Ми в ЗМІ

Український степ, оспіваний у віршах та змальований у картинах, сьогодні опинився на межі зникнення. У степовій зоні, що охоплює¹ 40% території України, лишилося² близько 3% справжніх степів — все інше віддано під сільське господарство чи засаджено лісами. Крім того, степи, які колись були візитівкою українського сходу та півдня, понівечила війна. Ми поговорили з Олексієм Василюком, головою правління Української природоохоронної групи, молодшим науковим співробітником відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, про те, як зникають степи України, чим вони важливі та як їх зберегти.

Читати більше.

Україна в реаліях війни готує пояснення щодо непроведення важливих екологічних процедур — оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Відступ від правил має полегшити екстрену відбудову пошкоджених обʼєктів та забезпечити оперативне реагування. Проте такий підхід до відновлення Каховської ГЕС і будівництва Національного меморіального кладовища викликав обурення громадськості та суспільний резонанс.

Читати більше.

Санітарні рубки призначені для того, щоб “оздоровлювати” або рятувати ліси від хвороб і наслідків стихії. Але на практиці значна їхня частина використовується лісівниками для прикриття, щоб рубати здоровий ліс там, де це заборонено.

Оскільки загалом впродовж останніх чотирьох років за рахунок санітарних рубок було отримано понад 40% усієї деревини в Україні, йдеться про значні масштаби можливих зловживань і порушень. Які до того ж завдають шкоди природі.

14-го березня комітет Верховної Ради з екополітики та природокористування підтримав законопроєкт № 9516. Він дозволяє лісівникам проводити майже всі суцільні санітарні рубки, уникаючи процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Тобто на власний розсуд – незалежно від того, чи справді такі рубки виправдані й наскільки вони можуть нашкодити природі та самому лісу в майбутньому.

Якщо депутати проголосують за проєкт документу, то, на думку природоохоронців, лісівники позбудуться важливого механізму зовнішнього контролю за їхньою роботою. А Україна, відповідно, скоро втратить свої найцінніші ліси.

Читати статтю повністю.

Аналітики Української природоохоронної групи щодня розбирають десятки справ: знищення природи, корупційні схеми, екологічні порушення, негативні новинки законодавства, — усе це добро перетворюється на новини, які потрапляють на очі журналістам, чиновникам і нашим читачам. Від останніх ми регулярно отримуємо запитання: «Як допомогти?». У цій статті на прикладі досвіду Української природоохоронної групи розберемося, як найдієвіше можна допомагати громадським активістам.

Читати статтю повністю.

Хто хоче отримати монопольне право на водні ресурси держави?

Державна водна агенція презентувала візію створення акціонерного товариства «Вода України». Суперечка, хто контролюватиме меліоративні системи точиться давно. За цю сферу ведуть боротьбу два відомства – Мінекології та Мінагрополітики. Йде мова дві різні філософії: екологи намагаються максимально зберегти за собою право на управління водними об’єктами та водогосподарськими спорудами, а аграрії отримати максимально ефективний доступ до них задля ведення аграрного бізнесу.

Але поки два міністерства з’ясовували стосунки, в Офісі президента визріло своє бачення проблеми. Там вирішили шляхом, по якому вже пішла держава у випадку з лісами. Нагадаємо, уряд вже створив в обхід парламенту державне підприємство «Ліси України». Воно у перспективі, як передбачає урядова постанова, має всі шанси стати акціонерним, а це ймовірний шлях і до подальшої приватизації. А от що стосується води, то «Вода України» має стати акціонерною компанією на старті.

Куратором реформи у лісовій галузі є заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. І як виявилося, він же взявся і за реформу водної галузі.

У вересні минулого року заступник Єрмака заявляв, що після «Лісів України» буде ще один аналогічний проєкт, бо вони тепер «працюють з водою». І кінцева мета в цьому всьому – максимальну кількість господарських функцій, які можна передати приватним власникам, передати шляхом приватизації.

Читати статтю повністю.

Жоден вид тварин, рослин чи грибів не з’являється на світ “поганим” чи “хорошим”, бо природа не знає таких категорій. Кожен просто виконує свою функцію і таким чином підтримує життя інших видів, зокрема й нашого.

Але деякі організми, коли потрапляють у чужі для них екосистеми, порушують порядок, що складався впродовж багатьох тисяч років. Вони можуть навіть знищити ці екосистеми разом із тими, хто в них живе. Такі види-чужинці називають інвазійними.

Кому ж шкодять інвазійні види?

Читати статтю повністю.

Незабаром Європарламент голосуватиме за остаточну редакцію Закону про відновлення природи – EU Nature Restoration Law, який називають екологічною конституцією Євросоюзу. За законом, буде заборонено погіршувати стан природних екосистем, порушені ж екосистеми треба буде відновлювати.

Країни-члени рахуватимуть десяток природоохоронних індексів, як-от кількість пташок та метеликів на полях; різноманіття ландшафтів. І працюватимуть, щоб ці показники зростали.

Український же уряд, який начебто йде до ЄС, від імені відповідального за землекористування Міністерства аграрної політики, робить усе навпаки.

У разі ухвалення вони знищать українську природу.

Читати статтю повністю.

З висоти пташиного польоту закарпатська полонина Боржава сама нагадує птаха. Одне крило вказує у бік Воловця, інше – на Міжгір’я. Є голова та хвіст.

На Боржаві багато повітря. Щоб вдихнути його на повні груди, сюди круглий рік приїжджають любителі гір та активного відпочинку з різних куточків України. А для киян Боржава – це взагалі “спеціальна пропозиція”, бо через зручну логістику вона ближча за майже будь-які інші карпатські гори.

Увечері після роботи сідаєш у потяг, а зранку виходиш у Воловці й без усіляких маршруток, дизелів чи таксі просто починаєш підійматися в гори. Наступну ніч ночуєш у наметі під зорями, а в понеділок зранку, після потяга вже сидиш в офісі, де ніхто не здогадується про твою неймовірну подорож на звичайних вихідних.

І ніхто тебе не викаже, бо в горах можна зустріти тільки таких же, як і сам – втікачів із міста. Або місцевих мешканців, що збирають на полонині яфини, тобто чорниці, і їм не до секретів заїжджих туристів.

В деяких місцях Боржави повітря здіймається вгору. Очима цього не побачиш, але дельта- і парапланеристи вміють ловити висхідні потоки і люблять тамтешні місця більше за будь-які інші в Карпатах. Як Коктебель, але поки про нього залишається тільки згадувати й мріяти.

Над Боржавою літають птахи, які подорожують через пів світу наввипередки з вітрами. Саме через ці вітри на гірському хребті хочуть звести понад три десятки вітряків – кожен вищий за “Гулівер”, що в центрі Києва. Або за піраміду Хеопса.

Вони вироблятимуть електроенергію, яку традиційно називають “зеленою”. Але витіснять із Боржави тих, хто літає, збирає ягоди і тікає від міст з їхнім галасом, торговельними центрами та офісами. І гори з вітряками вже ніколи не виглядатимуть так, як раніше.

“Українська правда” розповідає, чому запланована вітроелектростанція на Боржаві – це зовсім не “зелена енергетика” і чому від будівництва вітряків програють і люди, і дика природа.

Читати статтю повністю.

Більш ніж 37 тис. видів люди заселили поза межі їхніх природних ареалів за кілька останніх століть. Майже десята частина з них стали інвазійними і шкодять новим домівкам. Чужорідні рослини і тварини — одна з головних причин, чому скорочується біорізноманіття на планеті; вони негативно впливають на продовольчу безпеку й загрожують здоров’ю людини. Щорічні збитки для світової економіки через це оцінюють у $420 млрд. Такі дані можна знайти у вересневому звіті Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття й екосистемних послуг для ООН.

Тоді як одні держави борються з поширенням агресивних чужинців, в Україні спочатку запроваджують, а за кілька місяців скасовують заборону використовувати 13 інвазійних видів дерев для відновлення лісів. Цей документ науковці називали одним з небагатьох справді природоохоронних здобутків останнього року.

