Ця цитата належить авторам звіту з ОВД проекту, мета якого видобувати уран на Дніпропетровщині. Серед 23 авторів-розумників 2 доктори геологічних наук, 10 кандидатів і чимало інженерів.
Утім, цей випуск новин #несподіванки_ОВД присвячений одразу двом Звітам:
- «Підприємство з відпрацювання Новогурівського родовища уранових руд способом підземного свердловинного вилуговування» http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-6038
- «Видобування уранових руд Сурського родовища на Дніпропетровщині способом підземного свердловинного вилуговування» http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-6037
Чому так? Тому, що тексти цих звітів ідентичні на понад 70%. Ба більше, списані зі звіту ОВД Сафонівського родовища на Миколаївщині (http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-3528) і з якихось документів родовищ Казахстану. Загалом, цього було б досить, щоб просити @Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України видати негативний висновок на обидва звіти.
Втім, є це ще не все, що потрібно знати.
- Обидва кейси є рекордними в історії ОВД за участю місцевого населення в обговоренні. Загалом Міндовкілля отримало щонайменше 900 звернень із зауваженнями до проекту розробки Новогурівського родовища та мінімум 1200 зауважень щодо проекту розробки Сурського родовища. Припускаємо, що ця кількість зауважень більша, ніж по всіх інших процесах ОВД, які проходять оцінку цього року, разом узятих.
- В обох випадках автори звіту приховують вплив на території природно-заповідного фонду, адже Новогурівське родовище розміщене (частково) на території заказника «Житлова балка», а Сурське − на території, що зарезервована під створення заказника «Суха Сура».
- Серед численних авторів Звіту немає жодного біолога, які були б потрібні для врахування критичних зауважень. У Звіті відсутня інформація про ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ впливу на види флори та фауни (в тому числі видів Червоної книги та Резолюції 6 Бернської конвенції).
Абсурдність написаного в розділі про біорізноманіття як мінімум викликає подив. Цитуємо дослівно, виділяючи в дужках неіснуючі назви: «Серед птахів зустрічаються канюк, лунь степовий, журавель степовий, дрохва, стрепет, сова болотна, жайворонок степовий. Ссавці представлені [вихухулями], ховрахами, байбаками, тушканчиками, хом’яками, вовками, лисицями, зайцями, куницями, косулями. Серед плазунів – черепаха [болотна], вужі звичайний і водяний, гадюка степова, полоз лісовий, мідянка звичайна, ящірки прудка, зелена, [різнокольорова] і кримська. Земноводні представлені тритонами звичайними і гребінчастими, жабами звичайними і зеленими, [жерлянками червонобрюхими], [квакшою звичайною], жабами [земляною], гостромордою, трав’яною, їстівною, ставковою і озерною». Більшість перелічених видів не зустрічаються на місці планованої діяльності, є дуже рідкісними або живуть в інших регіонах. Приміром, уявити вовків у невеличкій балці в центрі Дніпропетровщини дещо дивно. Дійсно, на цій території відомі 9 видів, знанесених до Червоної книги… та в звіті про них ні слова.
Звісно, попри відсутність досліджень, у Звітах написано, що «…Вплив на природну рослинність, як прямий так і опосередкований, планованою діяльністю не спричиняється…»; «…Види, які охороняються у зоні спостережень не виявлені…».
- І звісно, пропозиції громадськості у своїй більшості не враховані.
Бажаємо фахівцям Міндовкілля пильності в аналізі звітів ОВД, а жителям Криничанського, Дніпровського та Солонянського районів Дніпропетровщини − перемоги у їхній боротьбі за довкілля та власну екологічну безпеку.
Автор фото Волошина Віра, CC BY-SA 4.0
