Просторове моделювання поширення лося в Україні показало, що його ареал зміниться, вид відступить на північ під тиском зміни клімату. Згідно прогнозу, лось може повністю зникнути з території України до 2050 року. Розробники моделі, фахівці з біотогеоінформатики наголошують: популяція лося європейського в Україні потребує уваги, вивчення і охорони, адже це великий ссавець, який мешкає на межі свого ареалу, в умовах деградації притаманних цій тварині екосистем. Місць в Україні, де людина не турбувала би лося, практично не залишилось.
«Просторове моделювання поширення лося європейського в умовах кліматичних змін вказує те, що зникнення лося з території України можливе ще раніше 2050 року. Вже найближчими десятиліттями, через деградацію необхідних для існування лося екосистем, що спричинена зміною клімату та іншими негативними чинниками, популяція цього виду в Україні може стати представленою лише ізольованими угрупованнями, існування яких буде покладатись на штучні заходи з підтримки і охорони виду» – зазначає Григорій Коломицев, співавтор моделі, науковець Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, експерт Української природоохоронної групи.
Він наголошує, що для покращення недостатньо локальних природоохоронних заходів: «Пом’якшити негативний вплив кліматичних змін середовище існування лося може ефективне вжиття заходів із протидії зміні клімату».
Як підкреслює кандидат біологічних наук Василь Придатко, співавтор моделі, координатор групи експертів з питань біотогеоінформатики BioModel, лось європейський є лише одним із найвразливіших представників тваринного світу України, що потерпають від масштабного пресингу. І, на жаль, всі проблеми флори і фауни не можна списувати тільки на клімат, про що йдеться у деталізованому повідомленні на сайті BioModel. Індикативно-індексний підхід показав, що клімат чинить лише до 3% впливу на агробіорізноманіття, тоді як фактор землекористування, що спричиняють деградацію місць існування видів – до 40%.
«Через 15-30 років втрати деяких видів флори і фауни в Україні можуть становити 13%, і навпаки, набуття нових видів становитиме, може, 4%. Як ми сумно жартуємо між собою: всі інші види (83%) читатимуть наукові статті і будуть у роздумах, що їм робити далі. Науковою мовою – їхні популяції у Східній Європі зазнаватимуть локальних змін».
Дослідники вважають, що збереження тварин і рослин, які в Україні опиняються у статусі «кліматичних переселенців», може забезпечити системні і комплексні заходи з охорони видів та їх середовищ існування. Для формування і здійснення цих заходів необхідні не тільки політична воля внесення видів у охоронні списки, але і системний моніторинг, проведення досліджень з використанням сучасних геоінформаційних технологій і просторового моделювання, прийняття рішень і вжиття природоохоронних заходів на основі науково обґрунтованих висновків. Без всього цього, збереження лося, підтримання його поголів’я у межах вимог екосистем, стане неможливим.
Контакти для додаткової інформації:
Григорій Коломицев
095 072 89 61
[email protected]
https://biomodel.info/ua/species/alces-alces-elk/
Довідково:
Просторові моделі поширення виду передбачають використання комп’ютерних алгоритмів для передбачення потенційного поширення біологічних видів в географічному просторі і часі, використовуючи параметри довкілля і математичне відображення відомого поширення видів. В більшості випадків параметри довкілля представлені кліматичними даними, такими як температура, опади. Такі моделі поширення видів широко використовуються для охорони довкілля та екологічних досліджень.
Фото Ivars Krutainis @krutainis