Читати статтю повністю.

Чи були ви колись у лісі? Очевидно, що майже всі – так. А чи були у справжньому лісі? Не поспішайте з відповіддю.

“Справжній ліс” – це не поетична метафора, чи маркетингова фішка. В Україні таких лісів залишилося дуже мало. І якщо ви не мешканець Карпат, затятий мандрівник, або дослідник, то, цілком імовірно, ніколи не бачили на власні очі справжнього лісу.

А виглядає він так. Дерева ростуть без жодного порядку. Серед них – товсті дуби чи буки, що з’явилися на світ ще в позаминулому столітті. Але є не дуже старі і зовсім молоді дерева. Просто як у людському суспільстві. Мертві стовбури на землі, зокрема і зовсім зотлілі – важливий атрибут справжнього лісу. Їхню мертву деревину населяють безліч видів комах і пронизують гіфи – невидимі “нитки” грибів. Саме тому кажуть, що в мертвій деревині більше життя, ніж у живій. В дуплах старих дерев живуть птахи та кажани.

Чого ви точно не побачите в такому лісі – пеньків від зрубаних дерев. Про такий ліс кажуть, що він ніколи не бачив сокири. Власне, цим і пояснюються старі дерева, птахи, кажани, жуки-олені та інші червонокнижні тварини, яких можна в ньому зустріти. Науковець би сказав, що тут велике біорізноманіття.

“Головна обсерваторія” пропонує разом із її автором Дмитром Сімоновим та представниками ГО “Українська природоохоронна група” здійснити мандрівку до справжніх карпатських лісів.

На жаль, ми побачили там не лише незайману природу. Але й вирубані ділянки старовікового лісу. І ті, які лісівники збираються найближчим часом прорідити санітарними рубками, про що свідчать позначки на деревах. Потрібно це для того, щоб буцімто врятувати ліс від страшних хвороб. Залишається збагнути, як же він до цього не одну тисячу років виживав без людської турботи?

Парадоксально, але багато подібних речей робиться цілком законно. Один із героїв нашого подкасту, природоохоронець Єгор Гриник каже: найкраще, що людина може зробити для старовікового, тобто, справжнього природного лісу – залишити його в спокої. В цьому випуску “Головної обсерваторії” говоримо про те, що ліс – це не тільки дерева і про загрози, які нависли над природою Карпат.

Слухати подкаст на “Українській правді”

У назві Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “зашиті” дві функції − захищати довкілля та контролювати використання природних ресурсів. Але останнім часом виглядає, що у фокусі Міндовкілля зовсім інше − не заважати експлуатації української природи.

Найбільш показовим є приклад лісів. Незаконні рубки, знищення старовікових лісів та рідкісних видів, суцільні рубки лісів Карпат − з 24 лютого все це нікуди не зникло. Ба більше, лісова галузь потужно рухає ідею збільшення обсягів рубок лісів! Насправді збільшити обсяги рубок з мінімальною шкодою для довкілля можна. Передусім за рахунок рубок догляду в численних штучних лісах. Але лісова галузь хоче рубати побільше не в монокультурах, а в залишках старовікових лісів!

Читати більше.

Чому російський теракт на Каховській ГЕС став лихом для всієї Європи? Що побачили науковці на дні осушеного водосховища? Що виявили у товщі води Чорного моря, куди хлинули тонни отруйної прісної води? Які тварини та рослини зникли в Україні назавжди через підрив росіянами Каховської ГЕС? І чому все-таки не витримали залізобетонні стіни Каховської ГЕС? Вперше про це розповів директор станції Олег Пащенко. Що буде далі з осушеними територіями? Варіанти розвитку подій – у документальній стрічці “Побачити дно” журналістки ТСН Наталії Ярмоли.

Дивитися фільм

Майбутнє лісу начертано на стовпчику коло лісової дороги: “СР-24”. Літери означають “суцільна рубка”, а цифри − 2024-ий рік. Тобто наступного року, згідно з документами, 1,4 гектара лісу поруч зі стовпчиком повністю вирубають.

Нічого протизаконного тут немає, але цей ліс шкода. Востаннє його рубали приблизно сто років тому. Відтоді тут постаріли дерева, деякі трухлими лежать на землі, але їхнє місце займають молоді.

Так і має виглядати дикий ліс, у чиє життя не втручається людина. Замість прямих шеренг однакових сосен у ньому панує безлад. Але саме цей безлад є опорою для біорізноманіття.

На трухлявих деревах виростають різні гриби. Гнилим корінням живляться личинки рогачів. Дупла старих дерев заселяють птахи й кажани. Над поверхнею землі виростають мурашники. Під землю ведуть чиїсь нори. Густі кущі та бурелом ховають життя лісу від людей, яких і так небагато в цьому куточку Малого Полісся.

“Українська правда” разом із “Українською природоохоронною групою” вирушила на південь Рівненщини, щоб з’ясувати, чому Дермансько-Острозький національний парк не може врятувати цінні природні ліси, для охорони яких його створили понад 10 років тому.

І чому подібні історії легко знайти майже в будь-якому куточку України, де заповідники, нацпарки й заказники створюються значно повільніше, ніж люди знищують останні куточки дикої природи.

Читати більше.

Зараз є всі передумови для відновлення на місці колишнього Каховського водосховища Великого Лугу, найбільшого природного лісу степової зони України.

Читати більше.

Один із кращих трансплантологів світу стикнувся з моральною дилемою. П’ять його пацієнтів потребують донорських органів, без яких кожному лишилося жити лічені дні. Одному потрібне серце, двом іншим – по нирці, а ще двом – по одній легені.

Одна мертва людина могла б врятувати життя п’ятьох інших.

І ось на плановий медичний огляд до цього самого лікаря приходить молодий чоловік. Не просто живий, але й абсолютно здоровий, бо регулярно проходить огляди. І за неймовірним збігом обставин його органи сумісні з організмами кожного з п’яти пацієнтів.

Можливо, лікарю вдасться пояснити чоловікові, що його життя можна поміняти на п’ять інших? Але чи має лікар моральне право брати участь у такому “обміні”? Чи, можливо, навпаки – мусить піти на злочин для порятунку людей?

У житті чи навіть у хорошому кіно таку ситуацію майже неможливо уявити. Її вигадала американська філософиня Джудіт Джарвіс Томсон у 80-х роках минулого століття для уявного етичного експерименту. Як один із варіантів більш відомої проблеми вагонетки.

До нашої подальшої розмови цей експеримент не має безпосереднього відношення. Зате він легітимізує інший уявний експеримент. Не менш жорстокий, але корисний, щоб розібратися, що таке біорізноманіття і що з ним відбувається. А найголовніше: чому це привід бути дуже стурбованим не лише “екологам та науковцям”.

Читати більше

У травні 2023 року Міндовкілля затвердило перелік 13 чужорідних інвазійних видів дерев, заборонених до висадки в лісах України.

Однак Державна регуляторна служба (ДРС) заявила, що перелік затвердили з порушенням процедури і тому підлягає скасуванню

Читати більше.

За даними Міжнародного союзу охорони природи, понад 42 тисячам видам тварин загрожує зникнення.

Серед них ссавці, птахи, плазуни, земноводні, комахи та інші представники розкішного тваринного світу.

Також тисячі видів мають інші “вразливі” статуси.

В Україні червонокнижні тварини потерпають від пожеж, російської окупації, затоплення внаслідок теракту на Каховській ГЕС та обстрілів.

Рідкісні тварини можуть вразити вас не лише красою, а й унікальними “здібностями” чи винятковою роллю для природи!

Частина з них перебуває за крок до вимирання, але інших можна врятувати спільними зусиллями людей.

Що ви знаєте про тварин, які потребують особливого захисту?

Читати більше.

Навесні цього року петиція з проханням зберегти дику природу Свидовця – одного з найкрасивіших місць Карпат – швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів. Текст петиції містив два прохання – взяти Свидовець під охорону і не допустити будівництва курортів-монстрів, що їх планують Коломойський та його люди.

