. Створення на річках Вісла й Прип’ять водосховищ сукупною площею 1 900 км2 може стати причиною додаткової емісії CO2 в кількості 1 045 т на добу.
Таким чином, будівництво ВВШ Е40 та передбачене ним днопоглиблення Прип’яті зумовить зменшення запасів вологи та рівня зволоженості ґрунтів, що є передумовою вітрової ерозії поверхневого шару ґрунту та виникнення пилових бур. Осушення Прип’яті, спрямлення та каналізації її русла призведе до пересихання торфовищ на території України та спричинить низку негативних для довкілля та господарства України фізико-географічних явищ. Емісія парникових газів з водойм та водотоків призведе до додаткового негативного впливу на територію України.
Ми вже підготували звіт про вплив проекту Е40 на Україну. Звіт стане в пригоді Міндовкіллю та Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. Саме ці державні органи повинні вимагати транскордонної оцінки проекту Е40. Ми й надалі ділитимемося в наших соцмережах основними меседжами звіту, слідкуйте за нашими дописами.
Звіт підготований у рамках проекту “Формування публічної позиції України щодо проекту Е40”, що реалізується в Україні громадською організацією “Українська природоохоронна група” за партнерської підтримки громадської організації “NESEHNUTÍ Brno” (Чеська Республіка).
