#Смарагдові_скарби біорізноманіття України: півонія тонколиста, Харківщина
На території нашої держави є рідкісні види тварин та рослин, які знаходяться під загрозою зникнення. Кожен з них по-своєму унікальний і прекрасний. Усі вони охороняються на рівні Європи й наша держава взяла на себе зобов’язання зберегти їх для всієї Європи. Для їх збереження в Європі будується Смарагдова мережа. В Україні всі ці види зможуть отримати реальний захист з ухваленням Закону України “Про території Смарагдової мережі”, який зареєстровано у Верховній Раді.
Ми розкажемо про 26 унікальних видів України, для збереження яких на європейському рівні наша держава створює Смарагдову мережу.
Наступна на черзі – півонія тонколиста. Українці здавна називають цю рослину “воронець”. В Україні зустрічається в південній частині Лісостепу, у Степу (південь Луганщини, Донеччини, Харківщини та Запоріжжя), а також на яйлах Гірського Криму (наприклад, на Чатир-Дазі). Раніше цей вид був значно ширше розповсюджений. В різних областях України його назва присвоєна кільком населеним пунктам. І ще одному – на заході Польщі. Півонія тонколиста – один з найвідоміших видів рослин, занесених до Червоної книги України.
Утім, чисельність цієї рослини в природі стрімко зменшується. Її зривають для букетів, викопують, аби пересадити на присадибну ділянку або на цвинтар. Але більш за все півонії страждають від розорювання степів, адже цілинні степи, що були в минулому батьківщиною більшості диких півоній, майже всі розорані. Одна з найбільших диких популяцій воронця зростає в заповіднику Хомутовський степ на Донеччині. Але ця територія зараз окупована, і за роки окупації там відбулося кілька значних пожеж, а частину території розорали.
Усі території, де зустрічається півонія тонколиста, в Україні вже включені до Смарагдової мережі або номіновані на включення до неї. Утім, до ухвалення Закону України “Про території Смарагдової мережі”, запровадити конкретні заходи з охорони природних оселищ півонії тонколистої неможливо. Щороку таких територій стає все менше. З нетерпінням очікуємо на затвердження закону у 2021 році!
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».