Як змінилася ситуація за останні 5 місяців?

Детальніше.

За три тижні після підриву Каховської греблі докторка біологічних наук та екологиня Анна Куземко мала змогу разом з колегами по експедиції побачити принаймні частину Каховського водосховища.

Паростки рослин, відклади мушель, що оголилися після того, як вода пішла, ґрунти, на яких десятки років тому росли фруктові сади, — лише частина з того, що відкрилося.

“Якщо найближчим часом не почнеться відновлення греблі, то ми матимемо унікальну можливість спостерігати, як розвиватиметься рослинність на цій території”, — каже вона.

Читати більше.

Інтерв’ю з ботаніком Української природоохоронної групи про те, що відбувається з природою на місці колишнього Каховського водосховища.

Читати

У травні 2023 року Міндовкілля затвердило перелік з 13 чужорідних видів дерев, які заборонено висаджувати в українських лісах. Представники лісової галузі, які критикують це рішення, домагаються вилучення деяких дерев із затвердженого переліка.

Детальніше.

Читати більше.

Прямі втрати та втрати потомства оцінені приблизно в 10 млрд гривень.

Більше.

Поки багато хто переймається долею лісів на лінії фронту, держава планує добивати залишки лісів у “тилових” областях. Минулого року про намір збільшувати обсяги рубок говорили і міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, і деякі інші чиновники. Тепер вони готують для цього юридичне підґрунтя.

Так, в Україні офіційно дозволено рубати ліс: лісівники щорічно рубають під 20 мільйонів кубометрів деревини. Рубали б і більше, але заважає багато екологічних обмежень у законодавстві. Такі обмеження недостатні, щоб зберегти біорізноманіття наших лісів, але все ж таки дещо стримують апетити лісової галузі.

У 2022 лісівники вже пробували прибрати деякі з екологічних обмежень на рубки, але безуспішно (за винятком сезону тиші, який парламент таки скасував). Нещодавно Держлісагентство розпочало чергову спробу: наприкінці березня лісівники оприлюднили проєкт нових Правил рубок в лісах України (далі називатимемо їх просто Правилами). Якщо документ буде ухвалено без змін, то для українських лісів це буде початком кінця.

Читати більше

Читати більше.

Руйнування греблі Каховської ГЕС стало справжньою екологічною катастрофою. Вже масово гинуть тварини та риба, сильно постраждали сільськогосподарські землі, а екосистема регіону по суті почала руйнуватися. Внаслідок цього постраждалі території незворотно зміняться.

Читати більше.

Осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього найбільше вплине на рибні ресурси України, які будуть втрачені. Також загине у найближчі дні, або загинула більшість всіх живих організмів, що населяли Каховське водосховище, заявляє про складні наслідки для природи знищення Каховської ГЕС Українська природоохоронна група.

За даними експертів, на момент теракту лише у Каховському водосховищі нараховувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення для України. Частина риби уже загинула. На відновлення запасів до докатастрофного рівня знадобиться мінімум 7-10 років.

«Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, – знищено. Нерест більшості видів припадає на кінець весни – початок літа. Унаслідок швидкого випорожнення водосховища на осушених ділянках мілководь опиниться майже вся рибна молодь, яка приречена на загибель, що підірве результати нересту в довгостроковому періоді», – вказують експерти.

Читати більше.

Війна – це справжня катастрофа для природи. Вона проявляється у спалених лісах, забруднених на багато років ґрунтах, окупованих заповідниках і так далі. Це багато мільярдів доларів економічних збитків, які допомагають осягнути масштаби шкоди тим, кого доля природи хвилює не надто сильно.

Це з одного боку.

А з іншого – війна нарешті змусила звернути увагу на нашу природу. Ще б пак, адже злочини проти неї зайвий раз доводять, що від росіян годі чекати чогось не те що хорошого, але й нормального. Росіяни вони і є росіяни.

Але річ у тім, що проблеми в української природи були задовго до початку війни. А їхньою безпосередньою причиною були аж ніяк не росіяни, а наші українські громадяни. Це вони розорювали останні ділянки дикого степу, вирубували праліси, осушували болота заради видобутку бурштину та й, зрештою, банально залишали після себе купи сміття на березі річки чи на лісовій галявині.

У багатьох випадках вони робили і продовжують роботи це, буцімто заради благої мети – розвитку туризму, створення робочих місць та економічного зростання.

Це наштовхує на неприємну думку, що принаймні деякі українці у своєму ставленні до довкілля не надто відрізняються від росіян.

Зокрема про це ми й поговорили у черговому випуску “Головної обсерваторії” з Олексієм Василюком – природоохоронцем та головою ГО “Українська природоохоронна група”.

Слухати більше.

Немає кращого способу дізнатися, що таке Свидовець, ніж побувати там самому і побачити на власні очі.

Можна, звісно, сказати, що це гори – українські Карпати. Але Свидовець відрізняється від Ґорґан, Чорногори чи Мармаросів. Можна сказати, що там багато озер, але ці озера дуже відрізняються від тих, що можна побачити на рівнинній частині України. Можна сказати, що тут ростуть праліси, але вони також не схожі на переважну більшість лісів нашої країни, які бачив кожен з нас.

Але цілком імовірно, що лише за кілька років побачити справжній Свидовець можна буде тільки на світлинах чи у VR-окулярах. А на його місці виросте не просто гірськолижний курорт, а ціле місто, здатне одночасно розмістити у себе кількадесят тисяч туристів.

Читати більше.

Державне агентство лісових ресурсів обговорює постанову Кабінету Міністрів, яка у разі ухвалення суттєво змінить правила проведення усіх рубок лісів. На думку Української природоохоронної групи, документ загрожує лісам, адже скасовує численні обмеження на рубки й призведе до катастрофічного збільшення обсягів заготівлі деревини.

Читати більше.

Росіяни окупували заповідник “Асканія-Нова” першого ж дня повномасштабної війни. Але впродовж наступного року і майже одного місяця понад три тисячі тварин, занесених до всіх можливих природоохоронних списків, дикий степ і дендропарк у степу й надалі жили під українським прапором. А разом з ними – понад дві сотні людей, які мають усе це охороняти, годувати, поїти і лагодити те, що зламалося.

Лише 20 березня цього року окупаційна російська влада поставила на чолі заповідника свого представника і “офіційно” взяла “Асканію-Нова” під свій контроль.

“Українська правда” розповідає, чому “Асканія-Нова” вважається унікальним заповідником і як вона так довго змогла працювати в окупації під українським прапором. А також, про те, чим загрожує прихід людей, далеких від охорони природи й науки.

21 березня з’явився законопроєкт №9136. Його автори – деякі депутати екологічного комітету Верховної Ради. Вони стверджують, що законопроєкт покликаний “удосконалити” управління заповідними територіями України. Здавалося б, така потрібна річ! Але на практиці усе навпаки.

Читати більше.

На Ташлицькій ГАЕС все ще планують використовувати насос-турбіни РОНТ115/851-В-630 виробництва ПЗ ЛМЗ, що входить до складу ВАТ «Силові машини» російського мільярдера Олексія Мордашова.

Читати більше.

• As Russia’s invasion of Ukraine continues into a second year, conservation biologists have been forced to implement new solutions to protect their country’s conservation legacy.
• Dangerous conditions have made it difficult to go afield and survey threatened species such as the sandy blind mole-rat, the Black Sea bottlenose dolphin, wetland birds and native plants, so finding ways to work away from field sites and conservation areas, has become key.
• Missile strikes, fires and thefts have threatened both digital and physical conservation data, spurring the scientific community to digitize and upload as much information as possible to an international biodiversity database.
• So far, 310,600 records have been added to the database, and physical assets like Kherson’s entire herbarium have been moved to safety in western Ukraine.

More.

Український уряд вирішив створити у Києві Національне військове меморіальне кладовище для поховання воїнів, які загинули у війні проти Росії, і доручив столичній владі виділити землю для нього. Київрада затвердила місце – урочище Лиса гора у Голосіївському районі Києва. Чому екологи проти? Читати.

