Після руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року одним з головних питань, що набуло резонансу у суспільстві стало токсичне забруднення мулів, що залишились на дні водосховища. Ми також долучились до вивчення забруднень, щоб мати власне бачення цього питання. Для дослідження проб ґрунту з території колишнього Каховського водосховища було відібрано 119 проб, які репрезентують різноманітні ландшафтно-геохімічні умови, зокрема донні відклади, зони затоплення та осушені території. Лабораторні дослідження було виконано на базі Canterbury Christ Church University (Великобританія).
Протягом 70 років експлуатації на дні водосховища накопичились значні обсяги мулу, оскільки водойма була стоячою і саме у неї потрапляли багато як органічних так і токсичних забруднень. Найбільше забруднення донних відкладів зумовлене багаторічною промисловою діяльністю у регіоні. Найбільший внесок зробили підприємства та гірнича промисловість міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь та Марганець. Після спуску водосховища частина мулів була переміщена і осаджена на території тимчасового затоплення та у Дніпро-Бузькому лимані. Тим самим забруднений субстрат поширився на значну більшу площу ніж до цього займало водосховище.
94% проаналізованих проб ґрунту свідчать про перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) важких металів. Основними забрудниками є миш’як (As), свинець (Pb), стронцій (Sr) та цинк (Zn), концентрації яких перевищують ГДК у 7-17 разів. Лужне середовище (рівень pH 7,0-8,6) стримує міграцію цих токсичних елементів, однак сприяє їхньому накопиченню у ґрунті, що підвищує ризики потрапляння потенційно токсичних речовин у харчовий ланцюг. Це може мати наслідки для територій, що зазнали тимчасового затоплення і в майбутньому будуть місцями повернення людей та відбудови населених пунктів. Особливу увагу складають рухомі форми металів, які здатні активно переходити у рослини, створюючи ризики для екосистеми.
Результати досліджень підтверджують, що територія колишнього Каховського водосховища наразі є зоною екологічного лиха. Звісно, в час існування водосховища ситуація не була кращою. Але використання його дна ніхто не обговорював і тому це питання здавалось не актуальним. Зараз можна стверджувати, що забруднення важкими металами унеможливлює сільськогосподарське використання дна колишнього водосховища. Натомість це ніяк не заважає відновлюватись природним екосистемам. Процеси ґрунтоутворення вже активізувалися, особливо на ділянках із вищим вмістом органіки.
Звісно, це лише початок досліджень. Для зменшення екологічних ризиків у майбутньому, необхідно вивчити вплив забруднення на біорізноманіття, а також оцінити ефективність методів фіторемедіації – очищення ґрунтів за допомогою рослин. Плануємо продовжити дослідження та відстежувати, як відновлення екосистем змінює стан довкілля на цій території.
Більш детальна інформація незабаром буде доступна у повному тексті нашого дослідження.
