На території нашої держави є рідкісні види тварин та рослин, які перебувають під загрозою зникнення. Кожен з них – унікальний та прекрасний. Більшість з них охороняються на рівні Європи.
Україна взяла на себе зобов’язання зберегти ці види. Для їх збереження створюється Смарагдова мережа – території, де держави охороняють види, що потребують захисту на європейському рівні. Щороку кожна з країн звітує про результати охорони таких видів. Утім, в Україні всі ці види зможуть отримати реальний захист лише з ухваленням Закону “Про території Смарагдової мережі”, який уже зареєстровано у Верховній Раді України. Ми розкажемо про 26 унікальних видів України, для збереження яких створюється Смарагдова мережа.
Знайомтеся – ховрах європейський. Цей вид ссавців є одним з найбільш рідкісних у нашій державі. З жовтня й до кінця березня ховрахи проводять у сплячці. Латинська назва ховраха “citellus” походить від словянського “суслик”, “сусел”.
У 50-х роках ХХ століття на 1 гектарі було до 35 нір ховрахів. Утім, через тотальне переслідування людиною колись масовий вид практично вимер у природі. На сторінках Червоної книги України 2009 року зазначено, що він є зниклим у природі на території України. Проте останні колонії цих симпатичних звіряток досі зустрічаються вздовж долини Дністра та передусім − у Північній Бессарабії − Чернівецькій області. Разом зі зникненням ховрахів значно скоротили свою чисельність і багато видів хижих птахів, опинившись на межі вимирання.
Востаннє присутність ховрахів науковці підтверджували в 2020 році, тоді ж усі місця його проживання запропонували включити до Смарагдової мережі. Утім, до ухвалення Закону України “Про території Смарагдової мережі” запровадити конкретні заходи з охорони природних оселищ цього унікального виду неможливо. Адже степи не мають охоронного статусу й стрімко знищуються. Щороку таких територій меншає, тож ми з нетерпінням очікуємо на ухвалення закону в 2021 році! Від цього кроку залежатиме не лише охорона видів, які зникають, але й імідж нашої держави на міжнародній арені, зрушення на шляху до євроінтеграції та, можливо, найголовніше − добробут місцевого населення, що напряму залежить від збереження дикої природи.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».