La guerre est une catastrophe humanitaire, mais les conséquences des conflits armés sur la biodiversité sont innombrables et parfois irréversibles. L’invasion de l’Ukraine par la Russie il y a un an ne fait pas exception.

More.

Нерозірвані снаряди та міни, наслідки масштабних пожеж, порубані дерева — так виглядає Національний природний парк “Кам’янська Січ” у Бериславському районі на Херсонщині. Про це Суспільному розповів професор Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко. Йому вдалося побувати у Нацпарку разом з науковцями з України та Великої Британії.

Читати більше.

Якщо вірити Вікіпедії, то Кінбурнська коса – це така піщана стрілка завдовжки кілька кілометрів. Своїм гострим носом вона показує, де солоне Чорне море відмежовується від прісного Дніпровсько-Бузького лиману.

Але на практиці частіше за все “Кінбурнською косою” називають Кінбурнський півострів. Він має близько 40 кілометрів завдовжки і до 12-ти кілометрів завширшки. А стрілка є лише його невеличкою частиною.

На півночі півострів омивають води лиману, куди впадають Дніпро та Південний Буг, на південному заході – Чорне море, а на півдні – Ягорлицька затока.

На цій відносно великій території розташовано всього чотири села, в яких офіційно мешкає менше тисячі людей разом. Чого там багато, то це дикої природи. Значна її частина залишилася майже незайманою, а тому є особливо цінною.

“Українська правда” розповідає, чим цінна природа Кінбурну та що відбувається з нею впродовж останніх десяти місяців.

Читати більше.

Через російську війну на території України можуть зникнути види рослин та тварин, яких немає більше ніде на планеті. І це не єдина можлива шкода довкіллю від бойових дій.

Експерт Олексій Василюк пояснює, чи можна вважати дії росіян в Україні екоцидом, і наводить п’ять можливих підтверджень цьому.

Дивитися відео.

Even though their countries are at war, activists are working together to document the impact on the environment.

Read more.

At this point of the Russian-Ukrainian war, Ukraine recorded more than 2,200 cases of crimes against the environment. Every particular component of our nature and wildlife has been somehow affected by russian aggression. Watch Ukraine in flames #301 to find out about potential damage and consequences of russian destructive impact on ecology.

Watch.

Як війна впливає на екологію південного регіону України? Яких збитків вже зазнало довкілля Херсонщини та Запоріжжя? Наскільки тривалими можуть бути наслідки для природного середовища регіону та до чого готуватися місцевим жителям? Більше в матеріалі РадіоСвобода.

Російські окупанти уже 8 років і 10 місяців воюють проти українців. А ще вони воюють проти довкілля, окуповують гідроелектростанції і “денацифіковують” водойми мінами.

Однією з екосистем, що страждає від війни, є “головна артерія” України – річка Дніпро.

Дніпро – джерело питної води для людей і дім для багатьох видів флори та фауни. 57% його вод протікає по території України.

Як “живе” величезна екосистема Дніпра в умовах війни і що з нею буде після перемоги? Як лікувати води Дніпра від снарядів, важких металів і крові?

Читати більше.

Природоорієнтовані рішення — це не лише про захист довкілля, а ще й про економічне зростання. Розповідаємо про те, як захист пасовищ може допомогти Україні в розвитку і чому це рішення важливо втілювати саме зараз.

Читати на сайті “Рубрика”

Яку роль відіграють в обороноздатності країни звичайні болота та чому такі екосистеми важливо відновлювати?

Читати.

Природоохоронні організації закликають законодавців не приймати, а доопрацювати небезпечний для довкілля законопроєкт №8058 “Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності”

Найближчим часом на голосування у Верховні Раді може бути винесений законопроєкт №8058 “Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності”. Українські громадські організації вимагають від депутатів направити його на доопрацювання, адже документ містить значні ризики для довкілля.

За задумом авторів, урядовий законопроєкт №8058 має сприяти дерегуляції ведення бізнесу та економічному зростанню країни. Але в чому ж полягають ризики?

В умовах війни та екологічного лиха, яке завдали російські загарбники, українські урядовці просувають закон, що призведе до ще більшого знищення лісів та заповідників на Київщині.

Йдеться про законопроект №8058, який віддає повноваження представникам Офісу президента та міністерств розпоряджатися майном громад.

Більше в матеріалі Big Kyiv.

Закарпатська поліція розпочала розслідування через катання на мотоциклах по гірських річках на території області. Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі поліції Закарпаття, справу відкрили після виявлення у соцмережах відео змагань мотоциклістів, які відбулися у горах. Попередньо відомо, що інцидент стався на Рахівщині, поблизу Великого Бичкова. Місцеві громади не давали дозволів на проведення таких заходів. Про організаторів цих змагань наразі нічого не повідомляється.

Більше в матеріалі Zaxid.net.

Від початку повномасштабного вторгнення війська РФ зруйнували та продовжують нищити інфраструктуру та життя людей. Проте війна становить загрозу для здоров’я українців ще й у довготривалій перспективі — через забруднення довкілля. Серед всіх екосистем, що зазнають негативного впливу від воєнних дій, найбільше страждає ґрунт.

Як безпосередньо бойові дії впливають на ґрунт та родючість земель? Який ризик несуть нерозірвані снаряди і чи існують способи порятунку — у матеріалі Суспільного.

Більше в матеріалі Суспільного.

Розпочата росією велика війна створює чимало економічних проблем. Це змушує владу шукати шляхи підтримки економіки.

Одним з них стала давно очікувана дерегуляція ведення бізнесу — тобто спрощення необхідних для нього процедур чи дозволів.

Дійсно, бізнесу в Україні часто буває важко через численні бюрократичні кола пекла.

Намагаючись покращити ситуацію, уряд (вірогідно, за участі бізнес-асоціацій) розробив та подав до Верховної Ради законопроєкт №8058, який начебто має нарешті дерегулювати бізнес та “сприяти економічному зростанню”.

За красивою назвою – страшна суть. Як насправді він працюватиме?

Читайте більше на Українській правді.

Масштаб шкоди, заподіяної довкіллю російською ордою, сягнув безпрецедентного рівня з кінця Другої світової війни. Чи загрожує Україні втрата води у колодязях, консервація сільгоспземель та забруднення повітря до небезпечних показників – розбирався УНІАН.

У Голосіївському районі на території урочища “Лиса гора” хочуть створити Національне військове меморіальне кладовище. Активісти “Української природоохоронної групи” наголошують, що не можна допускати будівництва на заповідній території.

Біологи пояснюють, що “Лиса гора” має екологічну та історичну цінність. Зокрема на території зустрічається понад 30 червонокнижних рослин та тварин: вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень, жовтюх шапранець та інші.

Більше.

As the war in Ukraine drags on, scientists are increasingly concerned about the environmental consequences of the destruction. From forests ignited by shelling to wrecked factories spewing pollution to precarious nuclear plants, the long-term impacts could be profound.

Read more.

Six months into Russia’s invasion of Ukraine, efforts to assess the war’s environmental impact are still in their infancy. The relentless shelling of Ukrainian industrial sites has released poisonous substances, polluting the country’s soils and rivers and threatening its rich biodiversity. With most of Ukraine’s nature reserves located in conflict zones, activists warn that the extent of the damage is yet to be discovered.

Read more.

Міжнародний портал Living planet index надає статистику зі зникнення біорізноманіття: за період з 1970 до 2016 року кількість популяцій зменшилась на 68%, в інших дослідженнях вчені фіксують початок шостого вимирання та кажуть про зникнення 70% видів живих істот. Погодьтеся, дані невтішні.

Проте науковці радять не панікувати та вчитись читати статистику правильно. Щоб краще розуміти, що до чого, “Рубрика” звернулась до еколога, працівника Інституту зоології НАН України та керівника громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексія Василюка.

Більше за лінком.

