У реєстрі з ОВД нещодавно з’явився кейс від ТОВ «АРТІЛЬ». Ідеться про розробку й рекультивацію родовища базальтів в Луцькому районі, але після розробки замість лісу залишиться ставок глибиною 38 м і площею майже 80 га. Кар’єр повністю планується за рахунок лісів! Що не так з цим кейсом?
1. Звіт містить лише оцінку впливу риття карьєру. Утім, у звіті мимохіть згадується і про засипку болота, і про будівництво під’їзної дороги та проммайданчика.
2. У звіті згадується про пилопригнічення на новозбудованій дорозі. Утім, жодного слова про те, де буде проходити дорога та про оцінку її впливу, а йдеться про прокладання насипної дороги до 5 км через болота та мережу каналів басейну Прип’яті, що будуть повністю нею перекриті.
3. Те саме стосується і ЛЕП – у звіті жодних подробиць. Окремого звіту ОВД як на прокладання дороги, так і на спорудження багатокілометрової ЛЕП у болотах немає. Хоча саме прокладання насипної дороги та ЛЕП спричинить зміни гідрологічного режиму на великих площах, що може стати причиною подальшого усихання лісів та ще масштабніших лісових пожеж.
4. Звіт не говорить про масштаби знеслісення внаслідок прокладання доріг і ЛЕП, а їх площа може подвоїти масштаби вирубок в разі реалізації цього проекту.
5. Зміна гідрологічного режиму внаслідок утворення великого кар’єру в болотах означає утворення резервуару об’ємом до 30,5 млн кбм. В умовах низького рівня грунтових вод в регіоні в останні роки планована діяльність призведе до падіння рівня грунтових вод у всьому лісовому масиві. А отже, крім загрози масштабних лісових пожеж, почнеться масове вивільнення в атмосферу вуглецю, накопиченого в торфі.
Цікавинка: у Звіті немає інформації про ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ впливу на види флори та фауни (зокрема видів Червоної книги та Резолюції 6 Бернської конвенції), що зустрічаються на території планованої діяльності. У тексті є репліки, мовляв, дослідження проводились, але не зазначені дати та конкретні місця знахідок перелічених видів. Ми дуже сумніваємося, що автор міг зустріти на території «обстежених ним кварталів» дюжину видів водоплавних птахів, видру та сокола-сапсана, яких в не може бути в лісах в принципі.
Види, занесені до червоної книги, вказані автором як не червонокнижні, а не занесені до неї (наприклад, бобер річковий) – як червонокнижні.
На жаль, такі вигадані оцінки типові для доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Вінницького національного аграрного університету І.Нейка, про якого ми вже писали і який встигає протягом сезону написати десятки подібних звітів одночасно, облетівши кілька областей.
Ми вже написали наші зауваження та просимо Міндовкілля відмовити у видачі позитивного висновку з ОВД даному кейсу.
