Миколаївська область особлива для України. Різноманіття її природних екосистем вражає. Тут поширені різні типи природних степів і лук, екосистеми пісків та озер на Кінбурнській косі, унікальні природні комплекси Березанського та Тилігульського лиманів, каньйони річок Південний Буг, Інгулець, Інгул, поди та екосистеми, пов’язані з морем: узбережжя та багаті прибережні води різної солоності.
Кожен шостий вид рослин і тварин, що занесені до Червоної книги України, трапляється на Миколаївщині.
Для охорони природних територій і рідкісних видів в області створено 157 територій ПЗФ. Однак, на жаль, усі заповідні території Миколаївщини становлять лише 3,18% площі області. І це один з найнижчих показників у країні. Водночас природних територій, які варті охорони, на Миколаївщині більше, ніж у багатьох інших областях.
Унаслідок широкомасштабного російського вторгнення близько 10% області потрапило в зону активних бойових дій і зараз 3% області — досі в умовах тимчасової окупації.
Щонайменше через замінування протягом багатьох років ці території взагалі не будуть доступними для відвідування. На довгий час місця бойових дій залишаться забруднені через вибухи боєприпасів, горіння військової техніки та інших факторів. І перш ніж поновлювати на них хоча б господарську діяльність, необхідно детально вивчати стан забруднення, щоб визначити ступінь безпечності цих територій.
У відповідь на ці виклики ми розпочали роботу з проєктування нових природоохоронних територій на Миколаївщині. Ми підготували 19 обгрунтувань на створення нових заказників та пам’яток природи на тій частині області, що не постраждала від війни. А також підготували обґрунтування для створення нових нацпарків «Березанський» та «Громоклійський». Ми розробили і «Методичні рекомендації з відбору проб ґрунту в зонах бойових дій».
Ця робота велась у 2023 році завдяки проєкту «Природний потенціал у планах громад повоєнної Миколаївщини», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Ми мали на меті залучити професійних науковців для оцінки можливості створення нових територій природно-заповідного фонду у різних громадах області. Адже лише ґрунтознавці можуть довести, які території мають залишатися тимчасово недоступними через забруднення, а біологи, екологи та географи – які території заслуговують на охорону.
Про все це ми видали книгу. Завантажити її можна за посиланням ➡️ Поствоєнний розвиток природно-заповідного фонду Миколаївщини
В її основі — результати експедицій багатьох спеціалістів, відбору проб та аналізу їх у лабораторіях.
Сподіваємось, що наша робота сприятиме збереженню унікальної природи півдня України, допоможе відновити довгостроковий потенціал зовнішнього туризму на Миколаївщині та гарантувати безпеку місцевих жителів і туристів від хімічного забруднення🙏