Протягом останніх місяців українська влада неодноразово заявляла про плани проводити в лісах більше рубок. Про це говорять і Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, і голова Держлісагентства Юрій Болоховець.

Багато в чому влада вже перейшла від слів до дій. Для початку – скасувала незручні обмеження. Наприклад, ще в березні Верховна Рада скасувала “сезон тиші” – заборону деяких рубок протягом весняного періоду розмноження тварин в лісах, яка заважала лісівникам.

Трохи згодом Міндовкілля підготувало декілька проектів постанов, якими планується спростити проведення деяких видів рубок (зокрема, санітарних). Щось з цього екологічна громадськість вже відбила, а щось, скоріше за все, таки буде ухвалене.

Чим влада аргументує необхідність збільшення обсягів рубок? І чи доцільне таке збільшення?

Більше за лінком.

Фахівці попереджають, що після перемоги, Україну чекає загострення низки екологічних проблем. Мова не лише про екозлочини росіян, але й дії людей у тилу. Одним з таких питань є неконтрольовані рубки дерев, про які зараз писати не на часі. Чи саме вчасно?

Більше – за лінком.

З початком війни охорона природи, в тому числі лісів, очікувано відійшла на задній план. Навіть більше − влада офіційно заявляє про намір збільшення рубок у лісах. Зокрема, про рубки в старих лісах, які нібито втрачають свою ринкову вартість. Бо це можливість отримати додаткові кошти, що так потрібні в цей непростий воєнний час.

У рамках численних офіційних робочих груп з “відновлення України” вже планують залучати інвестиції на сучасну техніку для рубок, спрощення експорту української деревини тощо.

Логіка проста: до перемоги все, що не пов’язано з армією та економікою, є “не на часі”. Охорона лісів може почекати.

Однак чи справді охорона природи не на часі? Більше – за лінком.

Volunteers are monitoring air quality, tracking environmental war crimes, sheltering people, and protecting wildlife. Read more.

Від початку війни на Сході України Українська природоохоронна група досліджувала ураження степів Донбасу від російського нападу. Про ці дослідження, майбутні репарації та чи варто думати про відшкодування збитків — в інтерв’ю на НАКИПІЛО.

У 2020 в Чорнобильській зоні горіло щонайменше 50 тисяч гектарів лісів. Тоді Київ та інші населені пункти сповна надихалися димом. Так-от, порівнюючи з цьогорічними прогнозами пожежі 2020-го можуть здатися квіточками.

Російські орки окупували територію зони відчуження більш ніж на місяць. Їм вистачило часу вкрасти або знищити все цінне. Пожежна техніка не стала винятком. З-понад 70 машин, якими раніше гасили пожежі в зоні, залишилося менше десяти.

Наявної в Чорнобилі пожежної техніки не вистачало й до війни. Нині ситуація ще гірша. На додачу до всіх сприятливих пожежам факторів (зокрема, палів трави) додалися ще й міни з розтяжками. У густо замінованій зоні тварини стають жертвами вибухових пасток, а самі вибухи призводять до нових загорянь.

Цьогоріч у березні вже горіло понад сім тисяч гектарів чорнобильских лісів, але дощі не дали пожежі поширитися. Незабаром літо – небезпека лише зрростатиме.

Без додаткової протипожежної техніки загоряння в чорнобильских лісах можуть перевершити найбільш песимістичні очікування. Наслідки жахливі: від купи радіонуклідів в атмосфері до загрози сховищам відпрацьованого ядерного палива чи радіоактивних відходів.

Звісно, держава навряд закупить техніку для Чорнобильського біосферного заповідника. Вірогідніше, що вдасться знайти її в країнах, що допомагають Україні. Але для цього потрібно дуууже активно ворушитися вже зараз. Передусім українській владі. Та й громадськості також.

Якщо Ви раптом знаєте, де можна безоплатно отримати щось на кшталт пожежних машин або автоцистерн (або будь-якої іншої техніки для гасіння пожеж) для Чорнобильського біосферного заповідника – напишіть нам.

Трохи більше про ризики в зоні – у статті за посиланням.

Welchen Einfluss hat der Krieg in der Ukraine auf die wenigstens zum Teil noch urwüchsige Natur des Landes? Darüber haben wir mit Yehor Hrynik von der Umweltorganisation gesprochen:

Lesen mehr.

У Державному агентстві лісових ресурсів пропонують змінити принцип вирубки лісу під час війни, однак екоактивісти переконані, що це корупційна схема.

Читати більше.

После того, как российские военные оставили захваченную в первый день войны Чернобыльскую АЭС, в зону отчуждения вернулись ученые, несколько десятилетий наблюдавшие за уникальной экосистемой, сложившейся в этих покинутых человеком местах. В 36-ю годовщину чернобыльской катастрофы «Медиазона» поговорила с главой «Украинской природоохранной группы» Алексеем Василюком и руководителем научного отдела Чернобыльского биосферного заповедника Денисом Вишневским о том, как война изменила жизнь медведей, лошадей Пржевальского и перелетных птиц.

Читати більше.

«Як працює біолог у шахті, яка видобувається в природі? Навіть якщо сьогодні війна закінчиться, хто захоче заїхати в ліс і залізти на шахту? Здається, вся наша звична робота давно припинилася», – каже еколог Олексій Василюк.

Більше за лінком на LRT литовською.

Еколог і зоолог, природоохоронний і громадський діяч Олексій Василюк повідомив, що все живе не може виживати в умовах вибухів, в умовах пожеж, в умовах забруднення хімічними речовинами.

Більше за лінком.

Research on past conflicts suggests that the war in Ukraine could have a profound environmental impact.

Більше за лінком.

Екологічний рейтинг областей України 2022, який уп’яте підготувала редакція Фокусу, створений із двох частин. Це аналіз статистики й довідок про кожну область України, які допомогли підготувати екологи, що знаються на місцевих проблемах. Ці проблеми хронічні: незадовільне поводження з відходами, зокрема з агрохімікатами, забруднення повітря та водойм.

Більше за лінком.

Сфальшовані звіти з ОВД. Хто і як заробляє на екологічних дозволах. Та як, під виглядом протиепідемічних заходів, влада забороняє громадські слухання.

Більше – за лінком.

Річки Ірпінь, Десна і Тетерів. Чернечий ліс довкола Києва. Чорнобильська зона відчуження. Близько десяти природних територій Київського регіону входять до так званої Смарагдової долини і мають стратегічне значення для природи всієї Європи. Чому? І наскільки важливо берегти ці об’єкти? Розповідає Олексій Василюк, голова правління ГО “Українська природоохоронна група”, у програмі “В об’єктиві”.

Чому Україні потрібна Смарагдова мережа та ухвалення відповідного закону, розповідає Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи.

На узбіччі, посеред клумби, на закинутих будівництвах та навіть у парку посеред міста. Рослина, яку у народі називають амброзією, у Конотопі росте на кожному кроці. З-посеред інших бур’янів її виділяє висока здатність викликати алергічні реакції. Саме тому комунальники першочергово намагаються косити ті ділянки, де буяє зелений алерген, каже фахівець управління ЖКГ. Сергій Панченко, експерт Української природоохоронної групи, він спеціалізується на геоботаніці та популяційній екології рослин. Він зауважує, що за час існування у Конотопі, а це орієнтовно 10-15 років, амброзія навчилася пристосовуватися та виживати у найскладніших умовах і знищити її дійсно важко.

У відео співзасновник нашої Групи🐜 Іван Мойсієнко розповідає, чим загрожує поява рослин не властивих нашому клімату, як розорення ґрунтів змінює наш клімат й посилює глобальне потепління та чому степи важливо зберігати, так само як і штучно насаджені ліси.

Інколи на звичайному українському пустирі можна побачити екосистему, більш характерну для Північної Америки, ніж для України.

Так, чимало знайомих нам з дитинства видів рослин та тварин насправді є інвазивними видами.

Клен американський, біла акація, пізня черемха, золотушник канадський та багато інших чужинців рослинного світу швидко розмножуються та витісняють наші, аборигенні види. Вистачає в Україні й чужинців серед тварин.

