Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!
Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.
Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!
По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.
По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?
По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.
Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?
П’яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди – найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.
І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов’язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.
Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.
Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров’я українців, у нас немає.
Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!
