Спроби зазіхань уже були. Взяти хоча б Дністровську ГЕС (Чернівецька область), на яку здійснили ракетну атаку 31 жовтня.
Ми відбулися малою кров’ю: пошкоджень зазнали лише електричні компоненти греблі. І хоч “загрози повеней немає”, як заспокоїли нас ЗМІ, наслідки обстрілу спостерігаємо навіть через півтора місяця.
У заручниках ситуації опинилися крихітні жителі національного парку Нижньодністровський, що вниз за течією (Одещина).
Гнізда мишоподібних гризунів з високою ймовірністю потрапляють в зону підтоплення водами Дністра. Важливо, що час для повноводдя зовсім не характерний — зима. Миші планували поповнення родини як зазвичай. Натомість період розмноження збігся з аварійними спусками Дністровського водосховища після ракетної атаки (припускаємо, це є причиною підтоплення плавнів).
Як зазначає зоолог Микола Роженко, «питання успішності виживання малюків залишається відкритим. А мишоподібні гризуни в природних системах Нижньодністровського національного природного парку — основа трофічної піраміди. Від їхньої загибелі першими постраждають сови (бо це їхня основа харчування), хижі птахи, а далі великі хижі ссавці (вони також залежать від мишеподібних, оскільки останні складають значних відсоток їхнього живлення)».
Світлина Миколи Роженка