Чим небезпечні інвазивні види для природи, розказав наш біолог Роман Лисенко

В Тернопільській області знищили геологічну пам’ятку природи “Останці Сарматського моря”.

Читати більше.

Комусь до вподоби милуватися горами чи річковими долинами із рюкзаком за плечима, а комусь — визираючи із квадроцикла чи мотокроса. Якщо перший варіант практично не шкодить довкіллю, то другий — і завдає шкоди, і порушує природоохоронне законодавство.

Чим небезпечне явище джипінгу і як врегулювати це хобі у законодавстві?

Читайте на сайті газети “День”.

19 липня громадська організація «КримSOS» презентувала другу частину дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», підготовлене спільно з екологами та аналітиками.

Для дослідження використовували супутникові знімки, дані блогерів, фото з соціальних мереж і окупаційних ЗМІ, розповів експерт з питань охорони природи, керівник ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Більше – за посиланням.

У Криму після російської анексії існує шість головних екологічних проблем забруднення навколишнього середовища. Про це під час онлайн-презентації дослідження «Довкілля Криму: зміни та втрати за час окупації» розповів український експерт з питань охорони природи, керівник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.

Більше – за посиланням.

Статті перекладені англійською мовою.

Кліматологи лякають: посуха в Україні – закономірність, температура може сягати сорока градусів. Так званий «теплий» 60-річний період мав би вже закінчуватися, але через бурхливу діяльність людства цього не відбувається. Чи доведеться нам звикати до літніх максимумів та пристосовуватися до них? Спробуємо розібратися в програмі «Модуль знань», о 16.10 на Українському радіо. Гість: Олексій Василюк, співзасновник ГО “Українська природоохоронна група”

Чи зможе український бізнес ефективно працювати в разі впровадження Смарагдової мережі?

Ми проаналізували європейський досвід і можемо запевнити, що мережа Natura 2000 – повний аналог Смарагдової мережі у ЄС – становить 18% площі території країн-членів ЄС, і цей факт зовсім не заважає європейському бізнесу бути ефективним. Приміром, законопроект “Про територію Смарагдової мережі” є менш жорстким до бізнесу, ніж аналогічне польське законодавство.

Чим Смарагдова мережа не вгодила українському бізнесу, читайте в статті.

Мешканці Могриці, що за 30 км від Сум, скаржаться на те, що в селі розорали заливні луки. Сіножаті роздали у приватну власність. Власники, своєю чергою, передали їх в обробіток сільгоспфірмі. Селяни розповіли: аграрії працюють упритул до річки, через що люди непокояться за чистоту води.

Більше – за посиланням.

Як убезпечити себе від укусу змії? Розповідає герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак.

Більше – за посиланням.

Hromadske пропонує вашій увазі експериментальний формат матеріалу — інтерв’ю з деревом. Його героєм обрали старого дуба, що мешкає на південній околиці Києва.

Більше – за посиланням.

2017 – пожежа в долині річки Стир, інформують волинські ЗМІ. 2018 – пожежа у долині річки Стир. Те ж саме в тому ж місці відбувається 2019 і 2020 року. З року в рік історія із пожежами тільки в одному місці поблизу Луцька повторюється. З року в рік навесні, улітку та восени спалахують пожежі у полях та лісах і, зазвичай, місця цих пожеж одні і ті ж. Чому ж так відбувається? І чому природоохоронці кажуть, що пожеж у майбутньому нам не уникнути? Ба більше, їх кількість зростатиме.

Більше – за посиланням.

96 науковців протягом кількох років працювали над розробкою Смарагдової мережі в Україні, щоби найцінніші для всієї Європи види тварин і рослин були збережені та захищені. Проте, держава наразі не спішить виконувати норми міжнародного законодавства, а прийняття українського «смарагдового» закону, який дав би можливість якісно захистити ці території та управляти ними, гальмується.

Більше – за посиланням.

Попри історичну та природоохоронну значущість національного природного парку «Бузький Гард» (Миколаївська обл.), тут планують розвивати Південноукраїнський енергетичний комплекс, зокрема підвищити рівень Олександрівського водосховища на річці Південний Буг для потреб атомної енергетики. Це призведе до затоплення частини нацпарку, що стане причиною багатьох негативних наслідків для біорізноманіття, яке тут охороняється на міжнародному рівні. Науковці та громадські організації подали численні зауваження до Звіту з оцінки впливу на довкілля цього проєкту, що зараз проходить громадське обговорення. Науковці переконані, що на підставі цього звіту неможливо надати позитивний висновок ОВД, оскільки він містить грубі порушення законодавства та помилки. Експерти та громадськість закликають Міндовкілля зберегти Бузький Гард та відмовити НАЕК “Енергоатом” у позитивному висновку щодо цього проєкту.

Більше – за посиланням.

Чи можна піклуватися про довкілля і водночас не шкодити економіці? Багато людей підтримують охорону природи, проте вважають, що суперечності між «екологією» та «економікою» усунути складно, якщо взагалі можливо.

hromadske розповідає про досвід європейських країн, де робота зі збереження рідкісних видів рослин і тварин не лише не шкодить економічному розвитку, а й навпаки — дозволяє створювати нові робочі місця, залучати туристів і підвищувати рівень життя населення. А також інформує, як цей досвід можна (і необхідно) застосувати в Україні.

Більше за посиланням.

Лекція освітнього проекту Школа суспільно-політичної освіти. ❇️Тема: Зелена ідея і енвайроменталізм. ✅Формат: інтерв’ю з vip-спікером + дискусія 👤Гість: Олексій Василюк, екс-голова Національної екологічної ради, Експертна дискусія. 🔘Модератор: Юрій Міндюк, директор Фонду сприяння демократії.

На Суспільному стартує цикл екологічних журналістських розслідувань «Червона лінія». У першому випуску – історія про законодавчу колізію, яка створила передумови для незаконних рубок лісу у сезон тиші.

Знищення риби та підводних екосистем. Це те, що чекає на українські річки, якщо не зупинити нелегальний намив піску та його видобування в період нересту. Бізнес на річковому золоті надприбутковий, однак якою ціною для екології?

Біологічне різноманіття лісів бідніє. Однією з причин цього явища є інвазивні рослини. Що це за рослини та як вони шкодять лісовому біорізноманіттю, розповідає «Інформаційна Вінниччина».

Екологи протестують проти ухвалення закону, що дозволяє ОТГ безконтрольно користуватися недоторканою землею.

Більше – за посиланням.

Для України кричущою є загроза будівництва білоруської частини водного транспортного шляху Е40. Уплив від реалізації проєкту торкнеться інтересів нашої держави, оскільки основні будівельні роботи заплановані на річці Прип’ять у Білорусі, а переважна частина басейну річки − в Україні. Українська природоохоронна група підготувала звіт про вплив проекту Е40 на Україну. Звіт стане в пригоді Міндовкіллю та Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. Саме ці державні органи повинні вимагати транскордонної оцінки проекту Е40.

Детальніше – за посиланням.

Потоки транзитного транспорту, великогабаритні вантажівки… Дороги Києва майже постійно перевантажені, до того ж на них безліч машин, водії яких залюбки оминули б столицю. У генплані Києва давно зазначено – велике місто потребує великої обхідної дороги. Роботи можуть розпочатися вже цього літа. Але чому проект непокоїть екологів?

Існує таке уявлення, що Чорнобильська зона відчуження – це напівлегендарна територія, де людська діяльність майже зупинилася, а серед смертельно небезпечних лісів вільно бігають вовки, ведмеді та малочисельні сталкери.

Важко уявити, що протягом останніх двох років держава офіційно зрубала у зоні майже 80 тисяч кубометрів деревини, яка роз’їхалася по всій Україні, а також була експортована в Китай та Європейський союз.

І що частина цієї деревини отримана незаконно, а частина, що ще більш дивно, – абсолютно законно. І що жодного контролю за тим, наскільки радіаційно забруднена чорнобильська деревина, не проводиться.

