Кожна територія природно-заповідного фонду (ПЗФ) має Положення, що визначає “правила” існування цієї природоохоронної території. Положення розробляється після офіційного створення кожного з об’єктів ПЗФ. У випадку із заказниками, територія яких не вилучається у землекористувачів – безпосереднім землекористувачам видається охоронне зобов’язання, документ щодо обмежень використання та режиму території, і надалі вони відповідають за збереження територій заказника у своєму користуванні (на етапі створення заказника власники надавали своє погодження). В деяких випадках, сільські та селищні ради, ігноруючи статус заказників, роздають під оранку або забудову заказники. Але забувають, що саме вони лишаються відповідальними за їх збереження. Лідером «з кінця» в таких безвідповідальних рішеннях є Дніпропетровщина. Як ми повідомляли ще рік тому, понад 50 заказників в області принаймні частково розорані або роздані під ріллю. Якщо точніше – це власне всі 50 заказників Дніпропетровщини, що фізично мають ділянки, які можна розорати. Також саме Дніпропетровщина є лідером «з кінця» і по успішності покарань за пошкодження заповідних територій.
Сьогодні нам стало відомо про те, що до деяких власників охоронних зобов’язань почало «доходити», що вони дійсно лишаються «крайніми» у роздачі земель і пошкодженні території заказників і несуть за це відповідальність згідно закону.
А ось і приклад: Божедарівська селищна рада Кам’янського району Дніпропетровської області. На своїй сесії 30 вересня 2021 року селищна рада розглядала не лише десятки рішень із схожими назвами «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», але й рішення з цікавою, унікальною назвою: «Про відмову в погоджені Положень об’єктів природно-заповідного фонду».
Справа от в чому: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації раз на кілька років оновлює Положення про всі заказники. І ось дійшла черга їх оновитиі для ландшафтних заказників місцевого значення «РЕКАЛІВСЬКИЙ» (631 га), «СТЕПОВИЙ КАНЬЙОН» (433 га), «ВИТОКИ РІЧКИ САКСАГАНЬ» (418 га), «ВЕРХНЬОБАЗАВЛУЦЬКИЙ» (786 га), «ВИТОКИ РІЧКИ БАЗАВЛУК» (671 га), та «ЖИТЛОВА БАЛКА» (347 га). Всі ці заказники створені у 2013-2015 роках, нанесені на Публічну кадастрову карту, включені до генплану області і є досить відомими об’єктами.
Але у селищної ради своя точка зору. Що цікаво, цю оригінальну точку зору абсолютно серйозно вписали у рішення № 35-14/VIII від 30 вересня 2021 року. Рішення варте того, щоб його процитувати: «В зв’язку з тимщо на зазначених територіях розташовані земельні ділянки, які знаходяться у власності та користуванні фізичних та юридичних осіб з існуючими правовстановлюючими документами (право власності, оренда) та на яких уже здійснюється сільськогосподарська діяльність (відповідно до Наказів головного управління Держгеокадстру та рішень Божедарівської селищної ради)… Тобто тут уже йдеться мова про порушення режиму та охорони використання земель природно-заповідного фонду розпорядником, і він відкрито визнає допущені ним протизаконні дії.
…відповідно до розпорядження Кабінету міністрів Украйні «Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад»… наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Божедарівській селищній раді за актами приймання-передачі передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність, за межами населеного пункту без встановлених обмежень, а саме території заповідного фонду…
… враховуючи вищезазначене, Божедарівська селищна рада… прийняла рішення «Про відмову в погоджені Положень об’єктів природно-заповідного фонду».
Звісно, винних у цій ситуації багато. В першу чергу це Держгеокадастр і сама селищна рада, які на різних етапах надавали ділянки під ріллю в заказниках. І тут рішення про відмову в оновленні погоджень не допоможе. Заказники законно створені і власники охоронних зобов’язань відомі, і таке рішення ніяк не впливає на існування заказників, адже зміна їх території не належить до компетенції сільради. З іншого боку – все це вказує на масштаби безвідповідальної роботи контролюючих органів у Дніпропетровській області, що допустили дійсно найбільші масштаби роздачі заповідних територій в країні.
Втім «шапка горить» все ж на селищній раді. Достатньо подивитись публічну кадастрову карту і побачимо, що, наприклад ділянки в заказнику «Витоки річки Саксагань» 1222082500:01:001:0604 (1 га) і 1222082500:01:001:0572 (2 га) були передані у приватну власність для ведення особистого селянського господарства у 2020 році. Схожа ситуація і в інших заказниках. Тобто всупереч тому, що заказник існує вже протягом 7 років, селищна рада до останнього часу продовжувала роздавати в ньому ділянки під оранку. А нині осягнувши масштаб порушень – вирішила спробувати захиститись від відповідальності за вчинені дії.
Фото Артем Жеребцов, CC BY-SA 4.0