Як так сталося? Читайте детальніше в статті експерта лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгора Гриника за посиланням.

Існує таке уявлення, що Чорнобильська зона відчуження – це напівлегендарна територія, де людська діяльність майже зупинилася, а серед смертельно небезпечних лісів вільно бігають вовки, ведмеді та малочисельні сталкери.

Важко уявити, що протягом останніх двох років держава офіційно зрубала у зоні майже 80 тисяч кубометрів деревини, яка роз’їхалася по всій Україні, а також була експортована в Китай та Європейський союз.

І що частина цієї деревини отримана незаконно, а частина, що ще більш дивно, – абсолютно законно. І що жодного контролю за тим, наскільки радіаційно забруднена чорнобильська деревина, не проводиться.

Як так сталося? Читайте детальніше в статті експерта лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгора Гриника за посиланням.

За 35 років з дня Чорнобильської трагедії зона все менше нагадує зону відчуження. Природа відновлюється, тисячі туристів приїздять на екскурсії, проте ліквідатори й донині є невідомими героями. «Букви» вирішили дізнатися, чому один з найбільших туристичних об’єктів світу й досі викликає острах в українців та що необхідно зробити, щоб це змінити. Читайте більше в статті за посиланням.

З початку року на Херсонщині їх померло понад 800. Детальніше дізнавалося Суспільне.

Сосновий бір між Бородинським мікрорайоном та Великим Лугом активно продають під будинки. Вже зараз фактично 13 ділянок посеред лісу належать приватним особам, ще стільки ж продаються, і вартість однієї в середньому становить мільйон гривень. У 2000-х ці території віддали під дачі, і “Запорізький центр розслідувань” розібрався, за чиїми парканами опинилась територія лісгоспу і як сталося, що в місті заводів відпочинок на природі стає доступним лише обраним.

Читати повний матеріал за посиланням.

Законодавство про ринок сільськогосподарської землі має бути суттєво виправлене – інакше матимемо знищення чорнозему та природних ресурсів.

Детальніше – за посиланням.

Незабаром в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості незайманий природний простір і досі сприймається як території, що марно толокують. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла у свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Чому потрібно зберігати степи і луки – читайте за посиланням.

Ситуація, яка склалася із загибеллю мігруючих птахів на Херсонщині, має міжнародний рівень. Про це Суспільному в інтерв’ю повідомив голова правління громадської організації “Українська природоохоронна группа” Олексій Василюк.

Читати матеріал можна за посиланням.

Зовсім скоро в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості не зайнятий природний простір і досі сприймається як території, що марно пропадають. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла в свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Детальніше читайте за посиланням.

Скандал із загибеллю журавлів «у» біосферному заповіднику «Асканія-Нова» є чи не найгучнішою екологічною справою 2021 року. Попри відчайдушні спроби працівників заповідника врятувати перелітних птахів, виявляється, що саме екологічно несвідома діяльність фермерів на оточуючих заповідник землях призводить до загибелі нових сотень рідкісних видів перелітних птахів. Збитки, нанесені державі, уже сягнули понад 6 мільйонів гривень. Що саме відбувається у Херсонській області в останні місяці із сірими журавлями й іншими птахами, які стали жертвами неправильного застосування родентицидів?

Читайте більше за посиланням.

“Україна – єдина країна, яка розташована повністю в Європі, в якій підпалюють природну рослинність, як-от траву чи листя, – каже еколог, голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. – Випадкові загоряння є у всіх країнах, проте щоб люди умисно підпалювали – це є тільки у нас. Цього не має ні в Румунії, ні в Молдові. Ми можемо розповідати анекдоти про молдаван, але вони не підпалюють траву, це контролюється у них. Тому зі збереженням природи та якістю повітря там все значно краще”.

Чому не можна палити траву, читайте за посиланням.

Природоохоронці планують перевидати книгу про популяризацію екоідей на початку ХХ століття. Детальніше читайте тут.

До столичної бібліотеки імені Павла Тичини в рамках проекту “Кар’єрний радник” завітав Олексій Василюк. Про всесвітній день лісів та день водних ресурсів слухайте ефір за посиланням.

На Полтавщині 285,7 тис га земель лісового фонду. З них 65% штучні лісові насадження і лише 35% – природні. 235,7 тис га лісів є державними і знаходяться у підпорядкуванні Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства. Решта 50 тис га – колишні комунальні чи колгоспні ліси, які зараз належать тимчасовим лісокористувачам, територіальним громадам чи відносяться до земель запасу. Державними лісами Полтавщини опікується 8 лісогосподарських підприємств, де розміщено 50 лісництв.

Думки експертів з погляду екології і лісового господарства читайте за посиланням.

Бажання посадити дерево – це вже половина справи. Проте для того, щоб у рослини було майбутнє, потрібно дотриматися декількох простих правил.

Як правильно садити дерева, читайте за посиланням.

Як зберегти останні залишки степів на Миколаївщині в ефірі програми “Еколайф” розповів експерт з охорони степів Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов. Слухати ефір можна за посиланням.

Незабаром законопроект №2194 буде винесений на голосування у Верховній Раді. Він є одним з провідних у земельній реформі, однак містить чимало ризиків для дикої природи України. Зокрема, законопроект №2194:
● передбачає передачу залишків дикої природи України до комунальної власності, що створює ризики розорювання та знищення таких земель. Як наслідок – пилові бурі та інші стихійні лиха;
● не передбачає чітких та прозорих механізмів розпорядження землями комунальними громадами, що створює ризики виникнення надзвичайних ситуацій, які лягатимуть тягарем на місцеві бюджети;
● скасовує державну екологічну експертизу без належної заміни та нівелює принцип охорони земель, а також не узгоджується з екологічними оцінками, чим створює загрозу екологічній безпеці України;
● створює ризик “дерибану” тих лісів України, на які лісгоспи ще не встигли виготовити необхідну земельну документацію, та лісів, які перебувають на землях запасу;
● ліквідовує контроль за охороною земель, а значить земля не розцінюється як екосистема.
Поки керівництво держави намагається боротися зі зміною клімату та знищенням природи, до ухвалення готується законопроект, який нівелює всі природоохоронні зусилля. Законопроект №2194 потребує суттєвого доопрацювання! На прес-конференції експерти та народні депутати розкажуть, яким чином можна усунити ризики законопроекту №2194.

Детальніше читайте на УНІАНІ.

Що таке ліс – екосистема чи джерело господарських ресурсів? Це майже філософське питання, в усіх відповідях на яке є свої прихильники з багатьма аргументами. А з точки зору закону, під це визначення підпадають лісові ділянки, включаючи лінійні захисні насадження з площею не менше 0,1 гектару. Парки, сади, сквери та окремі групи дерев і чагарники на дачних/садових ділянках до лісового фонду в Україні не відносяться.

У підпорядкуванні Держлісагенства перебуває 73% від загальної площі лісів нашої держави. Не зважаючи на те, що діючі норми зобов’язують оновлювати лісовий кадастр кожні п’ять років, останній моніторинг лісів датується початком далекого 2011 року. Причиною цього чиновники називають відсутність фінансування. Однак, аудит Рахункової палати говорить про інше: щороку передбачені на це мільйони гривень повертаються Держлісагенством та його територіальними підрозділами до держбюджету як не використані. Більш того, пріоритетні напрями та стратегія розвитку у сфері лісових відносин також досі залишаються не визначеними. Тому про актуальний і об’єктивний стан українських лісів наразі можна лише здогадуватися. Більше читайте за посиланням.

В Крыму готовятся подать против Украины иск «из-за ущерба, причиненного полуострову водной блокадой» после перекрытия Северо-Крымского канала. Об этом сообщил спикер подконтрольного Кремлю парламента Крыма Владимир Константинов. Ранее российский глава Крыма Сергей Аксенов заявлял, что полуостров получит «устойчивое водоснабжение» без участия властей Украины. А министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба в интервью Радіо Свобода отмечал, что возобновление подачи днепровской воды в Крым возможно только после деоккупации полуострова.

Каковы перспективы подобного иска? Имеются ли прецеденты, когда страна, осуществившая захват территорий другого государства, судилась со страной-жертвой аннексии? И каковы экологические последствия перекрытия Северо-Крымского канала? Читайте подробности в материале.

У цьому році Верховна рада має проголосувати за закон “Про території Смарагдової мережі”, який покликаний захистити рідкісні види флори, фауни та наблизити членство України в ЄС. Букви поспілкувалися з екологами та законотворцями, щоб дізнатися до яких змін слід готуватися кожному з нас та чи покращить цей закон стан природи навколо нас. Читайте детальніше в матеріалі.

«50 рідкісних рослин Сумщини» – в обласному центрі презентували атлас-довідник, в якому зібрали інформацію про найрідкісніші види флори області. Презентацію книги приурочили до 20-річчя створення Деснянсько-Старогутського національного природного парку, який називають екологічною перлиною Сумщини.

Україна є другою за відсотком розораності країною світу. Понад 56% території нашої країни – це рілля.

За статус “аграрної житниці” ми платимо велику ціну – втрачаємо залишки дикої природи, виснажуємо ґрунти, сприяємо зміні клімату. А також сприяємо формуванню потужного “аграрного лобі”, яке у будь-який спосіб намагається збільшити площу сільськогосподарських земель. 26 лютого аграрний комітет Верховної ради фіналізував текст законопроекту №2194 до повторного другого читання. У разі його прийняття буде повністю змінена вся система земельних відносин в Україні. Не дарма Мінагро та Мінекономрозвитку називають його “земельною конституцією”.

Але якщо справжня Конституція гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, то “земельна конституція” відкриває прямий шлях до дерибану залишків української природи. Які ж основні “екологічні” проблеми законопроекту №2194? Читайте більше за посиланням.

В СССР выработка, энтузиазм и подчинение требовались не только от людей, но даже и от природы. В голоде, по мнению кремлевских обитателей, было виновно не руководство страны и политика партии, а погода. Именно поэтому природа была обязана подчиниться и выдавать больше урожая, а проблем создавать меньше.

На какие ухищрения шли почвоведы и как на покорение природы повлияла смерть Сталина – в программе радио “Новое время”, гостем которой стал глава Украинской природоохранной группы Алексей Василюк.

3 березня відзначають Всесвітній день дикої природи. Що таке дика природа, хто охороняє її, чому і чи потрібно це — розповів Олексій Василюк, еколог, природоохоронець, голова ГО «Українська природоохоронна група», співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України.

Слухати матеріал можна за посиланням.

Степ в Україні займає майже 40% відсотків від усієї території. Однак степ майже повністю розораний. Чому необхідно зберігати трав’янисті екосистеми та як зупинити їхнє розорювання? В ефірі UA: Суспільне говорив експерт з охорони степів нашої групи Віктор Скоробогатов.

Слухати ефір за посиланням з 20:50 хв.

Чому нищаться степи Миколаївщини, чим це загрожує екосистемі та як зупинити ці процеси?

Пропонуємо вашій увазі цікавенний ефір на «Суспільне: Миколаїв», гостем якого став наш експерт з охорони степів Віктор Скоробогатов.

Якби прямо зараз ми склали топ екотем у медіа, лідером точно би стала «вирубка дерев». Але навіть з нею багатьом авторам постійно вдається припускатися помилок. Як цьому зарадити — пояснює експерт лісової тематики Української природоохоронної групи Єгор Гриник.

Читайте більше за посиланням.

В эфире Никита Доброславский и проект Уровень оранжевый. Еще в 2019 году экс-губернатор Днепропетровской областной государственной администрации Александр Бондаренко обещал, что вместе с инвестором построят Экопарк. Замысел очень перспективный. Но, как и большинство проектов Александр Бондаренко не довел до конца и еще и в скандал попал с землей под парк. Почему до сих пор Днепропетровская область без экопарка, что или кто помешал его строительство, будет ли зона отдыха, а также эксклюзивное интервью из Харькова Александра Фельдмана. Смотрите в новом выпуске.

Екоекспертам доводиться вислуховувати від журналістів запитання про білі каштани на Хрещатику, саджанці червоних троянд та рейтинги найбрудніших міст. Що не так із цими запитаннями? Пояснить герой цього тексту, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Читайте матеріал за посиланням.

Ця екосистема надзвичайно унікальна. За своїм значенням вона співставна з такими визнаними перлинами Херсонщини, як Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник, урочище Буркути, урочище Долина Курганів… Тут зростає велика кількість рідкісних видів рослин, також відмічено велику кількість раритетних тварин, грибів та лишайників… Ранковий гість – Іван МОЙСІЄНКО, ботанік, доктор біологічних наук, професор ХДУ, співзасновник Української природоохоронної групи.

Акція протесту представників природоохоронних громадських організацій проти реорганізації органів влади у природоохоронній сфері відбулася у Києві під будівлею Кабінету Міністрів.

Більше читайте на сайті Украінформ.

Історія охорони природи в Україні почалася на хвилі становлення української держави, і протягом десятиліття зробила Україну лідером у цій новій на той час сфері життя. Про успіхи українців говорили на міжнародних конгресах і писали в наукових виданнях багатьох країн. Але з початку 1930-х майже всі хто, займався охороною природи, були знищені. Певною мірою колись цих людей надихнуло існування в Україні заповідника Асканія-Нова, та згодом саме його існування згубило всіх їх.

Більше за посиланням.

Слухайте ефір з екологом Української природоохоронної групи Єгором Гриником за посиланням.

Ліс – це, в першу чергу, сировина? Чи природна, екосистемна його функція – на сходинку вище? А вода і земельні ресурси?.. Вже кілька днів поспіль серед природоохоронців активно обговорюється ідея фактично забрати функцію управління річками і лісами від Міндовкілля і передати її новоствореному Міністерству аграрної політики. Zaholovok.com.ua намагався розібратися, що із цією ініціативою не так.

22 січня з’явився проєкт постанови уряду, яким до відновленого МінАПК планують передати функції з управління лісами (Держлісагенство) та водними ресурсами (Держводагенство).

Проти цієї ідеї виступили майже всі провідні природоохоронні організації України.

Чому? Читайте в статті на Українській правді.

Держлісагентство та ряд інших органів хочуть передати до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства. Особисті джерела свідчать, що проект відповідної постанови Кабміну уже розроблений та може бути ухвалений уже найближчим часом, – йдеться у повідомленні Української природоохоронної групи.

Це рішення може виявитися фатальним для лісів України. Низка природоохоронних організацій звернулися зі спільною заявою до Президента України та Кабінету Міністрів України для того, аби не допустити провалу позитивних процесів у лісовій галузі, які нарешті розпочалися під егідою Міндовкілля.

Більше – за посиланням.

Експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник завітав на “Радіо Культура”. Слухати з 5 хв 10 сек за посиланням.

Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на “Радіо Культура”. Слухати етер можна за посиланням з 22 хв 20 сек.

«Холодний Яр – особливе явище на Черкащині. Тут гармонійно поєднано унікальні природні ландшафти, рідкісні і особливо цінні види рослин та тварин, надзвичайно відомі всій Україні історико-культурні пам’ятки й неперевершені у своїй різноманітності легенди. На одній невеликій території ми маємо ціле зібрання елементів, що в повному обсязі відображають усю нашу національну духовність та унікальність.

За місяць може відступити холод, і волонтери знову поїдуть охороняти від туристів підсніжник складчастий, один із брендів Холодного Яру (волонтери кажуть, у гарну погоду за день понад дві тисячі людей відвідують заказник). Чи потрібно було б людям витрачати свій час на охорону рослин, якби територія лісу входила до Нацпарку?

Читайте быльше за посиланням.

Яким стане клімат України та Харківщини за 10 років? Як зміна клімату позначиться на житті людей? Як на кліматичні зміни вже відреагували комахи, птахи та риби?

На ці та інші питання відповів голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Більше у відео.